Росія продовжить розробляти технологічно незалежну від Заходу військову продукцію. Про це повідомив міністр оборони РФ Сергій Шойгу на селекторній нараді. За його словами, вітчизняна оборонна промисловість досягла серйозних успіхів в рамках програми імпортозаміщення, а до кінця поточного року частка сучасної військової техніки в армії досягне 68%. Як заявив раніше президент РФ Володимир Путін, імпортозаміщення в сфері ОПК відіграє визначальну роль у забезпеченні технологічної і військової безпеки країни. На думку експертів, за минулі п’ять років Росії вдалося зробити серйозний технологічний ривок.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія збереже курс на розробку нових видів озброєння з опорою на власні ресурси. Глава відомства підкреслив, що військові фахівці та оборонно-промисловий комплекс (ОПК) приділяють велику увагу реалізації програм імпортозаміщення за виконання держоборонзамовлення.
«Залишаться західні економічні санкції чи ні — в будь-якому випадку ми продовжимо створювати технологічно незалежну систему озброєння», — сказав Шойгу на селекторній нараді в будівлі Міноборони на набережній Фрунзе.
Також він повідомив, що на сьогоднішній день Збройні сили РФ отримали 2,3 тис. одиниць модернізованої військової техніки. Планові показники закупівель та оновлення основних зразків озброєнь виконано на 47%. За підсумками 2019 року частка нової військової техніки в російській армії досягне 68%.
Питання технологічної безпеки
Росія проводить політику імпортозаміщення в сфері ОПК з 2014 року, коли західні держави і Україна ввели економічні санкції проти РФ і розірвали військово-технічне співробітництво. Зокрема, європейські, американські і українські власті заборонили постачання виробів для потреб російської оборонної промисловості і армії.
Зброя на інших фізичних принципах буде визначати бойовий потенціал російських військ в найближчі десятиліття. Про це заявив…
Наприклад, Франція відмовилася передавати Москві два універсальних десантних кораблі (УДК) типу «Містраль», Німеччина і Україна — авіаційні і корабельні двигуни. США і Японія ввела заборону на постачання складного промислового обладнання та композитів. Крім того, зарубіжні партнери припинили імпорт різноманітної електронної продукції.
Опитані RT експерти констатували, що за станом на 2014 рік залежність вітчизняної оборонної сфери від іноземного імпорту була високою. Подібну ситуацію вони пов’язують з наслідками розпаду СРСР і господствовавшими в той час уявленнями про виробничу кооперацію з Заходом.
У бесіді з RT оглядач журналу «Арсенал Вітчизни» Дмитро Дрозденко зазначив, що після 1991 року «цілі галузі фактично опинилися за кордоном». Головним вигодонабувачем стала Україна, де знаходиться ряд ключових підприємств радянського “оборонпрома” — «Мотор-Січ» (двигунобудування), КБ Антонова (транспортна авіація) і «Південмаш» (ракетобудування), нагадав експерт.
«Крім цього, тоді зовсім інакше сприймалися відносини з Заходом. Вважалося, що деякі зразки допустимо закуповувати у країн НАТО. При цьому не можна сказати, що це була абсолютно неправильна політика. Наприклад, контракт з «Мистралям» хоч і був розірваний, але дозволив нашій країні отримати досвід будівництва УДК, так і в грошах ми в результаті не втратили», — міркує Дрозденко.
Як пояснив у розмові з RT військовий експерт Юрій Кнутов, до 2014 року в області оборонної політики Москва виходила з принципів, які лежать в основі взаємодії держав на глобальному збройовому ринку.
«Один з них — це поділ праці. Навіщо вкладати гроші в розробку озброєння, яке дешевше купити на Заході чи на Україні? Однак, як виявилося, Європа не може проводити самостійну військово-технічну політику, а Київ готовий діяти собі в збиток, влаштовуючи похорон залишків своєї високотехнологічної промисловості», — констатував Кнутов.
У липні 2014 року президент РФ Володимир Путін заявив про необхідність «максимально широкого переходу на вітчизняні матеріали і комплектуючі при виробництві спеціальної техніки і озброєнь». За оцінкою глави держави, російської оборонці під силу проводити всі критично важливі для армії і флоту вироби.
Як підкреслив президент, складності, з якими з-за санкцій зіткнулася Росія, повинні стати стимулом для масштабного технологічного оновлення Збройних сил РФ. Для цього він доручив створити відповідні науково-дослідні програми і виробничі потужності. Імпортозаміщення, як неодноразово говорив Путін, «відіграє визначальну роль у забезпеченні технологічної і військової безпеки Росії».
«Вже в найближчі роки необхідно забезпечити проривний розвиток всіх компонентів високоточної зброї, створити уніфіковані зразки озброєння і техніки засобів загального призначення, а для Військово-морського флоту — кораблі нових проектів, універсальні з озброєння, систем управління і зв’язку», — поставив завдання президент.
У вересні 2019 року на засіданні Військово-промислової комісії в Іжевську Путін підбив попередні підсумки програми імпортозаміщення. За його словами, за минулі п’ять років Росії вдалося просунутися «по ряду важливих напрямів». У загальній складності технологічна незалежність була забезпечена більш ніж 350 зразків озброєння.
«Так, суттєво зросла частка вітчизняної електронної компонентної бази в сучасних зразках озброєння. Налагоджено виробництво двигунів для вертольотів і кораблів ВМФ. Додам, зокрема, що скоро на російських підприємствах можна буде ремонтувати і двигуни для літаків Ан‑124», — повідомив президент.
«Больові точки пройдені»
Однією з найважливіших проблем, яку вдалося вирішити РФ, стало заміщення українських корабельних і вертолітних двигунів. З-за розриву військово-технічного співробітництва російські верфі були змушені відкласти терміни будівництва фрегатів дальньої морської зони (проекти 11356 і 22350) і корветів (проекти 20380 і 20385).
У вересні минулого року віце-прем’єр Юрій Борисов розповів, що ці завдання успішно вирішили фахівці Об’єднаної двигунобудівної корпорації, НВО «Сатурн» (Рибінськ, Ярославська область) і ВАТ «Клімов» (Санкт-Петербург), освоївши виробництво турбін та інших елементів морських двигунів.
У 2019 році військовий технополіс «Ера» представить перші практичні результати, повідомив глава кластера полковник Ігор Дробот. За його…
«Питання залежності від поставок з України закритий, і закритий остаточно. Всі больові точки, які дійсно ми відчували в 2014 році, пройдені. Це були в основному двигуни для вертольотів від компанії «Мотор Січ» і турбінні установки, редуктори для кораблів класу «корвет» і «фрегат», — заявив Борисов.
У червні 2018 року Сергій Шойгу повідомив, що, завдяки нестандартним рішенням і впровадження проривних технологій, частка перспективних зразків озброєння у військах зросла в чотири рази. На його думку, санкційне тиск і жорстка конкуренція на світовому ринку не вплинули на успішну реалізацію програми заміщення зарубіжної військової продукції.
Справжня революція відбулася у сфері безпілотної авіації, кажуть експерти. У серпні 2019 року перший політ здійснив комплекс «Форпост-Р» (раніше він випускався по ізраїльській ліцензії). Росія замінила в дрон всі імпортні комплектуючі. Також у нинішньому році в небо піднявся важкий розвідувально-ударний БПЛА З-70 «Мисливець», який здатний взаємодіяти з російським винищувачем п’ятого покоління Су-57.
Дмитро Дрозденко вважає, що імпортозаміщення зробило потужний оздоровчий ефект на вітчизняний оборонний сектор. За минулі п’ять років російському ОПК вдалося позбутися від технологічної залежності по безлічі напрямків. Водночас експерт звернув увагу на ряд проблем, які ще належить вирішити.
«На мій погляд, зараз необхідно активніше диверсифікувати оборонку, про що, власне, і говорить президент. Вкрай важливо, щоб у Росії з’явився високотехнологічний цивільний ринок, що динамічно збільшувався експорт продукції подвійного призначення. Все це дозволить зробити з ОПК локомотив технологічного розвитку країни», — пояснив Дрозденко.
Як прогнозує Юрій Кнутов, в найближчі роки зусилля керівництва РФ будуть спрямовані на удосконалення електронно-компонентної бази. Союзником у вирішенні цього питання, на думку експерта, може стати Китай, який досяг серйозних успіхів у виробництві мікропроцесорів, напівпровідників та іншої електронної продукції.
«Імпортозаміщення не означає ізоляцію. Виробляти абсолютно все всередині країни — дорого і нерозумно, особливо це стосується електронно-компонентної бази, для якої немає великого ринку збуту. Наскільки я розумію, на цьому напрямку Росія зараз спирається на Китай, який перетворився в одного з ключових партнерів по лінії військово-технічного співробітництва після введення західних санкцій», — підсумував Кнутов.
Thanks!
Our editors are notified.