Виведення американських військових з ФРН не буде мати негативного ефекту для національної безпеки. У цьому, за даними соціологічного опитування, впевнені абсолютна більшість громадян Німеччини (74%). При цьому лише 18% респондентів вказали, що присутність солдатів США в країні допомагає їм відчувати себе більш захищеними. На думку експертів, такі результати свідчать, що в німецькому суспільстві є запит на проведення більш самостійної зовнішньої політики. Крім того, аналітики констатують, що в останні роки поглибилися протиріччя між Берліном і Вашингтоном по ряду ключових питань. Разом з тим політологи сумніваються, що американські військові покинуть територію ФРН в осяжному майбутньому.
Більше двох третин (74%) жителів Німеччини вважають, що можливе виведення американського військового контингенту з території країни не вплине на національну безпеку. Про це свідчать дані опитування, проведеного німецьким соціологічним інститутом Emnid.
При цьому всього лише 18% респондентів зазначили, що присутність американців у країні допомагає їм відчувати себе в більшій безпеці.
Військовий контингент США розміщується в Німеччині з часів закінчення Другої світової війни. У загальній складності на території республіки в даний час знаходиться 36 американських баз, на яких дислоковано близько 35 тис. військовослужбовців і близько 17 тис. цивільних осіб У ФРН також розташована частина ядерного арсеналу Сполучених Штатів.
Однак розмови про можливе виведення контингенту США з Німеччини ведуться досить давно, нагадують політологи.
Керівництво Соціал-демократичної партії Німеччини — головного партнера блоку Ангели Меркель в уряді ФРН — обрушилося з…
«Німецькі політики різних напрямків, від лівих до правих, неодноразово піднімали питання про те, щоб вивести з країни як мінімум ядерну зброю. Одним з останніх пару років тому в цьому відзначився член Соціал-демократичної партії Німеччини Мартін Шульц. Про це також висловлювалися представники зелених, націонал-демократи, члени «Альтернативи для Німеччини», — зазначив в інтерв’ю RT провідний науковий співробітник Центру німецьких досліджень Інституту Європи РАН Олександр Камкін.
Суперечки з цього приводу розгорілися з новою силою на початку серпня, коли посол США у ФРН Річард Гренелл заявив, що Пентагон може перевести в Польщу частина розташованого на німецькій території американського контингенту. Можливу міру він пояснив небажанням Берліна збільшити асигнування на оборону до 2% від ВВП згідно з нормативами НАТО. Крім того, про необхідність збільшити військові витрати неодноразово говорив і глава Білого дому Дональд Трамп.
Однак в політичних колах Німеччини на погрози Вашингтона відреагували неоднозначно. Так, лідер фракції Лівої партії в бундестазі Дітмар Барч заявив, що якщо США мають намір піти з ФРН, то «їм варто прихопити з собою і свої ядерні ракети». При цьому він застеріг Вашингтон від перекидання цих підрозділів в Польщі, так як це може ускладнити відносини з Росією.
Втім, вища німецьке керівництво на випади свого партнера по Північноатлантичному альянсу досі реагувало вкрай стримано. Так, канцлер Ангела Меркель підкреслила, що Берлін лише вітає перебування військ сша на території республіки.
У той же час аналітики констатують, що з тих пір, як господарем Білого дому став Дональд Трамп, відносини між Берліном і Вашингтоном істотно погіршилися.
«На настрої німецького суспільства негативно впливає завзятість американського президента, який буквально вибиває збільшення фінансування власної армії за рахунок німецьких платників податків, а також приховане відчуття того, що їх країна не зовсім суверенна з-за того, що на її території присутні війська іноземних держав, нехай і формально союзних — США і Великобританії. Більше того, американські військові мають право користуватися різною військовою інфраструктурою Німеччини в пріоритетному порядку. Це викликає у місцевих жителів нерозуміння», — говорить Камкін.
Крім підвищення видатків на оборону, позиції Німеччини і Америки розійшлися в питанні ядерної угоди з Іраном: у Берліні засудили вихід Вашингтона з цієї угоди. Неприйняття у німецького керівництва викликала і критика з боку Білого дому імміграційної політики Меркель. Ще одна проблемна тема в двосторонніх відносинах — газопровід «Північний потік — 2». У США активно закликають країни — учасниці цього проекту відмовитися від нього і погрожують санкціями щодо компаній, які працюють над його реалізацією.
«Сполучені Штати ввійшли у досить жорстке протиріччя з німецькими елітами щодо газопроводу «Північний потік — 2». Незважаючи на окрики з Вашингтона, поради, рекомендації і навіть прямі погрози американського посла, Німеччина продовжує підтримувати цей проект, демонструючи, таким чином, свою самостійність», — зазначив в інтерв’ю RT доцент МДІМВ Кирило Коктиш.
При цьому експерт засумнівався, що в короткостроковій перспективі Вашингтон і Берлін прийдуть до рішення про виведення американських військових з території ФРН.
«Гарант світу»
Олександр Камкін в бесіді з RT підкреслив, що пересічних німців також дуже турбує зовнішня політика Вашингтона.
«Німці враховують, що нинішня політика американської адміністрації веде до дестабілізації ситуації, а військові об’єкти США, їх ядерну зброю і разведцентры можуть стати потенційною мішенню у випадку серйозної ескалації напруженості. Громадяни ФРН не хочуть бути заручниками таких геополітичних процесів», — підкреслив Камкін.
При цьому аналітик зазначив, що, судячи з опитувань, жителі Німеччини досить коректно оцінюють зовнішньополітичну обстановку.
Можливе введення США обмежувальних заходів проти учасників проекту «Північний потік — 2» ніяк не вплине на його реалізацію, але при…
«Дійсно, догляд американських військових навряд чи якось негативно вплине на безпеку ФРН, тому що на Німеччину ніхто нападати не збирається, незважаючи на всі політичні мантри про російському втручання і загрозу з боку Москви, які повторюють деякі ангажовані політики. До того ж Німеччина захищена відповідним параграфом статуту НАТО та союзницькими зобов’язаннями країн — членів цієї організації», — нагадав Камкін.
Крім того, він зазначив, що німці в більшості своїй підтримують більш самостійну зовнішньополітичну лінію з боку Берліна.
«Результати опитування говорять про те, що німці виступають за більш активну роль власних збройних сил, за відхід від гегемонії «великого брата» в бік набуття повноти суверенітету, в тому числі в оборонній політиці», — вважає Камкін.
За його словами, Берлін вже давно знаходиться в пошуках свого місця на міжнародній арені.
«Німеччина з моменту об’єднання країни шукає шляхи самоідентифікації на світовій арені в якості регіонального лідера. Це їй добре вдається в економіці. Вона також робить спроби домогтися такої ж політичної емансипації у сферах безпеки та міжнародних відносин, вимагаючи, зокрема, розширити склад Ради безпеки ООН. Саме з цією метою ФРН брала активну участь у вирішенні кризи на Балканах у 1990-х роках і сьогодні бере участь у миротворчих акціях по всьому світу», — підкреслив Камкін.
Аналітик також не виключив, що все це в майбутньому може призвести до коригування зовнішньополітичного курсу ФРН.
«Німецька політика після Другої світової війни та утворення ФРН направлена на підтримання іміджу Німеччини як гаранта миру. Політики там дотримуються позиції, що з німецьких земель більше не повинна виходити загроза війни, але часи змінюються, приходить нове покоління державних діячів. З метою мобілізації громадської думки та реалізації тих чи інших політичних проектів зовнішня політика Німеччини може бути трансформована, в результаті чого країна зможе претендувати на статус важливого регіонального гравця не тільки в економічному плані», — сказав Камкін.
Аналогічної точки зору дотримується і Кирило Коктиш.
«Опитування проводяться для того, щоб виробити переговорний ресурс і знайти простір для торгу. Ми ж бачимо, що Німеччина «Північний потік — 2» не здала. Значить, вона спирається на ці настрої і переконання. Виявляючи лояльність в інших речах, ФРН не має наміру демонструвати гнучкість щодо власних інтересів», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.