Естонію і Латвію очікує відповідь від Росії в рамках міжнародного права у зв’язку з цькуванням і тиском на журналістів та ЗМІ. Про це заявив посол РФ в Ризі Євген Лук’янов. За його словами, мало надій на те, що звернення до влади цих країн допоможуть виправити ситуацію, оскільки діють подвійні стандарти. Раніше в прибалтійських республіках заблокували рахунки журналістів, що працюють з російськими медіа. Як зазначили в Держдумі, Москва повинна вказувати світової спільноти на абсурдність того, що відбувається. При цьому в раді федерації підкреслили, що повинні бути жорсткі заходи у відповідь на дискримінаційні дії.
Росія встане на захист працівників засобів масової інформації, яких переслідують у прибалтійських державах, заявив посол РФ в Ризі Євген Лук’янов під час щорічної звітної прес-конференції, присвяченій Дню дипломатичного працівника. За його словами, в Москві поки виявляють терпіння, але рано чи пізно відповідь буде дано.
«Звичайно, ми вступимся за журналістів, будемо відповідати в рамках міжнародного права, міжнародних договорів держав, що накладають обмеження на журналістів у своїй країні. Будемо вимагати, щоб Латвія повернулася до виконання договірних норм, які вони підписали. Надії на результат мало, тому що працюють подвійні стандарти», — цитує Лук’янова Sputnik Латвія.
Він констатував, що за кордоном відбувається поділ на своїх і чужих», незважаючи на декларації про існування свободи слова і свободи на отримання інформації. За його словами, «чужим» в цій системі координат «намагаються закрити рот».
«У нинішній полюванні на відьом журналістів зачепило мимохідь. Якби це стосувалося тільки журналістів, це був би один розмова. Але ця «полювання» торкнулася багатьох сфер бізнесу, так чи інакше пов’язаного з Росією. У сукупності бізнес втратив близько 10 мільярдів євро… Порушуються контракти, і тут же з’являються претензії, накопичуються зобов’язання… А рахунок заблокований, і все. У нас так в 90-ті бандити «працювали», — зазначив російський дипломат, підкресливши, що банки обкрадають самі себе зі страху.
Як повідомляє Sputnik Латвія, раніше в цій прибалтійській республіці банки почали блокувати і закривати рахунки журналістів, які співпрацюють з російськими виданнями. Причому згідно з директивою Європейського парламенту, резидент країни Євросоюзу має право відкрити в будь-якій державі ЄС рахунок для основних платежів і йому можуть відмовити лише в тому разі, якщо він займається відмиванням грошей, шахрайством або фінансуванням тероризму.
До того ж, 5 лютого Служба держбезпеки Латвії провела обшуки в офісі компанії «Балтійський медіа альянс», який транслював на території країни російськомовні канали. Нагадаємо, в листопаді 2019 року латвійський національний рада з електронним ЗМІ Латвії припинив трансляцію у республіці дев’яти російськомовних каналів, оскільки їх вигодонабувачем є Юрій Ковальчук, щодо якого діють санкції ЄС.
«Відмова банків надавати фінансові послуги журналістам — образа, адже в сучасному світі такі санкції застосовуються тільки до терористів. Прагнучи зачистити медіаполе своїх країн від будь-якої критики влади прибалтійських країн йдуть на будь-яке абсурдне, часто порушує основи міжнародного права, дійство. Ми не в змозі змінити політику цих країн, зміни в ній незворотні. Але коригувати її, вказувати світової спільноти на події, зобов’язані», — заявив RT депутат Держдуми Дмитро Бєлік.
Крім того, в Естонії влади погрожували працівникам місцевого бюро Sputnik кримінальними справами, якщо ті не розірвуть трудові відносини з організацією. У результаті з 1 січня 2020 року Sputnik Естонія був змушений припинити свою діяльність.
Як повідомляла офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, питання про розв’язаної естонськими властями кампанії залякування і тиску на журналістів було порушено на засіданні постійної ради ОБСЄ 18 січня. За її словами, на захист російських журналістів виступили представники міжнародних організацій, а також генсек ОБСЄ Томас Гремингер і представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.
«Ми вкотре вимагаємо від офіційного Таллінна дотримуватися прийняті суверенною державою, вільною державою зобов’язання, припинити репресивну політику щодо ЗМІ в порушення основоположних принципів міжнародного права щодо забезпечення свободи вираження думок, рівного доступу до інформації», — вказувала Захарова в ході брифінгу 30 січня.
«Від заяв до конкретних дій»
Як вважає член комітету Ради Федерації з міжнародних справ Олег Морозов, що відбувається з російськими громадянами в прибалтійських державах виходить за рамки всіх загальноприйнятих у Європі високих цінностей.
«Я прихильник взагалі дуже жорстких адекватних заходів, коли йдеться про свободу слова, про можливості наших журналістів діяти в третіх країнах, доносити об’єктивну і достовірну інформацію до своїх слухачів і читачів», — сказав співрозмовник RT.
Курс країн Балтії щодо Росії сильно залежить від Сполучених Штатів, які виступають проти зближення цих держав з…
За його словами, викликає подив те, як на Заході байдуже ставляться до того, що вважається одним із стовпів європейської спільноти: свободи слова, свободи журналістської діяльності.
«Тому я вважаю, що, по-перше, цьому треба давати дуже різку оцінку і просто показувати, що це подвійні стандарти. І справді європейське співтовариство чомусь в одних випадках демонструє любов до свободи слова, а в інших випадках закриває очі на явну дискримінацію. А друге — я вважаю, що потрібно включати механізм санкцій проти конкретних чиновників відповідних країн, конкретних структур банків, які здійснюють ці неправомірні дії. Чим жорсткіше ми будемо реагувати, не залишаючи без уваги ні один випадок таких гонінь проти наших і місцевих журналістів, тим, напевно, це буде справедливіше і результативніше», — пояснив сенатор.
У свою чергу, заступник голови комітету Держдуми по справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків з співвітчизниками Віктор Водолацький вважає, що зміни позиції країн Прибалтики можна досягти лише відповідними діями.
«Коли на наших журналістів йде «полювання на відьом», коли їм не дають працювати, коли їм погрожують — це лише маленькі штрихи тієї нестримної кампанії, яка сьогодні проводиться проти Росії. Якщо ми від заяв перейдемо до конкретних дій, то тоді політики Латвії, Естонії, Литви, Польщі почнуть розмовляти по-іншому. Ми поки намагаємося знайти якийсь компроміс… Коли зрозуміють, що нас не можна ображати, тоді зміниться риторика», — пояснив парламентарій в бесіді з RT.
Thanks!
Our editors are notified.