Посли Ізраїлю та Польщі у Києві виступили зі спільною заявою, засудивши вшанування основоположників українського націоналізму, які співпрацювали в роки Другої світової війни з гітлерівцями. 1 січня у ряді міст України радикали відзначили 111 років з дня народження Степана Бандери. На думку експертів, нинішня влада країни продовжують закривати очі на дії націоналістів, і впливати на них можна тільки шляхом економічних санкцій.
Посли Польщі та Ізраїлю на Україні розкритикували вшанування в цій країні діячів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА)*. Відповідну заяву глав дипломатичних представництв опубліковано на офіційному сайті посольства Польщі в Україні та на офіційній сторінці посольства Ізраїлю в Twitter.
«З великою тривогою і сумом ми помітили, що представники влади різних рівнів України, в тому числі Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація, досі відзначають історичні події та їх фігури, які потрібно раз і назавжди засудити», — йдеться у зверненні, підписаному послом Польщі в Україні Бартошем Цихоцким і головою ізраїльської дипмісії Джоелем Ліоном.
У списку людей, які, за словами послів, «активно пропагували етнічні чистки», але вшановуються на Україні, — лідер українських націоналістів Степан Бандера, його конкурент за верховенство в цьому середовищі «нацистський коллаборант Андрій Мельник», «антисемітський і антипольський письменник» Іван Липа та його син Юрій. Останній іменується в заяві творцем «расистської теорії української раси».
7 квітня 1943 року в Теребовлянському гетто на Західній Україні відбувся масовий розстріл євреїв. Німецькі карателі та українські…
Посли Польщі та Ізраїлю відзначають, що 1 січня на будівлі Київської міської державної адміністрації був вивішений банер з портретом Бандери. А Львівська обласна рада раніше ухвалив виділити кошти з держскарбниці на вшанування у 2020 році пам’яті Мельника, а також Івана та Юрія Лип.
У бесіді з RT експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько заявив, що «всі ці люди заплямували себе співпрацею з гітлерівською Німеччиною, причому в самій ганебній формі».
На думку політолога Володимира Корнілова, польський і ізраїльський посли могли б продовжити список одіозних націоналістів першої половини XX століття, яких сьогодні звеличують на Україні.
«Це дійсно посібники нацизму. Ці люди виправдовували голокост, організовували знищення польського та єврейського населення. Але найбільше вони винищили все-таки українців, — заявив Корнілов в інтерв’ю RT. — Звичайно, вшанування на сучасній Україні таких антигероїв, військових злочинців повинно викликати занепокоєння і в тих країнах, чиє населення постраждало від рук цих бандитів. В першу чергу це Польща, Ізраїль, Росія».
В руслі «традицій»
Нагадаємо, 1 січня в Україні націоналісти традиційно відзначають день народження Степана Бандери. В цьому році факельні ходи відбулися як у столиці, так і в інших містах країни.
На сторінки галереї
З моменту розпаду СРСР в 1991 році діячі українського націоналістичного руху, багато з яких заплямували себе співпрацею з гітлерівцями, стали вважатися на Україні героями. Імена нацистських колаборантів були закріплені навіть у назвах вулиць, переважно на Західній Україні.
Після державного перевороту в 2014 році почалася експансія «бандерівських» топонімів на Схід. Так, у Києві замість Московського проспекту і проспекту Генерала Ватутіна з’явилися проспекти імені Бандери та командира УПА Романа Шухевича. В Одесі замість вулиці Гайдара — вулиця Івана та Юрія Лип. У тому ж місті вулицю, яка носила ім’я загиблого від рук бандерівців письменника Романа Галана, перейменували на честь командира його вбивць — Шухевича.
Незважаючи на зміни в керівництві, продовжує відзначати день народження Бандери та Український інститут національної пам’яті.
Хоча виграв президентські вибори в минулому році Володимир Зеленський в ході передвиборної кампанії позиціонував себе як «помірного кандидата», рішучої відмови від політики вшанування нацистських колаборантів на Україні не відбулося. Сам Зеленський ще напередодні другого туру у квітні 2019 року заявив, що для частини населення країни Степан Бандера — «герой» і це, на його думку, «класно».
У липні у Львівській області з військовими почестями у присутності діючих військовослужбовців ЗСУ і держчиновників перепоховали останки бійців дивізії СС «Галичина».
У листопаді 2019 року Україна разом зі США відмовилася підтримати резолюцію ООН по боротьбі з героїзацією нацизму.
У своєму новорічному привітанні 31 грудня після ремарки про те, що в українському паспорті «немає рядка «патріот», «малорос», «ватник» або «бандерівець», Зеленський заявив про необхідність об’єднатися тим і іншим, тому що, на його думку, хтось переконав людей, що ці відмінності важливі, а насправді у всіх жителів України однакове бачення майбутнього.
Олег Сенцов парирував висловлювання президента, заявивши, що йому небайдуже, наприклад, назву вулиць і він хоче ходити «по проспекту Бандери, а не Сталіна». У свою чергу, телеведуча Яніна Соколова запропонувала президенту перейменувати вулицю Банкову, де знаходиться його офіс у Києві, на честь Бандери, якщо йому «все одно». Мер Тернополя Сергій Надал в ці ж дні повідомив, що звернувся до Зеленському з проханням повернути Степану Бандері звання героя України (воно було посмертно присвоєно Віктором Ющенком, але це розпорядження скасував пізніше Віктор Янукович).
Ідеологічна глухота
Традиційно найбільш різко проти вшанування нацистських колаборантів на Україні виступає Росія. Так, у вересні департамент інформації і друку МЗС Росії закликав офіційний Київ відмовитися від порочної практики обілення нацистських поплічників і знущання над історією, а заокеанських друзів — прислухатися до голосу розуму і не підтримувати подібні ганебні заходи».
У жовтні ряд членів конгресу США звернулися до держсекретаря Майку Помпео з закликом визнати український добровольчий полк «Азов» терористичною організацією. За словами конгресменів, в лавах цього збройного формування служать відкриті неонацисти. Однак звернення залишилося без уваги глави Держдепу.
Як зазначає Володимир Корнілов, хоча Польща та Ізраїль періодично виступають із засудженням возвеличення на Україні пособників нацистів, їх партнери за океаном не горять бажанням урезонити Київ.
«США і тим більше Канада, де міністром закордонних справ нещодавно була нащадок українських колабораціоністів, закривають на це очі. Їм абсолютно все одно, чи будуть на Україні пропагувати нацистські ідеї. Їм головне — використати Україну в боротьбі проти Росії, проти всього російського. Заради цих цілей вони закриють очі на будь-які військові злочини минулого», — стверджує експерт.
Тому, на його думку, не варто чекати, що спільна заява ізраїльського і польського послів буде почуте українською владою.
«Для того, щоб там щось змінилося, потрібно боротися економічними і якими-небудь іншими методами. Якби Польща та Ізраїль ввели санкції проти України, тоді це могло б сприяти тому, щоб Київ помітив невдоволення з боку цих країн», — вважає Богдан Безпалько.
* «Українська повстанська армія» (УПА) — українська організація, визнана екстремістською і заборонена на території Росії (рішення Верховного суду РФ від 17.11.2014).
Thanks!
Our editors are notified.