105 років тому почалася Перша світова війна. Вона виникла з-за масштабних суперечностей між великими державами, пов’язаних з конкуренцією за сировину, ринки збуту і з перерозподілом сфер впливу. Як відзначають історики, влада Німеччини і Австро-Угорщини в корені помилилися в оцінці того, що літо 1914 року — це найвдаліший час для нанесення удару по конкурентах. Підсумком конфлікту стало повна перебудова системи міжнародних відносин та ігнорування інтересів цілого ряду народів та держав, підкреслюють експерти. Припинили своє існування Німецька, Австро-Угорська, Російська та Османська імперії. Завершила Першу світову Версальська система мирних договорів стала прологом до початку нової глобальної війни.
28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, що призвело до початку Першої світової. Санкт-Петербург запропонував дозволити балканський криза в міжнародному третейському суді, але миротворчу ініціативу проігнорували у Відні та Берліні.
1 серпня Німеччина оголосила війну Росії і напала на Люксембург. Потім Берлін офіційно вступив у стан війни з Францією і вторглися у Бельгію. У свою чергу, Великобританія оголосила війну Німеччині, Австро-Угорщина — Росії.
Наростання протиріч
У другій половині XIX століття політичне керівництво провідних держав світу зіткнулася з тим, що створена століттями система міжнародних відносин більше не здатна врівноважувати інтереси різних гравців і дозволяти наростаючі протиріччя.
Рівно сто років тому сталося вбивство, яке привело до Першої світової війни. У Сараєво 19-річний націоналіст Гаврило Принцип убив…
Такі держави, як Англія, Франція, Португалія та Голландія, в яких рано завершився процес централізації, захопили великі колонії, що служили джерелами дешевої сировини та ринками збуту готової продукції. Об’єдналися лише у 1860-1870-ті роки Німеччина та Італія запізнилися до розділу світу.
Кандидат історичних наук, доцент МДУ їм. М. в. Ломоносова Олег Айрапетов розповів в інтерв’ю RT, що «в Німеччині у другій половині XIX століття була одна з найбільш динамічно розвивалися економік».
«Але при цьому ця країна відчувала гостру нестачу ресурсів і ринків збуту», — зазначив експерт.
Основним союзником Німеччини в Європі була Австро-Угорщина. Замість того, щоб захоплювати заморські території, офіційна Відень зробила ставку на приєднання суміжних земель, заселених слов’янськими і романськими народами (близько 60% підданих імперії були слов’янами).
У той час на Балканах наростав національно-визвольний рух місцевого населення проти турецького панування. Австро-Угорщина виступала проти того, щоб слов’янські народи утворили незалежні держави, і мала намір замінити османське панування своїм. Так сталося, зокрема, з Боснією. Згідно з Берлінським трактатом 1878 року, Відень отримала право на окупацію регіону, а в 1908-1909 роках анексувала його.
Основним противником Австро-Угорщина вважала Росію. По-перше, Санкт-Петербург був традиційним покровителем національно-визвольних рухів слов’янських народів, по-друге, Відень не приховувала свого інтересу до територій Малоросії і Новоросії. За підтримки австро-угорських державних органів спеціально найняті історики розробляли концепцію українського народу, нібито відмінної від російської. На території Австро-Угорщини була розгорнута насильницька «українізація» русинів.
До початку ХХ століття, за словами Айрапетова, претензії до Росії стали наростати і Берліна.
«Якщо раніше промисловий центр Європи змістився з Великобританії до Німеччини, то потім він став поступово переходити далі на схід, в тому числі і в Росію, де була більш дешева робоча сила. Перспектива того, що до російського людського капіталу додадуться індустріальні можливості, лякала керівництво Німеччини», — зазначив експерт, додавши, що в Берліні почалися розмови про те, що через 50 років німецькі території будуть контролювати росіяни.
За словами Айрапетова, Німеччина планувала відібрати в Англії з Францією частина «світового пирога» і не хотіла допустити посилення впливу Росії.
У 1882 році Німеччина, Австро-Угорщина та Італія оформили Троїстий союз. У відповідь потенційні опоненти уклали російсько-французький, англо-французький та російсько-англійський договори, що послужили основою для утворення міжнародного об’єднання Антанта.
Казус беллі
28 червня 1914 року член сербської радикальної організації «Млада Босна» Гаврило Принцип застрелив австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда, який приїхав в Сараєво спостерігати за військовими маневрами.
115 років тому Великобританія і Франція почали створювати Антанту. Остаточно військово-політичний блок оформився в 1907 році, після…
«Вся ця історія виглядала досить складно і неоднозначно», — заявив Айрапетов. За його словами, Принцип формально був австро-угорським підданим, а маневри, на які приїхав Фердинанд, по суті, були репетицією вторгнення в Сербію.
На думку історика, Німеччина і Австро-Угорщина прийшли до висновку, що якщо вони упустять момент для початку війни, то далі їм буде тільки гірше. Керівництво цих держав вважали, що Берлін безнадійно відстане від інших країн в економічному розвитку, а Австро-Угорська імперія розпадеться. Більше того, Німеччина домоглася вражаючих успіхів в будівництві флоту, завдяки чому розраховувала отримати перевагу над Англією в море.
За словами Айрапетова, у Берліні вважали, що настав підходящий момент для початку бойових дій.
«У 1913-1914 роках у Великобританії різко загострилась ірландська проблема. У Берліні і Відні розраховували, що перемога над Сербією дозволить їм обрушити фланг Антанти. Росія в цій ситуації опинялася перед непростим вибором — повністю втратити міжнародний престиж або заступитися за союзника в завідомо невигідних для себе умовах. Адже, за даними німецьких спецслужб, Санкт-Петербург до війни не був готовий», — підкреслив експерт.
Як зазначає Айрапетов, німецькі власті вважали, що розбити Францію було нескладно. А Великобританія, згідно з їхніми прогнозами, не зважилася б вступити у війну.
Однак, за словами експерта, в Берліні та Відні не передбачили цілого ряду факторів. Союз з Парижем дозволив Лондону сконцентрувати в Північному морі основні сили флоту і надати Франції охорону комунікацій в Середземному морі. А Микола II прийшов до висновку, що спроба уникнути війни тільки погіршить становище імперії.
23 липня Відень звинуватила Сербію в організації сараєвського замаху і пред’явила їй свідомо нездійсненний ультиматум, який передбачав допуск на сербську територію своїх силовиків і чистку держапарату від патріотично налаштованих чиновників. Белград погодився на переговори, але категорично відмовився пустити на свою територію австрійську поліцію.
Світова війна
Бойові дії почалися досить успішно для Німеччини. Німці розгромили Бельгію, захопили Люксембург і відкинули французькі війська в районі Ельзасу. Стрімким ударом з півночі вони окупували значну частину території Франції і просувалися вперед, поки не були зупинені в Марнском битві.
13 листопада 1918 року Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) анулював Брестський мир з Німеччиною. Експерти називають…
У Східній Пруссії німецькі війська зупинили просування російської армії і змусили її відступити на початкові позиції. Невдалими для Санкт-Петербурга були й бої з Австрією в ході Люблін-Холмської операції.
Однак Німеччина з Австро-Угорщиною незабаром почали втрачати ініціативу. Антанта втримала ключові порти на атлантичному узбережжі Європи і домоглася переходу до позиційної війни на півночі Франції.
Російські війська в районі Карпат завдали жорстокої поразки австро-угорцям, встановивши контроль над Східною Галичиною та частиною Буковини. Восени російська армія зупинила німецький наступ в районі Вісли і відкинули німецькі війська до Польщі, а австрійці не змогли істотно просунутися на Балканах.
У 1915 році війна на Західному фронті зберегла позиційний характер. Основні сили Німеччина перекинула на схід. Після успішного штурму Перемишля для російської армії почалася чорна смуга. Під тиском німецько-австрійських військ Росія втратила контроль над Східною Галичиною та Польщею частиною Прибалтики.
Берлін з Віднем успішно вирішили ряд тактичних завдань, але не досягли стратегічної мети — виведення з війни ключових членів Антанти. Правда, успіхи на російському фронті дозволили Німеччини і Австро-Угорщини вивільнити сили для дій на Балканах. Цей крок і вступ у війну Болгарії на стороні Берліна дозволили австрійцям захопити Сербію.
На початку 1916 року Німеччина спробувала одним ударом в районі Вердена розгромити французьку армію, але блискавичний наступ зірвалося. Грандіозна битва затягнулася майже до кінця року. Хоча французькі втрати були вище німецьких, бій підірвало сили Німеччини і сприяла переходу стратегічної ініціативи на Західному фронті до Франції.
Успіх Парижа був значною мірою зумовлений тим, що влітку 1916 року Росія завдала жорстоке поразка австро-німецьким військам у ході Брусилівського прориву в Галичині і Волині. Ці дії змусили Румунію вступити у війну на боці Антанти.
До 1917 року економічне становище Німеччини і Австро-Угорщини стало катастрофічним. Однак на тлі війни різко ускладнилася соціальна ситуація в Росії. Після Лютневої революції нова влада виявилися нездатні ефективно керувати армією, що дало деякий перепочинок Берліні і Відні. Правда, врятувати їх могло лише диво, оскільки Антанта істотно зміцніла економічно і технічно за рахунок вступу у війну США.
Жовтнева революція в Росії призвела до різкого посилення відцентрових тенденцій на околицях країни і зародження масштабної громадянської війни. Цим скористалася Німеччина, яка, прикриваючись маріонетковим «українським» урядом, в 1918 році окупувала Малоросію з Новоросією і вивела з війни Радянської Росії на переговорах у Бресті. Однак це стало останнім великим успіхом Берліна. Німецький наступ у Франції провалилося.
Влітку сили Антанти перейшли в контрнаступ у Західній Європі, а восени — на Балканах. 11 листопада 1918 року знесилена Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що поклало край бойовим діям.
«Це не світ»
У січні 1919 року розпочалася Паризька мирна конференція. На ній були укладені мирні договори між переможцями і переможеними країнами.
«Війна призвела до повної перебудови світу», — заявив Олег Айрапетов. За його словами, в результаті подій, пов’язаних з Першою світовою, припинили своє існування Німецька, Австро-Угорська, Російська та Османська імперії.
«На території колишніх імперій стали виникати нові держави, які члени Антанти планували використовувати в своїх інтересах. З цією метою в їх користь перекраивались кордону. Мільйони людей виявилися чужими у себе вдома», — підкреслив експерт.
За його словами, були відірвані від батьківщини і обмежені в правах судетські німці, угорці в Чехословаччині та Румунії, а також ряд інших великих етнічних груп.
Сто років тому Антанта схвалила план створення Ліги Націй. Нова міжнародна організація повинна була врахувати досвід Першої світової…
Влада Німеччини, які втратили армії, флоту, значних територій і виплачували переможцям великі контрибуції, відчували гострої образи.
Головний фахівець наукового відділу РВИО Костянтин Пахалюк заявив в бесіді з RT, що «в ході війни відбулася не зовсім вдала перекроювання карти світу».
«Причому наслідки щодо створення штучних кордонів у Східній Європі і на Балканах не забарилися позначитися вже в найближчі десятиліття», — зазначив експерт.
За його словами, «німецька національно-орієнтована буржуазія вклала і гроші, і власні життя в прийдешню перемогу, а поразка стала моментом глибокого розчарування».
«Без цього важко уявити появу реваншистів в особі націонал-соціалістів», — зазначив історик.
Непрямими підсумками Першої світової, на думку Пахалюка, стали такі процеси, як пошук працездатної системи організації міжнародних відносин, емансипація жінок і зростання в світі лівих настроїв розчарування багатьох людей у капіталістичних механізми регулювання економіки.
У свою чергу, Олег Айрапетов підкреслив, що «інтереси ослаблених війною Німеччини, Туреччини, Росії та ряду інших країн не враховувалися».
«Це швидко призвело до розбалансування системи міжнародних відносин, створеною на Паризькій конференції. Недарма французький маршал Фердинанд Фош пророчо сказав: «Це не світ, це перемир’я на 20 років», — підсумував історик.
Thanks!
Our editors are notified.