До 75-річчя визволення Будапешта радянськими військами Міністерство оборони Росії розсекретила низку архівних історичних матеріалів. Зокрема, опубліковані постанова Державного комітету оборони СРСР, копії нагородних документів, зведення, довідки, матеріали допитів свідків та учасників військових злочинів. В оприлюднених документах містяться унікальні свідоцтва про ситуацію в Угорщині в 1945 році, відомості про подвиги радянських воїнів і дані про допомогу СРСР мирному населенню Будапешта.
13 лютого 1945 року Червона армія повністю визволила від нацистів столицю Угорщини Будапешт. Це вивело Угорщину з союзу з гітлерівською Німеччиною, позбавило рейх доступу до запасів палива і відкрило радянським військам дорогу до кордонів Чехословаччини та Австрії. Операція по звільненню угорської столиці тривала 108 днів.
До 75-річчя звільнення міста радянськими військами Міністерство оборони Росії розсекретила низку архівних документів: постанова Державного комітету оборони, інформаційне зведення, бойове донесення, свідоцтва злочинів нацистських військ, нагородні документи радянських бійців, які здійснювали подвиги при звільненні міста, а також зроблені червоноармійцями фотографії.
Від союзу до розчарування
Після нападу Німеччини на СРСР офіційний Будапешт не поспішав вступати у війну. Однак 26 червня 1941 року невідомі літаки завдали удару по окупованому Угорщиною словацькому місті Кошице. Гітлер звинуватив у події Радянський Союз. Історики припускають, що бомбардування була справою рук німецької або румунської авіації. На наступний день після авіаудару Будапешт оголосив Москві війну.
На початку війни угорські частини активно використовувалися на Україні і під Воронежем. Вони брали участь у бойових, так і в каральних операціях, знищуючи на окупованій території цілі населені пункти.
«Угорські війська відзначилися на території СРСР великою жорсткістю по відношенню до військовополонених і мирного населення», — розповів в інтерв’ю RT військовий історик Юрій Кнутов.
У розсекречених Міноборони РФ матеріалах є свідчення, що свідчать про звірства, що відбувалися на зайнятих німецькими військами територіях СРСР.
«Великий автобус від’їжджав на невеликі відстані і відразу повертався назад. Всі отвори в автобусі були щільно закриті. Відпрацьовані гази виходили не назовні, як зазвичай, а в салон автобуса. Таким чином, люди, що знаходилися там, незабаром труїлися. Автобус викидав людей у відокремленій шахті. Скоро почало працювати два таких автобуса», — розповідав радянським правоохоронним органам військовополонений Бреу Йозеф про злочини нацистів в місті Сталіно (сучасний Донецьк).
75 років тому почалася Будапештська стратегічна наступальна операція радянських військ. В результаті запеклих боїв,…
У документі також міститься опис того, як бійці СС «в знак подарунка фюреру очистили повністю за допомогою зенітної артилерії» місцевий гетто.
У Сталінградській битві 1942-1943 роках брали участь близько 200 тис. угорських військовослужбовців. На берегах Волги була практично знищена 2-а Угорська армія.
«Оцінивши свої втрати і побачивши в 1943 році, що гітлерівці відступають, прагматичний Хорті (Міклош Хорті, адмірал, колишній головнокомандуючий австро-угорським флотом, у 1920 році очолив Угорщину. — RT) став замислюватися над примиренням з Радянським Союзом. Це запідозрили в Берліні. У березні 1944 року В Угорщину були введені частини вермахту і СС, почалися депортації з країни євреїв і циган, які раніше були обмежені в правах, але не піддавалися масовому знищенню», — продовжив Юрій Кнутов.
15 жовтня гітлерівці влаштували в Угорщині державний переворот. Нацисти захопили в заручники сина Хорті і змусили диктатора відректися від влади. Новим главою держави був оголошений лідер пронацистської політичної сили «Схрещені стріли» Ференц Салаші. При ньому були вбиті кілька сот тисяч угорських євреїв і розгорнуті репресії проти інакомислячих.
Будапештська операція
В кінці вересня — початку жовтня 1944 року радянські війська увійшли на територію окупованої Угорщиною Закарпаття. 27 жовтня від німецьких і угорських військ було звільнено Ужгород. Також в жовтні 1944 року війська 2-го Українського фронту провели Дебреценскую операцію, розгромивши гітлерівську групу армій «Південь» і створивши зручні умови для наступу в напрямку Будапешта.
Незважаючи на участь угорських частин у війні на території СРСР, радянське керівництво вимагало від червоноармійців дружнього ставлення до Угорщини та її населенню.
«Не як завойовниця, а як визволителька угорського народу від німецько-фашистського гніту увійшла в Угорщину Червона армія, яка не має інших цілей, крім цілей розгрому ворожих німецьких армій і знищення панування гітлерівської Німеччини в поневолених нею країнах», — йдеться в постанові Державного комітету оборони СРСР від 27 жовтня 1944 року.
Радянське керівництво наказувало «зберегти без зміни всі існуючі в цих районах угорські органи влади й існуючу в Угорщині систему економічного і політичного устрою».
29 жовтня 1944 року почалася Будапештська стратегічна наступальна операція радянських військ. Частини 2-го Українського фронту розгорнули успішний наступ у межиріччі Тиси і Дунаю. 2 листопада радянські війська вже знаходилися в 15 км від Будапешта. Підрозділи 3-го Українського фронту тим часом завдали значних втрат кільком гітлерівським дивізіям і захопили плацдарм на західному березі Дунаю.
«Німці зміцнили Будапешт, перекинули до нього додаткові сили, створили в місті одну з найбільших концентрацій танкових і механізованих частин за роки війни. Взяти місто з ходу не вдалося», — розповів Юрій Кнутов.
За його словами, Адольф Гітлер вважав Будапешт практично рівним за значенням Берліну.
«Втрата столиці Угорщини автоматично означала б виведення з війни одного з ключових союзників Німеччини, втрату угорської нафти, відкриття радянським військам дороги до кордонів Австрії та Чехословаччини. Для рейху це означало катастрофу», — зазначив історик.
20 грудня 1944 року радянські війська прорвали у кількох місцях зовнішній обвід оборони Будапешта, а 26 грудня взяли місто в кільце.
Радянське командування категорично не бажала руйнувати столицю Угорщини, тому 29 грудня відправило з ультиматумом до гітлерівського гарнізону дві групи парламентарів, проте нацисти всупереч нормам міжнародного права вбили переговірників.
«Від німецького командування надійшов наказ відкривати вогонь по російським парламентарям у разі їх появи», — йдеться у свідченнях угорського генерал-майора Миклои Фридьяша, розсекречених Міністерством оборони РФ.
За проявлену мужність і самовладання парламентарі Червоної армії — капітани Ілля Остапенко та Микола (Миколош) Штейнменц були посмертно нагороджені орденами Вітчизняної війни I ступеня.
Визволення Будапешту
«1944 року Гітлер наказав перетворити у фортеці всі великі міста на окупованих територіях. Не став винятком і Будапешт. Тому на початку 1945 року стався справжній штурм фортеці, бій за кожен квадратний метр землі», — розповів Юрій Кнутов.
В січні 1945 року активні бойові дії вже йшли в межах міста Будапешта. 18 січня радянські війська оволоділи лівобережною частиною міста — Пештом. В Буді важкі бої тривали ще чотири тижні. Щоб максимально зберегти історичні будівлі та інфраструктуру міста, радянське командування намагалося мінімізувати використання артилерії і авіації.
Під час боїв радянські військовослужбовці виявляли велику мужність і прекрасні тактичні навички. Так, гвардії старшина Павло Воронін, командир танка 18-го гвардійського танкового полку 1-ї гвардійської механізованої бригади 21 січня 1945 року в боях під Будапештом в районі Веленце влаштував засідку на фашистські танки.
«Товариш Воронін своїм танком знищив десять німецьких танків і самохідних гармат, велику кількість автомашин з продовольством і боєприпасами і до 300 німецьких солдатів і офіцерів. В даний час танк боеготовый. Гідний вищої урядової нагороди — присвоєння звання «Герой Радянського Союзу», — йдеться в його нагородних документах.
Командир взводу управління 12-ї батареї 4-го дивізіону 109-ї гаубичної артилерійської бригади лейтенант Іван Нікульніков в ніч з 11 на 12 лютого 1945 року організовував кругову оборону позицій свого підрозділу.
«Протягом всієї ночі тов. Нікульніков відбив чотири атаки противника, крім того, двічі піднімав своїх десять бійців у контратаку. В результаті було вбито 185 і взято в полон 210 німецьких солдатів і офіцерів, при цьому лейтенант особисто вбив 35 солдатів супротивника», — описуються в документах дії офіцера.
За своєю подвиг Іван Нікульніков також був представлений до звання Героя Радянського Союзу.
Нацисти завдали радянським військам три потужні удари, намагаючись деблокувати гарнізон Будапешта. 20 січня гітлерівцям вдалося навіть розсікти угрупування 3-го Українського фронту і вийти до Дунаю. Однак з’єднатися з розташованими в Будапешті частинами сили вермахту так і не змогли. Після провалу останньої спроби прориву гарнізон угорської столиці втратив надію на успіх.
«У результаті кількаденних запеклих вуличних боїв, штурмом здобувши кожним будинком і кварталом, до десятої години 13 лютого цього (1945. — RT) року розгромили оточене угруповання противника», — доповідалося у Позачерговому бойовому донесенні 2-го Українського фронту.
У документі наводиться також статистика бойових дій: «За період боїв за місто Будапешт військами фронту з числа оточеного угруповання знищено: солдатів і офіцерів — 49 982, танків і самохідних знарядь — 203, знарядь різного калібру — 367, бронемашин та бронетранспортерів — 253, мінометів — 490, кулеметів — 1591, літаків -189. Захоплено: полонених солдатів і офіцерів — 127 202, танків і СУ — 269, знарядь різного калібру — 1257, бронемашин та бронетранспортерів — 83, мінометів — 476, кулеметів — 1431, гвинтівок і автоматів — 41 тис., літаків — 15 і так далі».
В оприлюдненому Міноборони Акті про звірства у місті Будапешт містяться свідчення злочинів, скоєних нацистами безпосередньо в столиці Угорщини.
«Виявлено в п’яти кімнатах підвального приміщення, в двох кімнатах на першому поверсі понад 500 трупів цивільного населення різної статі та віку, в тому числі багато грудних дітей. Всі трупи номерованы, останні номери четырехтысячные», — описуються злодіяння гітлерівців у документі.
За словами Юрія Кнутова, нацистське командування планувало довше утримувати угорську столицю і тому не встиг повністю знищити жителів будапештського гетто. Червоноармійці врятували близько 70 тис. його в’язнів.
Незважаючи на всі спроби радянського командування зберегти столицю Угорщини, за час боїв місто зазнало значних руйнувань і був розграбований нацистськими окупантами. Керівництво СРСР робило все можливе, щоб допомогти місцевим жителям і врятувати їх від голоду. До Будапешта було направлено продовольство.
«Бургомістру міста передано: 3000 тонн зерна, цукру 1000 тонн, солі 960 тонн та 250 вантажних автомашин», — йдеться в довідці про виконання постанови ДКО.
Перед підходом радянських військ нацистські окупанти повністю замінували Будапешт. Вибухові пристрої представляли величезну небезпеку для мирного населення столиці Угорщини. Тому Червона армія провела колосальну роботу з розмінування міста.
Серед архівних документів, розсекречених Міністерством оборони, є і наказ Верховного головнокомандуючого №277 від 13 лютого 1945 року:
«В ознаменування здобутої перемоги з’єднання і частини, найбільш відзначилися в боях за оволодіння містом Будапешт, представити до присвоєння найменування «Будапештські» і до нагородження орденами. Сьогодні, 13 лютого, о 21 годині столиця нашої Батьківщини Москва від імені Батьківщини салютує доблесними військами 2-го і 3-го Українських фронтів оволодівають столицею Угорщини містом Будапешт, — 24 артилерійськими залпами з 324 гармат».
Thanks!
Our editors are notified.