У 2019 році НАТО виповнилося 70 років. Опитані RT експерти відзначають, що до ювілею альянс підійшов з самими сильними внутрішніми суперечностями за всю свою історію. Незважаючи на те, що блок продовжує розширюватися — зараз до його складу входять 29 держав, — по цілій низці питань серед його членів немає єдності. Найбільша напруженість спостерігається у відносинах Вашингтона і Анкари з-за ситуації в Сирії — у Держдепі навіть не виключали можливості військового зіткнення. Серйозні розбіжності виникли між США та Європою, яка прагне до більшої незалежності в сфері безпеки. З якими проблемами зіткнулося НАТО в цьому році, — у матеріалі RT.
У 2019 році Північноатлантичний альянс відзначив 70-річчя. Організація була заснована на початку холодної війни між СРСР і США. У квітні 1949 року міністри закордонних справ 12 країн підписали Північноатлантичний договір, покликаний «зміцнити стабільність» у Північноатлантичному регіоні. Згідно п’ятої статті угоди, агресія проти будь-якої країни — учасниці альянсу трактується як колективна загроза, відповідь на яку повинен дати весь військовий блок. З самого початку діяльність НАТО мала антирадянську спрямованість — за два роки до створення блоку американський президент Гаррі Трумен проголосив доктрину стримування Радянського Союзу.
Поступово кількість країн — членів альянсу збільшувалася: після розпаду СРСР в блок почали втягуватися колишні учасники Варшавського договору, а також колишні радянські республіки, які здобули незалежність. На сьогоднішній день в альянс входять 29 країн, і блок продовжує розширюватися: у грудні 2019 року Сполучені Штати ратифікували протокол про вступ у НАТО Північної Македонії. На приєднання до блоку також претендують Україна і Грузія.
Однак поки країни-неофіти виявляють великий ентузіазм щодо перспектив свого знаходження в НАТО, в колі найстаріших учасників альянсу назрівають суперечності.
Турецький демарш
Найбільш гострі протиріччя намітилися між США і Туреччиною, яка стала членом НАТО в 1952 році і має одну з найбільших армій в блоці. Суперечка між Анкарою і Вашингтоном розвивається по двох лініях. По-перше, роздратування турецької сторони викликають союзницькі відносини американських військових у Сирії з курдськими військовими структурами, які влада Туреччини зараховують до терористами і називають однією з ключових загроз національній безпеці.
Незважаючи на численні заклики турецького керівництва, Вашингтон відмовляється розірвати партнерство з курдами в САР. На тлі турецької військової операції «Джерело світу» на сирійській території розбіжності союзників по НАТО досягли такого напруження, що глава Держдепу Майкл Помпео навіть не виключив застосування військової сили проти турецької сторони у разі необхідності.
Ще одним приводом для суперечок стала покупка Туреччиною російських ЗРК С-400, незважаючи на численні протести американської сторони. У відповідь Вашингтон виключив Анкари з програми створення і поставок винищувача п’ятого покоління F-35.
У грудні 2019 року комітет сенату США з міжнародних справах підтримав законопроект про санкції проти Анкари. Американські законодавці пояснили своє рішення тим, що військова операція Туреччини «Джерело світу» на території Сирії нібито може створити умови для нового зростання терористичної активності і відродження «Ісламської держави»* в регіоні.
У разі прийняття законопроекту обмеження торкнуться ряд високопоставлених державних службовців Турецької республіки, армійські структури, оборонні підприємства і фінансовий сектор. Окремі санкції передбачаються також за покупку Анкарою російських ЗРК С-400.
Європейська ініціатива
Посилюються суперечності і між Вашингтоном і Парижем. У листопаді 2019 року президент П’ятої республіки Еммануель Макрон заявив в інтерв’ю виданню The Economist про жалюгідний стан НАТО. На думку французького лідера, симптомом кризи альянсу стали події в Сирії, де Анкара почала військову операцію проти військових союзників іншого учасника НАТО — Сполучених Штатів, не погодивши ці дії з керівництвом військового блоку, а Вашингтон несподівано вивів значну частину свого контингенту з регіону.
«Зважаючи на мінливість нашого американського партнера і наростаючої напруги поступово усталюється ідея створення механізму європейської безпеки… Я б додав, що в якийсь момент нам доведеться переглянути доцільність існування НАТО, — заявив Макрон. — Мені здається, що зараз відбувається смерть мозку НАТО. Треба тверезо оцінювати ситуацію».
Підводячи підсумок, президент П’ятої республіки виділив дві ключові завдання для Європи: вона повинна мати автономність у сфері безпеки і в стратегічних питаннях, а також відновити діалог з Москвою.
Дискусія про необхідність створення єдиної європейської армії йде в Європі на протязі не одного десятиліття, однак реальні кроки в цьому напрямку почали вживати лише в останній час. Роль головного лобіста цієї ідеї в Євросоюзі взяв на себе Макрон.
У 2018 році політик повідомив, що країнам ЄС необхідно об’єднати свої зусилля для зміцнення колективної оборони. На думку президента Франції, Європа повинна бути здатна до самостійного захисту, а не покладатися повністю на США.
Європа не повинна погоджуватися на другорядні ролі у світовій політиці. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон. Він зазначив,…
Однак ні у Вашингтоні, ні в НАТО не вітали ці ідеї французького лідера.
Як заявив у листопаді 2019 року генсек альянсу Йенс Столтенберг в інтерв’ю іспанському виданню El País, ЄС не може захистити себе самостійно, тому повинен зберігати військове партнерство з іншими країнами.
«Поки будь-який потенційний супротивник знає, що напад на союзника спровокує відповідь альянсу, нападів не буде… Будь-яка спроба віддалити Європу від Північної Америки не тільки послабить НАТО, але і розділить Європу», — підкреслив Столтенберг.
Проте в Старому Світі впевнені, що партнерство по лінії НАТО не повинно заважати нарощування власної оборонної мощі ЄС. Як заявила на початку грудня 2019 року нова глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, Євросоюз повинен розраховувати на власні можливості в питаннях безпеки, оскільки діяльність НАТО поширюється не на всі сфери.
Як пояснив у коментарі RT експерт Російського інституту стратегічних досліджень Сергій Єрмаков, в цьому випадкумається на увазі, що ЄС візьме на себе ті функції, які не властиві НАТО.
«Говорити про розпад НАТО і заміні його європейською армією поки не доводиться. Навіть європейські оборонні ініціативи поки розвиваються в руслі тих положень, які задовольняють НАТО. Наприклад, один з головних загальноєвропейських оборонних проектів — так званий військовий Шенген — активно лобіювали Штати», — пояснив експерт.
Дещо іншої точки зору дотримується керівник відділу європейської безпеки Інституту Європи РАН Дмитро Данилов. На його думку, в цілому НАТО влаштовує всіх його членів, однак серйозні суперечності виникають тому, що учасники блоку намагаються витягти для себе найбільшу вигоду від альянсу і нерідко їхні інтереси не збігаються.
«Ці проблеми були помітні давно, зараз вони посилилися.Мова йде про кризу в трансатлантичних відносинах, однією з майданчиків яких є НАТО. Ці протиріччя прориваються не тільки по лінії альянсу, і вони дійсно дуже сильні. Судячи з усього, на саміті НАТО в Лондоні домовитися з цих питань так і не вдалося, позиції сторін протилежні», — додав експерт у коментарі RT.
Оскільки розбіжності не вирішувалися в рамках ювілейного саміту, вони стануть основою для майбутніх проблем, будь то розбіжності між європейськими союзниками і США, проблеми в трикутнику Туреччина — Європа — США або протиріччя між державами Старого Світу.
Тиск Вашингтона
Слід зазначити, що Трамп після перемоги на президентських виборах 2016 року в США теж чимало критикував Північноатлантичний альянс, називаючи його застарілою структурою, фінансування якої лягає переважно на американський бюджет.
Виступаючи на саміті НАТО в Брюсселі 25 травня 2017 року, Трамп заявив, що 23 з 28 країн «не платять за свою оборону те, що повинні, і це нечесно по відношенню до американського народу і платникам податків». Американський лідер зажадав, щоб країни альянсу довели свої оборонні витрати до 2% ВВП.
При цьому те, як саме учасники блоку витрачають свої оборонні бюджети, теж стало приводом для розбіжностей. На думку міністра оборони Франції Флоранс Парлі, Вашингтон не повинен нав’язувати партнерам по альянсу контракти на покупку американської військової техніки під приводом союзницьких відносин.
За словами експертів, адміністрація Трампа дійсно чинить безпрецедентний тиск на союзників, оскільки американський лідер вважає цей підхід найбільш ефективним.
«Невідомо, наскільки вірна точка зору Трампа, але що суперечності всередині альянсу зараз досягли самого високого рівня за всю його історію — це факт. У середньостроковій перспективі НАТО буде прагнути адаптуватися до мінливих умов, і в якості майданчика для обговорення порядку Північноатлантичного регіону, як такий зчіпки альянс існувати, безумовно, буде. А ось щодо ефективності НАТО виникають серйозні питання», — вважає Сергій Єрмаков.
Суперечності, які давно назрівали в НАТО, загострилися на тлі українського кризи, упевнений Дмитро Данилов. За словами експерта, сьогодні перед альянсом постає питання про його ключових завданнях, навколо чого організації слід об’єднуватися в подальшому, — це «стримування» Росії або реагування на реальні виклики і загрози. В обох підходів є прихильники і противники в блоці. Ситуація склалася така, що вже почалися розмови про можливий вихід з НАТО деяких країн.
«Так, сам Трамп підняв питання про ймовірний вихід з організації Франції, ряд експертів сумніваються в збереженні за Туреччиною членства в альянсі. НАТО має колосальними ресурсами, але все залежить від того, на що ці ресурси будуть спрямовані. Якщо на реагування на реальні загрози, то в альянсу є майбутнє, а якщо на колективне стримування Росії та інших країн, то тоді всередині НАТО лінії розлому будуть поглиблюватися», — підсумував експерт.
* «Ісламська держава» (ІГ) — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 29.12.2014.
Thanks!
Our editors are notified.