Глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський заявив, що конфронтація Росії і Заходу спричинить негативні наслідки для Варшави. При цьому чиновник зазначив, що для розширення діалогу Москва повинна відмовитися від «силової політики в регіоні». Раніше в ході саміту АЛЬЯНСУ польський лідер Анджей Дуда відмовився назвати ворогом Москви. Між тим Варшава продовжує залучати на свою територію американських військових, мотивуючи це необхідністю захиститися від Росії. Експерти вважають, що влада Польщі остаточно заплуталися у власному політичному курсі.
Польща не стане підтримувати спроби спровокувати конфронтацію Росії і Заходу, оскільки вони можуть привести до негативних наслідків для Варшави. Таку заяву зробив глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський в інтерв’ю агентству Reuters.
«Як країна, яка межує з Росією, ми ніколи не будемо наполягати на антагонізм у відносинах західних країн і Росії, тому що тоді ми можемо стати жертвою цієї ворожості», — заявив Щерський.
При цьому глава польської канцелярії зазначив, що на даний момент простір для діалогу між Польщею і Росією залишається обмеженим.
«В даний час можливості для дипломатії, а також для діалогу з Росією. — RT) обмежені», — заявив польський чиновник, тут же поставивши умову, що для розширення діалогу Москва повинна змінити свою політику.
«Російська політика може змінитися, може відкрити шлях до більш широкого діалогу, але це зажадає зміни умов. В першу чергу — відходу від силової політики в регіоні».
Перш ніж ставити умови Москві, польській стороні, варто згадати, з чиєї вини російсько-польські відносини деградували до нинішнього рівня, зазначив у розмові з RT старший науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН Вадим Волобуєв.
«Варшаві варто пам’ятати, що вона сама зробила все для того, щоб контакти між нашими країнами скоротилися до мінімуму. При цьому вона покладає всю відповідальність на Москву», — підкреслив політолог.
Загроза без ворога
Президент Польщі Анджей Дуда нещодавно також не став називати Росію ворогом в ході саміту НАТО, який пройшов у Лондоні 3-4 грудня.
Тоді за підсумками зустрічі представників країн — учасниць альянсу було поширено спільну заяву від імені членів НАТО, в якому в якості головних загроз були позначені в тому числі «агресивні дії Росії».
Однак пізніше, в ході спілкування з журналістами, Дуда відмовився називати Росію ворогом і замість цього заявив, що вона є сусідом, з яким альянс не завжди погоджується, вважаючи деякі дії Москви неприпустимими.
Вашингтон має намір посилити військову присутність в Польщі, повідомила посол США Джорджетт Мосбахер в інтерв’ю журналу Polska. Раніше Варшава…
«Немає ніякого ворога. НАТО зараз ніхто не атакує… Ворогом можна назвати терористичні організації, які дозволяють собі атакувати громадян і солдатів», — заявив польський президент.
За словами Дуди, неприпустимо говорити про якомусь ворогові на рівні держави», додавши, що по відношенню до Росії у НАТО немає ніякої «ворожості».
Через кілька днів після саміту з такою ж заявою виступив і генсек Північноатлантичного блоку Йенс Столтенберг. Під час інтерв’ю телеканалу CNN він також заявив, що альянс не вважає Росію своїм ворогом.
«Ми не складаємо списків супротивників. Ми не визначаємо Росію як ворога. Ми бачимо більш наступальну Росію, яка застосувала силу проти сусідньої країни — України… Ми не ділимо світ на противників і друзів», — сказав Столтенберг.
Така двоїста політика характерна для всіх країн, що входять у НАТО, вважає завідувач сектором регіональних проблем та конфліктів ІСЕМВ імені Е. М. Примакова РАН Костянтин Воронов.
«З одного боку, вони взяли курс на стримування Росії, а з іншого — прагнуть підтримувати діалог з нею. Це пов’язано з курсом адміністрації Трампа на ревізію союзницьких відносин і серйозною трансформацією в Західній Європі, яка шукає самостійності після брексита», — зазначив експерт.
Американське присутність
Незважаючи на нещодавні заяви перших осіб держави, останні кілька років Польща неодноразово закликала до нарощування в країні американської військової присутності, мотивуючи це необхідністю «захисту» від Росії.
У серпні 2019 року прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що Варшава зацікавлена в розміщенні на своїй території на довгостроковій основі нової бази НАТО. Глава уряду пояснив це необхідністю зміцнення східного флангу альянсу.
Тоді ж міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що розширення контингенту ЗС США в Польщі зіграє набагато більшу роль у стримуванні Росії, ніж розгортання американських сил у країнах Західної Європи.
Рішення США і Польщі збільшити американський контингент в республіці викликає жаль. Про це заявив МЗС Росії після того, як…
Наприкінці вересня президент США Дональд Трамп і Анджей Дуда в ході зустрічі на полях 4-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку підписали декларацію, що передбачає збільшення контингенту військ США в Польщі. Згідно з документом, до 4,5 тис. американських військовослужбовців, вже розміщених в Польщі на ротаційній основі, приєднаються ще 1 тис. військових.
Після зустрічі з Трампом і підписання декларації Дуда заявив, що такі дії є «адекватною реакцією» на російську політику. На його думку, розміщення в країні американських військових допоможе запобігти нові військові конфлікти».
Потім, 26 вересня, міністр національної оборони країни Маріуш Блащак заявив, що штаб американських військ на східному фланзі НАТО перебазується з Німеччини до Польщі. За словами польського міністра, присутність армії США в Польщі «відлякує будь-якого агресора», оскільки «американські війська — найсильніші в світі».
Також влада Польщі активно просували ідею будівництва в країні великої військової бази для розміщення американського військового контингенту, яку пропонувалося назвати «Форт Трамп». Варшава була готова виділити $2 млрд на фінансування проекту, однак Вашингтон цю ідею не підтримав.
«Доведеться змінювати свій курс»
Варто відзначити, що в ході інтерв’ю Reuters Кшиштоф Щерський підняв ще одну тему, на якій багато років спекулює Варшава в діалозі з Росією, — розслідування обставин катастрофи Ту-154 тодішнього президента Польщі Леха Качиньського під Смоленськом у 2010 році.
«Рішення російської сторони зберегти у таємниці обставини катастрофи під Смоленськом важким тягарем лежить на російсько-польських відносинах», — заявив Щерський.
Нагадаємо, авіакатастрофа сталася в квітні 2010 року, коли літак Леха Качиньського заходив на посадку в аеропорту Смоленськ-Північний. На борту лайнера знаходилися 96 осіб — 88 пасажирів і вісім членів екіпажу, що летіли на траурні заходи до Катині. Всі вони загинули.
У 2011 році Міждержавний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування, в якому причиною аварії було названо рішення екіпажу здійснити посадку в умовах густого туману.
Польський енергетичний концерн PGNiG повідомив «Газпрому» про намір завершити дію Ямальського контракту на поставку в республіку…
Незважаючи на висновки МАК, польські власті зажадали перегляду результатів розслідування, а також почали просувати різні спекулятивні і конспірологічні версії того, що сталося, наприклад нібито про виявлення слідів вибухівки.
Костянтин Воронов в розмові з RT зазначив, що такі заяви з боку офіційних осіб Польщі явно будуть заважати Варшаві встановити який-небудь контакт з Москвою на основі однієї або двох нейтрально-примирних реплік. При цьому бажання пом’якшити риторику щодо Росії цілком може бути обумовлено економічними причинами, вважає експерт.
«У Польщі зараз досить складне становище, особливо при новій адміністрації ЄС, яка буде скорочувати бюджет на наступний п’ятирічний період. Відповідно, Варшава позбудеться багатьох субсидій, доступу до фондів Євросоюзу, які вирівнюють рівні економічного розвитку країн союзу, і багатьох проектів. В цих умовах Польщі найближчим часом доведеться змінювати свій курс, відповідно, можливість побудови не тільки політичних, але й економічних відносин з Росією зростає», — зазначив Костянтин Воронов.
Таку думку поділяє і кандидат історичних наук, викладач кафедри зарубіжної регіонознавства та зовнішньої політики Історико-архівного інституту РДГУ Вадим Трухачов.
«Можливо, Євросоюз сказав, що якщо Польща буде дуже старатися, то їй скоротять фінансування. Крім того, Варшаві мають відбутися президентські вибори, і, відповідно, проводити їх у передвоєнній атмосфері, яка була в країні до недавнього часу, було б занадто», — пояснив політолог у розмові з RT.
За словами Вадима Трухачова, заяви Варшави демонструють, що «влада в країні зовсім заплуталася».
«Російсько-польських відносин сьогодні просто не існує. Польська влада обрубали всі кінці, щоб контакти між нашими країнами скоротилися до мінімуму. Тому вони самі повинні відновлювати відносини з Росією», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.