«Руйнування національної пам’яті»: як в Києві реагують на обговорення святкування Дня Перемоги

Глава українського МЗС Вадим Пристайко виключив ймовірність участі Києва у святкуванні Дня Перемоги, яке пройде в Москві 9 травня. За словами дипломата, позиція українського керівництва по відношенню до цієї дати полягає в тому, що через 75 років з моменту закінчення війни країни — учасниці конфлікту «готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити». У Держдумі висловили думку, що, йдучи від святкування Дня Перемоги, офіційний Київ займається переформатуванням національної пам’яті.

Українська сторона не має наміру приймати запрошення Москви на святкування 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо воно надійде, заявив глава МЗС україни Вадим Пристайко в інтерв’ю телеканалу «Україна 24». Він також зазначив, що Київ зараз по-іншому сприймає свято 9 Травня.

«Наша позиція залишається такою, яка вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 Травня в Москві. — RT). Ми, як і весь європейський континент, через 75 років готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові пробачити один одного», — сказав Пристайко.

За словами дипломата, у Києві вважають, що «святкування має йти саме в цю сторону» — що всі ці роки «континент знаходиться у відносному світі».

Відповідаючи на поставлене журналістом питання, глава зовнішньополітичного відомства додав, що поки президент України не отримував запрошення на урочистості в Москві, але, якщо воно прийде по дипломатичних каналах, його передадуть Володимиру Зеленському.

На цьому тлі представники української партії «Опозиційна платформа — За життя» заявляють про намір направити в Москву делегацію для участі у святкуванні Дня Перемоги. «Цей захід свято для нас, це була спільна Перемога», — заявив співголова партії Юрій Бойко, додавши, що участь в урочистих заходах — одна із складових боротьби зі спробами переписування історії.

В ході святкування Дня Перемоги на Україні МВС країни завело щонайменше п’ять кримінальних справ і 13 адміністративних за використання…

На минулому тижні прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков повідомив журналістам, що процес розсилки запрошень на святкові заходи, приурочені до Дня Перемоги, триває.

«Поки не надходило запрошення президенту Зеленському. Триває розсилка запрошень, проте відносно президента України я не можу точно сказати, мені потрібно буде уточнити», — сказав Пєсков.

Раніше помічник російського лідера Юрій Ушаков повідомив, що Кремль планує направити запрошення українському лідерові.

Коментуючи витяги з останнього інтерв’ю Вадима Пристайка, перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Дмитро Новіков в бесіді з RT зазначив, що небажання офіційного Києва відзначати 9 Травня як свято Перемоги «доводить те, що намагаються спростовувати деякі українські політики, роблячи вигляд що на Україні сьогодні немає ніякого торжества бандерівщини».

«Все це продовження діяльності, спрямованої на руйнування національної пам’яті. Незважаючи на те що на Україні створено цілий інститут національної пам’яті, займається він не збереженням самого головного в нашій спільній історії, а переформатуванням цієї самої пам’яті», — підкреслив парламентарій.

Нова українська трактування Дня Перемоги

На Україні в 2015 році був заснований День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня — дату загальноєвропейського святкування перемоги над нацистською Німеччиною. Про «близькості» такого підходу до європейського, зокрема, 9 травня 2019 року говорив колишній президент України Петро Порошенко.

Як висловився тоді політик, за п’ять років на Україні нібито з’явився «свій ритуал святкування Дня Перемоги у Другій світовій війні, наближений до загальноєвропейської традиції». У тій же промові Порошенко назвав «рядженими» учасників акції «Безсмертний полк» по всьому світу.

Разом з тим 9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — інший державний свято, також заснований в 2015 році.

Принциповою відмінністю цього торжества від Дня Перемоги є відмова від визначення «Велика Вітчизняна війна» та радянської символіки, за демонстрацію якої в тому ж 2015-му на Україні ввели кримінальну покарання. Більш того, у 2017 році в українському законодавстві з’явилися санкції за публічну демонстрацію і виготовлення георгіївських стрічок.

Проте пересічні українці продовжують використовувати нині заборонену в країні символіку під час святкових заходів 9 травня. У 2019 році за підсумками урочистостей МВС України порушило низку кримінальних та адміністративних справ за демонстрацію радянської символіки і георгіївських стрічок.

Як вважає економіст, політолог Олександр Дудчак, така різниця у ставленні до святкування 9 Травня вказує на різне сприйняття цієї дати владою і населенням.

«Ми бачимо, що офіційний Київ, на відміну від більшості українського народу, перейшов на бік переможених і відхрещується від пам’яті своїх великих предків-переможців», — зазначив співрозмовник RT.

У свою чергу, Дмитро Новіков висловив припущення, що подібна політика може нав’язуватися новому київському керівництву політичною елітою країни.

«Президент Зеленський не може вирватися з тієї політики, яка нав’язується йому вузьким колом української еліти. Еліти, яка не має нічого спільного з інтересами самої країни та українського народу», — уклав депутат.