Володимир Путін 30 жовтня прибуває з офіційним візитом до Угорщини, де проведе переговори з прем’єр-міністром республіки Віктором Орбаном. Раніше прес-служба Кремля повідомляла, що в рамках зустрічі сторони обговорять питання торгівлі, економіки і міжнародний порядок. Експерти нагадують, що лідери обох країн регулярно обмінюються думками, а на цей раз центральною темою їх діалогу може стати енергетика. Крім того, на думку політологів, Путін і Орбан можуть зачепити тему будівництва АЕС «Пакш-2», яку зводить «Росатом».
30 жовтня президент Росії Володимир Путін прибуває з офіційним візитом до Угорщини. Про це раніше повідомив прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков. Про підготовку переговорів між президентом Росії і прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном також розповів журналістам глава угорського МЗС Петер Сійярто.
За інформацією прес-служби Кремля, під час візиту Володимир Путін розраховує обговорити з угорським керівництвом питання торгівлі, економіки і міжнародний порядок. Поїздка організована на запрошення глави угорського уряду.
Газове питання
Взаємні візити російського та угорського лідерів відбуваються досить регулярно. Так, попередні переговори політиків відбулися у вересні минулого року під час поїздки до Москви Віктора Орбана. Тоді сторони зосередилися на обговоренні питань енергетики.
Газове питання має для Угорщини особливе значення, оскільки республіка націлена на те, щоб створити на своїй території великий газовий хаб для Центральної Європи.
Крім того, Будапешт розраховував збільшити імпорт газу з Румунії після того, як у 2017-му там було відкрито велике сухопутний родовище. На початку минулого року Віктор Орбан заявив, що в плани угорського уряду входять поставки з сусідньої країни близько 4 млрд кубометрів газу в рік. Це покрило б трохи менше половини загального обсягу щорічного споживання природного газу в Угорщині — 9 млрд кубометрів. Зазначимо, що на російський імпорт в середньому припадає близько 5 млрд кубометрів палива на рік.
Однак, як відзначають експерти, собівартість видобутку природного газу в Румунії виявилася досить високою, тому пропозиція щодо палива з РФ залишається одним з найбільш конкурентноспроможних на європейському газовому ринку.
Нагадаємо, російський природний газ поставляється в Східну і Центральну Європу через українську територію. Однак криза у відносинах Києва і Москви поставив під загрозу майбутнє цього каналу поставок: дія поточного транзитного контракту закінчується 31 грудня. Зараз Росія, Україна і Єврокомісія ведуть переговори про продовження або переукладення договору про транзитні поставки через українську ГТС. Проте від будь-яких прогнозів за підсумками цих консультацій експерти поки утримуються, оскільки Київ обрав для себе тактику ультиматумів.
Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас заявив, що Греція зацікавлена в продовженні «Турецького потоку» по своїй території. Виступаючи в…
Перспектива можливої зупинки транзиту через Україну вельми турбує Будапешт. Ще на початку цього року Угорщина, за словами Петера Сійярто, отримала від «Газпрому» гарантії на постачання палива в 2020-му навіть у тому випадку, якщо російсько-українські переговори не увінчаються успіхом. Глава угорського МЗС додав, що республіка розраховує на поставки палива з споруджуваного зараз газопроводу «Турецький потік» вже з другої половини 2021 року.
«У нашому випадку чим більше трубопроводів, тим краще. Для нас дуже важливі нові маршрути постачань, саме тому ми співпрацюємо з нашими болгарськими та сербськими колегами», — сказав міністр.
Питання експорту газу з Росії є одним з ключових на даний момент у двосторонніх відносинах, зазначив у коментарі RT заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
«Угорщина зарекомендувала себе як відповідальний партнер, як країна, зацікавлена у подальшому розвитку з Москвою в газовій сфері. Будапешт завжди займала конструктивну позицію щодо російського експорту газу в Європу. В цьому напрямку російсько-угорські відносини будуть і надалі розвиватися поступально», — пояснив Шаповалов.
У свою чергу, провідний співробітник Інституту слов’янознавства РАН Олександр Стыкалин в бесіді з RT підкреслив, що «для угорської сторони економічні питання мають пріоритетне значення».
«Будапешт залежить від Росії в поставках газу та нафти, тому, безумовно, лідери будуть звертатися до цієї теми», — вважає Стыкалин.
Він також додав, що якщо в рамках двосторонніх переговорів російська сторона, як правило, більше проявляє інтерес до політичних аспектів відносин, то для Угорщини в пріоритеті залишається економічна сфера.
Мирний атом
Варто зазначити, що енергетична порядок у діалозі двох країн не вичерпується газовими питаннями. Важливу роль відіграє також співпраця у галузі атомної енергетики.
Як зазначив у розмові з RT кандидат історичних наук, викладач кафедри зарубіжної регіонознавства та зовнішньої політики ИАИ РДГУ Вадим Трухачов, на сьогоднішній день для Угорщини один з найбільш важливих питань у цій сфері — зведення АЕС «Пакш-2».
Будапешт не поспішає наслідувати приклад партнерів по Євросоюзу, які взяли курс на повну відмову від атомної енергетики. Тому ще в 2014 році між угорським і російським керівництвом було досягнуто угоду про будівництво «Росатомом» АЕС «Пакш-2» в республіці. Втім, цей проект зіткнувся з опором всередині Євросоюзу: Австрія виступила проти фінансування будівництва із загальноєвропейських коштів і подала позов в Європейський суд.
Однак у березні 2019 року ЄС все ж схвалив зведення АЕС «Пакш-2» — у середині жовтня угорська сторона затвердила технічний проект майбутньої станції.
«Домовленості в сфері мирного атома зберігають свою актуальність і значення для Будапешта», — констатує Стыкалин.
На думку експертів, економічний блок питань не обмежиться енергетикою, лідери можуть також обговорити торговельну сферу. На сьогоднішній день Угорщина займає 21-е місце в товарообігу Росії, загальний обсяг взаємної торгівлі складає близько $7 млрд на рік.
Політика зближення
На думку експертів, Володимир Путін і Віктор Орбан у рамках зустрічі, швидше за все, піднімуть і ряд питань політичного плану.
Так, лідери можуть торкнутися української проблематики — і Угорщина, і Росія стурбовані тією політикою, яку проводить київська влада щодо національних меншин.
«Швидше за все, Володимир Путін і Віктор Орбан можуть обговорити серед іншого мовну політику української влади, яка зачіпає інтереси російськомовного населення України, а також етнічних угорців, які живуть на Закарпатті. Саме це питання ускладнив в останні роки відносини Києва і Будапешта», — припустив Вадим Трухачов.
Нагадаємо, в минулому році між Києвом і Будапештом розгорівся дипломатичний скандал через видачі владою Угорщини паспортів співвітчизникам, що проживають на Україні. У Києві пригрозили позбавити цих людей українського громадянства, однак МЗС Угорщини розцінив це як спробу залякати угорське населення Закарпаття. Україна оголосила тоді угорського консула в Берегові персоною нон грата. У Будапешті відповіли на цей крок Києва симетрично, виславши на батьківщину українського консула в столиці.
Будапешт не раз закликав Київ зупинити обмеження прав національних меншин. В знак протесту Угорщина останні два роки блокує роботу комісії Україна — НАТО на рівні міністрів і глав держав. Проте українська влада не тільки не йдуть на поступки, але, навпаки, вводять нові обмеження для нацменшин.
Росії і Угорщини давно пов’язують теплі стосунки, які прагнуть розвинути і примножити лідери обох країн, кажуть політологи. Охолодження відносин між Москвою і Євросоюзом, яке сталося на тлі подій на Україні і санкційної війни, суперечило інтересам Будапешта, налаштованого на зміцнення зв’язків з Росією, вважають експерти.
Група конгресменів США підготувала резолюцію, в якій закликала Вашингтон протидіяти російському впливу» на Будапешт. В…
«Передусім Угорщина хотіла б нормалізації відносин Росії і Євросоюзу. У Москви і Будапешта не тільки багато спільних інтересів, але і однакова точка зору з багатьох питань. Країни поступово рухаються до того, щоб відносини російського-угорського народу розвивалися по висхідній, з урахуванням інтересів національних економік. Важливо зазначити, що прихильність еліт обох держав консервативним цінностям — це серйозна підстава для налагодження конструктивного діалогу», — зазначив Володимир Шаповалов.
Схожої точки зору дотримується і Вадим Трухачов. За його словами,поточні відносини Росії та Угорщині — це досить спокійне прагматичне партнерство».
«Проте межі цього партнерства все ж обмежуються Євросоюзом, оскільки Угорщина залежить від брюссельських фондів та фінансової підтримки. Але республіка тим не менш все одно проводить незалежну політику, нехай часом і в обмеженому форматі», — пояснив експерт.
У свою чергу Олександр Стыкалин нагадав, що зустрічі Володимира Путіна і Віктора Орбана проходять щорічно, лідери регулярно обговорюють актуальні питання.
«В цей раз вони, швидше за все, будуть обговорювати широке коло тем, в тому числі ситуацію в Європі, а також в інших регіонах, наприклад на Близькому Сході. Відносини Росії та Угорщини в цілому стабільні. Орбану важливо розвивати діалог з Москвою, тому що таким чином він підтримує свій імідж незалежного політика в очах не тільки свого електорату, але і на міжнародній арені», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.