Для досягнення «політичного балансу» в Латвії слід ліквідувати партію «Згода», яка виступає проти етнічного поділу країни. Таку думку висловив глава інформагентства LETA Юріс Мендзиньш. За його словами, такий крок допоможе зняти «російське питання» з порядку денного. Як відзначають експерти, такі пропозиції укладаються в політичний курс нинішніх латвійських властей. Аналітики нагадали, що керівництво країни вже здійснила ряд кроків, спрямованих проти російськомовного населення. Зокрема, з 2019 року почалася реалізація реформи, згідно якої все навчання в країні повинно вестися на латиською мовою.
Політичне середовище в Латвії могла б стати значно краще, якби була ліквідована партія «Згода», заявив глава інформагентства LETA Юріс Мендзиньш в ефірі телеканалу RigaTV24. За його словами, «російське питання» занадто часто фігурує в політичному порядку денному.
«Ми говорили про це з політологом Філіпом Раєвським. Він сказав, і я з ним згоден, що у Латвії є одна велика проблема — це російська тематика. Якщо зняти її з порядку денного, то, в принципі, вийде нормальний політичний баланс: праві і ліві, ліберали і консерватори і так далі. Зараз це неможливо, і я думаю, що найкращим вирішенням цього могла б стати ліквідація партії «Згода», — наводить Sputnik Латвія слова Мендзиньша.
Естонію і Латвію очікує відповідь від Росії в рамках міжнародного права у зв’язку з цькуванням і тиском на журналістів та ЗМІ. Про це…
При цьому депутат сейму від «Згоди» Андрій Клементьєв також брав участь в ефірі. Така точка зору викликала в нього здивування, однак глава інформагентства заявив, що подібний крок піде на користь і представникам самої політичної сили.
«Тоді ви могли б успішно розподілити своїх депутатів по іншим партіям, і було б дуже гарну пропозицію», — вважає Мендзиньш.
Нагадаємо, соціал-демократична партія «Згода» була створена у квітні 2010 року. Члени партії виступають за припинення політики етнічного поділу всередині країни, розпалювання ненависті і пошуків внутрішнього ворога. За «Згода» традиційно голосують російськомовні в Латвії.
Пропозиція Мендзиньша прибрати таким чином, «російське питання» з політичного порядку денного — не перша ініціатива подібного роду. У січні праве Національне об’єднання «Усе Латвії!» (політична сила, яка входить у Латвії в правлячу коаліцію) виступило з пропозицією заборонити агітацію на всіх мовах, крім латиського.
Посол Росії в Латвії Євген Лук’янов назвав проект таких поправок до закону черговою спробою підірвати позиції партій, які захищають інтереси російськомовного населення, яке є найбільшою національною меншиною республіки.
«Місцевим націоналістам, мабуть, недостатньо того, що понад 200 тис. негромадян з моменту відновлення Латвією незалежності позбавлені виборчого права, тобто фактично викреслені з політичного життя країни вже близько 30 років. Тепер вони мають намір домагатися обмеження прав російськомовних громадян Латвії у виборчій сфері. Це, на наш погляд, ще один крок по шляху подальшого відторгнення російської громади в Латвії, її антагонізації і маргіналізації з метою видавлювання росіян з країни», — підкреслив глава російської дипмісії в інтерв’ю РИА Новости.
Лук’янов також зазначив, що латвійська Конституція гарантує право жителів республіки на отримання інформації.
«А це означає, що у нацменшин є невід’ємне право отримувати своєю мовою інформацію від кандидатів у депутати», — додав дипломат.
«Викликає неприйняття»
Як зазначив у бесіді з RT президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич, запропонувавши ліквідувати «Згода», голова інформагентства LETA «видав пропаганду на рівні Геббельса».
Латвійський політик Наурис Пунтулис запропонував владі обкласти підвищеним податком російськомовну пресу, відмовитися від її фінансової…
«Колега» нашого латвійського інформаційного діяча послідовно обґрунтовував виняток спочатку одного, потім двох, трьох політичних партій. Поступово в Німеччині залишилася одна політична сила з фюрером на чолі. І закінчилося це все фашизмом, в якому співвітчизники нашого латиського інформаційного діяча брали активну участь на стороні фашистської Німеччини», — заявив експерт.
Подібної думки дотримується і директор Балтійського центру історичних та соціально-політичних досліджень Віктор Гущин. За його словами, «головна проблема Латвії» полягає в тому, що з 1991 року «держава де-факто розвивається як недемократична».
«За основу політичного розвитку країни латвійські влади взяли ідею відновлення довоєнної етнократичної Латвії, в якій найжорстокішим чином пригнічують права національних меншин», — зауважив експерт у розмові з RT.
Головний редактор порталу Rubaltic.ru Сергій Рекеда, у свою чергу, підкреслив, що партії «Згода» навмисно намагаються надати «російський характер», тоді як ця політична сила позиціонує себе як внеэтническая.
«Це робиться для того, щоб знизити її популярність, вплив і підірвати внутрішню стабільність. А адже «Згода» закликає до внутрішнього консенсусу між росіянами і латишами. Однак навіть така позиція зараз і останнє десятиліття викликає неприйняття латиських політиків, на думку яких Латвія може бути тільки латиської», — заявив Рекеда в бесіді з RT.
В руслі державної політики
Як відзначають експерти, заклик Мендзиньша ліквідувати «Згода», а також пропозицію Національного блоку заборонити агітацію на мовах нацменшин відповідають тій політиці, яку проводять латвійські влади.
Так, у серпні 2019 року уряд балтійської республіки ухвалив закон, який передбачає переведення шкіл нацменшин на викладання більшості предметів на латиською мовою. Російською будуть вестися лише предмети «українська мова» і «російська література», а також «дисципліни, пов’язані з культурою та історією».
До реалізації реформи в Латвії приступили з поточного навчального року і завершать до 1 вересня 2021-го. Росія засудила таке рішення, зазначивши, що воно обмежує права національних меншин. Про це заявили в представництві Росії при ОБСЄ.
«Політика мовного тиску на національні меншини завдає шкоди їх ідентичності і суперечить міжнародним зобов’язанням Риги», — йдеться в повідомленні постпредства в Twitter.
On 13 August, поправками law was сполучені штати прийняли in #Latvia to convert a multi-language education system into a Latvian one. The policy of pressing national minorities languages out of all spheres of life destroys their identity & contradicts international obligations & commitments of Riga pic.twitter.com/6cqQr8ia5b
— Russian Mission OSCE (@RF_OSCE) August 14, 2019
Крім того, запобіжний латвійських властей викликала хвилю невдоволення серед російськомовних жителів Латвії, яких близько 40% від загальної чисельності населення. Захисники російських шкіл провели кілька масових мітингів, маніфестацій і акцій на знак протесту проти реформи.
Однак латвійські влади проігнорували заклики російськомовних громадян і ввели заборону на навчання російською мовою навіть у приватних вузах і коледжах з початку 2019 року.
Тепер ці навчальні заклади, як і державні, повинні організувати викладання тільки латиською мовою чи на інших офіційних мов ЄС, до яких російська не відноситься.
Микола Межевич нагадує, що мовне питання — лише частина цілеспрямованої політики латвійських властей на «вичавлювання» російськомовних з країни. Під приціл потрапляють також політики, правозахисники та журналісти.
На початку грудня прокуратура Ризького судового округу висунула звинувачення в «публічному запереченні окупації» члену правління Російського союзу Латвії (РЗЛ) Олександру Филею. Кримінальну справу стосовно політика та громадського діяча було порушено за його поста в Facebook, в якому він, зокрема, написав, що «літо 1940 року принесло багатьом тисячам людей довгоочікуване звільнення від непосильної латифундистского гніту».
У Ризі відбувся мітинг на захист освіти російською мовою. На захід, організатором якого став Російський союз Латвії, прийшли…
Крім того, в Латвії порушені кримінальні справи проти громадських діячів Олександра Гапоненко, Володимира Ліндермана і ряду інших. Цих людей переслідують в тому числі з-за їх зусиль з протидії фальсифікації історії Великої Вітчизняної війни.
Як зазначив Гапоненко в стриме RT кілька днів тому, «в Латвії немає правового статусу у росіян, вони взагалі не існують в законодавстві».
«А коли ось такі, як я, кажуть, що у нас свої права є, вони заявляють: «Це кремлівські шпигуни, їх треба посадити», — розповів правозахисник.
Крім того, латвійські банки почали блокувати і закривати рахунки журналістів, які співпрацюють з російськими виданнями, що суперечить директиві Європейського парламенту. Коментуючи цю інформацію, посол РФ в Латвії в ході щорічної звітної прес-конференції, присвяченій Дню дипломатичного працівника, заявив, що Москва вимагатиме у Риги повернутися до виконання договірних норм, які вони підписали».
Однак, на думку Євгена Лук’янова, «надії на результат мало», оскільки в країні «працюють подвійні стандарти».
Як підкреслив Сергій Рекеда, «немає жодної демократичності у всіх цих діях латвійських властей за дискримінації російськомовного населення».
«Російський сегмент в латвійському суспільстві занадто великий, щоб його ігнорувати, цього робити категорично не можна. Однак саме цим латвійське керівництво і займається», — заявив експерт.
За словами Рекеды, політичний курс латвійського керівництва передбачає, що «всіма правами можуть володіти лише представники титульної нації — латиші».
«І в цих умовах Рига намагається недемократичними ” заходами зменшити вплив російського населення, російської громади на життя республіки і її розвиток», — підкреслив аналітик.
Микола Межевич, у свою чергу, зазначив, що наявність російської громади в країні і людей, які не вважають той шлях, по якому рухається сучасна Латвія, єдино можливим, «дратує правлячих політиків».
«І тому профашистські елементи в керівництві Латвії подають будь-яку опозиційну точку зору під соусом «руки Москви» або бажання нашкодити Латвії», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.