Дефіцит бюджету США вперше за сім років виріс до 4,7% ВВП і досяг $984 млрд. Рекордну різницю між витратами і доходами американської скарбниці експерти пояснили невдалою податковою реформою, витратами на соціальні програми та обслуговування держборгу. Для покриття бюджетного дефіциту Федеральний резерв Штатів почав додатково друкувати і вливати гроші в економіку. З початку вересня регулятор закачав у фінансову систему країни $185 млрд. Експерти вважають, що такі дії можуть підстьобнути інфляцію і спровокувати послаблення долара.
У 2019 фінансовому році, який завершився 30 вересня, дефіцит бюджету США досяг максимального рівня за останні сім років. За попередніми даними, витрати американської скарбниці перевищили доходи на $984 млрд. Про це йдеться у звіті бюджетного управління конгресу Штатів.
Більшість фінансових директорів провідних компаній світу прогнозують настання рецесії в США до кінця 2020 року. Потужний спад в…
«Щодо розмірів економіки дефіцит склав 4,7% ВВП, що стало найвищим значенням з 2012 року. 2019-й став вже четвертим роком поспіль, коли дефіцит зростає в процентному відношенні до ВВП», — зазначають у відомстві.
У чому рекордний дефіцит бюджету США пов’язаний з високими витратами на соціальні програми і наслідками податкової реформи Дональда Трампа. Про це в бесіді з RT розповів інвестиційний стратег «БКС Прем’єр» Олександр Бахтін.
«Істотний внесок у збільшення бюджетного дефіциту продовжує вносити дію таких соціальних програм, як Social Security, Medicare, Medicaid. Крім того, в результаті реформи Трампа податкові надходження бюджету були істотно урізані, в той час як витрати продовжили збільшуватися», — додав Бахтін.
Ще під час президентської гонки 2016 року Трамп обіцяв послабити податкове навантаження на бізнес в разі своєї перемоги на виборах. В кінці 2017-го глава Білого дому підписав закон про зниження податку на прибуток для американських компаній з 35% до 21%.
Як очікувалося, ця міра повинна була стати одним із драйверів зростання економіки. За задумом Трампа, після скорочення податків компанії почали б отримувати більше прибутку, збільшувати зарплати своїм працівникам і тим самим посилювати економічну активність у країні. Втім, на ділі корпорації вирішили залишити собі зрослу прибуток, відзначають експерти.
«Компанії отримали можливість заробляти більше за рахунок послаблень, проте не поспішають збільшувати зарплати співробітникам, з-за чого прискорення економіки так і не відбулося, а бюджет втрачає майже $1,5 трлн на рік», — пояснив у розмові з RT експерт Академії управління фінансами та інвестиціями Геннадій Миколаїв.
За словами аналітика, в якості одного з варіантів вирішення проблеми влади розглядають скорочення державних витрат на програми з охорони здоров’я для нужденних та соціального забезпечення. Втім, такі дії можуть негативно позначитися на економіці країни.
«Судячи з проекту бюджету на 2020 рік, Штати планують майже на $2 трлн скоротити витрати на соціальні держпрограми, тоді як, наприклад, військовий бюджет практично не зміниться. Враховуючи, що найближчим часом Білий дім навряд чи вирішить скоротити витрати на оборонку на користь потреб звичайних громадян, зростають ризики виникнення кризи з-за величезного навантаження соціальних зобов’язань на бюджет», — пояснив Миколаїв.
Боргова спіраль
Для покриття дефіциту бюджету Мінфін США випускає спеціальні казначейські облігації (трежеріс). Американські та зарубіжні інвестори купують цінні папери і отримують за ним стабільний дохід. Іншими словами, власники трежеріс надають свої гроші в борг американській економіці. Ці кошти йдуть на погашення бюджетного дефіциту.
«Дефіцит фінансується звичним для Штатів способом — збільшенням держборгу. Зараз він становить понад $22,8 трлн і щосекунди збільшується приблизно на $2 млн. В середньому на кожного громадянина США припадає понад $50 тис. держборгу», — пояснив у розмові з RT керівник групи аналітиків ЦАФТ Марк Гойхман.
Разом з тим у довгостроковій перспективі зростання державного боргу тільки посилює навантаження на бюджет країни. За словами Олександра Бахтіна, необхідність обслуговувати зростаючу заборгованість вимагає нових грошових вливань і додатково посилює дефіцит.
Грошовий конвеєр
У середині вересня зростання бюджетного дефіциту спровокував так званий криза ліквідності в економіці Штатів. Так, банки зіткнулися з нестачею вільних грошей.
Як пояснив RT головний валютний стратег Saxo Bank Джон Харді, останнім часом іноземці стали рідше купувати трежеріс, тому американським банкам довелося самим активніше купувати держоблігації. В результаті резерви кредитних організацій почали поступово виснажуватися, і 16 вересня, у розпал сплати податків, банкам не вистачило грошей на покупку казначейських паперів.
Китай скоротив вкладення в американські держоблігації до мінімуму з 2017 року. За словами експертів, найбільший кредитор Сполучених…
В ситуацію негайно втрутилася ФРС США. За даними входить в неї Федерального резервного банку Нью-Йорка, 16 і 17 вересня регулятор надрукував $128,2 млрд і екстрено влив кошти у фінансову систему. Востаннє Федрезерв вдавався до такої міри ще в 2008 році, під час світової фінансової кризи.
«Оскільки іноземці та іноземні центральні банки більше не нарощують свої резерви в тих же обсягах, що і раніше, дефіцит повинен фінансуватися за рахунок американських вкладників і банків. Поява кризи ліквідності та необхідність втручання ФРС показали, що системі стає все важче погашати бюджетний дефіцит», — уклав Харді.
Традиційно Федрезерв випускає нові гроші і купує на них цінні папери в рамках програми кількісного пом’якшення. Регулятор проводив таку політику з 2008 по 2015 рік і в цілому придбав активів на суму $3,6 трлн.
У даний момент ФРС поки не оголошувала про початок нової повномасштабної програми кількісного пом’якшення. Так, екстрені вливання грошей у вересні повинні були стати лише тимчасовим заходом. Разом з тим регулятор все ще продовжує накачувати економіку свіжими доларами і за останній місяць вже вклав близько $185 млрд.
За словами Олександра Бахтіна, в довгостроковій перспективі такі дії можуть посилити інфляцію в країні та привести до ослаблення долара.
«Якщо ФРС перейде від тимчасових заходів до формату великомасштабної програми кількісного пом’якшення, процес відповідно вплине на курс долара в користь помірного ослаблення. Також повернення до таких монетарних стимулів у певній мірі може сприяти активізації зростання інфляції в США», — уклав Бахтін.
Thanks!
Our editors are notified.