З якою метою на німецьких касках робили якісь «ріжки»

Німецька каска – один з найбільш впізнаваних атрибутів німецького мілітаризму в першій половині XX століття. Кожна людина хоча б раз звертав увагу на те, що з середини XIX по першу половину XX століття у німців була якась зовсім дивна тяга робити захисні засоби для голови з рогами. Стосується це як касок з часів Першої світової війни, так і касок часів уже Другої світової війни.

Спочатку піки і роги були для декорації. /Фото: pinterest.com.

Німецька каска «Штальхельм» стала закономірним розвитком іншого німецького шолома, який називався «Пикельхельм» і використовувався в Німеччині та Пруссії з середини XIX століття. Примітно, що прусський «Пикельхельм», що вперше з’явився в 1844 році, був вражаюче схожий на російський кірасирський шолом, розроблений ще в 1830-е. Достеменно відомо, що імператор Росії Микола I подарував у 1837 році зразок шолома своєму прусського принца Вільгельма III. Тоді і аж до Першої світової війни «ріг» або «піка» на касці носила строго декоративний характер.

Нові каски з’явилися в Першу світову війну. /Фото: guns.ru.

Тим не менш, вже в розпал світової бійні в 1915 році німці взялися за розробку принципово нового шолома: дешевого, щодо надійного, функціонального, позбавленого всяких прикрас. Так з’явився перший «Штальхельм» під маркою М16. Однією з відмінних особливостей каски була наявність двох невеликий «рогів» в області скронь. На відміну від попереднього німецького шолома, тут «роги» виконували виключно утилітарну функцію.

На роги ставилася пластина броні. /Фото: yandex.ru.

Жодна каска не була здатна витримати пряме попадання кулі гвинтівкового або кулеметного калібру, також як не була здатна відобразити більшість хоч скільки-небудь представницьких осколків. З метою підвищення ефективності захисту бійців до «Штальхельмам» додавалися спеціальні броньовані листи товщиною до 5 мм Бронепластини фіксувалися на касці на тих самих «рогах» з допомогою пари пазів і ременя з затяжкою.

Пластини так і не прижилися. /Фото: ww2.ru.

Подібне тимчасове потовщення каски повинно було забезпечити більшу захист голови на час позиційного бою, в окопах. Однак, гонитва за підвищенням виживаності піхоти таким чином плодів не принесла. Дуже швидко з’ясувалося, що для порятунку солдата недостатньо просто збільшити товщину каски. Кінетична енергія, передана кулею при ударі в бронепластини, була настільки сильною, що багато бійці все одно отримували травми не сумісні з життям. Найчастіше солдати гинули від перелому шиї. Таким чином смілива інновація німецьких інженерів не прижилася.

В продовження теми читайте про те, для чого німецьку поліцію почали одягати у кольчуги.