Народний рада ДНР у другому читанні прийняла закон про держкордон. Згідно з документом, самопроголошена республіка зараховує до своїх територій всю Донецьку область. Як пояснили RT в парламенті ДНР, депутати лише закріпили принципи, проголошені ще в 2014 році. На думку експертів, ухвалення цього закону не зашкодить процесу мирного врегулювання в регіоні. Аналітики відзначають, що рішення донецького парламенту є закономірним, оскільки в ДНР ніколи не відмовлялися від участі в долі територій Донбасу, які перебувають зараз під контролем ВСУ.
Народна рада (парламент) самопроголошеної ДНР прийняв закон про державної кордоні. Документ набуде чинності після підписання главою невизнаної республіки Денисом Пушилиным.
Текст законопроекту поки не опублікований, але, як пояснив голова парламенту ДНР Володимир Бідевка, документ встановлює межі республіки в межах Донецької області.
«У цьому законі не забуті люди, що проживають на території, тимчасово підконтрольної Україні, межа визначена по території Донецької області, яка була на період до 2014 року. Він передбачає, що до тих пір, поки не врегульовано суперечка між Україною і ДНР, межа буде проходити по лінії дотику», — наводить слова Бидевки сайт Народної ради.
Відзначається також, що законопроект не суперечить умовам Мінських угод. Глава профільного комітету парламенту ДНР Віталій Кравець повідомив, що документ визначає правові та організаційні основи прикордонної політики республіки.
Як пояснив у коментарі RT депутат Народної ради ДНР Мирослав Руденко, відповідно до основоположних документів республіки, прийнятим в 2014 році, її границя повинна збігатися з межами Донецької області. Це зафіксовано, зокрема, в декларації ДНР про суверенітет.
«Зрозуміло, що є зараз лінія розмежування, але сам факт фіксації цих кордонів відповідає усім основним документам республіки», — пояснив депутат.
Сценарії реінтеграції
Голосування по законопроекту, відбулося напередодні зустрічі в нормандському форматі, яка намічена на 9 грудня.
Президент України Володимир Зеленський вже підготував тези, які він має намір відстоювати під час переговорів. Про це журналістам розповів секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данилов. У Києві одним з пріоритетних вважають питання про кордон з Росією: українська сторона наполягає на тому, щоб прикордонні території самопроголошених республік були передані під контроль України.
«До тих пір, поки не буде повернута український кордон, до тих пір, поки там не будуть стояти українські військові, дуже багато процеси будуть проходити вкрай складно, я б сказав, майже неможливо», — заявив Данілов.
У числі інших питань, що викликають занепокоєння Києва, голова РНБО назвав обмін полоненими, а також припинення вогню на лінії зіткнення ворогуючих сторін.
Про плани обговорити відновлення контролю на кордоні раніше говорив і сам Зеленський під час поїздки в Станицю Луганську. Політик також заявив, що сподівається домовитися про серйозний перемир’я і повне припинення вогню в Донбасі.
Паралельно в Києві розглядають п’ять сценаріїв реінтеграції Донбасу до складу України, повідомив Данилов. При цьому розкривати деталей він не став.
«Я можу вам сказати: повірте, всі ці п’ять сценаріїв — вони повинні бути тільки на користь нашій країні. Тому я впевнений, що все у нас буде добре, перемога буде за нами. Ми обов’язково повернемо межі Донецької і Луганської областей, і ми обов’язково повернемо наш Крим», — сказав він.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що відновлення миру в Донбасі буде відбуватися в три етапи: припинення вогню,…
Подібні заяви звучать з боку влади України регулярно. У середині жовтня прес-секретар офіційного представника Києва на переговорах тристоронньої контактної групи в Мінську Дарка Оліфер заявила про необхідність «розпустити» самопроголошені ДНР і ЛНР — це, на її думку, є умовою для того, щоб Київ виконав політичну частину Мінських угод.
На це відразу ж відреагували в МЗС ДНР, зазначивши, що київська сторона намагається ухилитися від надання республікам Донбасу особливого статусу за формулою Штайнмайера і по-своєму трактує поняття децентралізації.
«Українська сторона повинна віддавати собі звіт, що лише особливий статус Донбасу, належним чином закріплений на конституційному рівні, є єдиним шляхом довгострокового мирного врегулювання конфлікту», — підкреслили в ДНР.
Згідно з Мінськими угодами, Україна повинна провести конституційну реформу, яка передбачає децентралізацію країни «з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів». Крім того, Київ взяв на себе зобов’язання надати цим територіям особливого статусу.
Сторони домовилися про «негайне і всеосяжну» припинення вогню, а також про відвід всіх важких озброєнь від лінії зіткнення. Ще один пункт підписаних в 2015 році угод передбачає повну амністію і заборона на переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що «мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей України».
Зобов’язання Києва надати самопроголошеним республікам особливий статус закріплено також у формулі Штайнмайера, яку Києву і невизнаним республікам вдалося узгодити лише в жовтні 2019 року. Згідно з її положеннями, українська влада повинні спочатку надати ДНР і ЛНР особливий статус на час проведення в цих районах місцевих виборів, а в тому випадку, якщо голосування буде визнано ОБСЄ легітимним, він буде закріплений вже на постійній основі.
Однак при Порошенко Київ не поспішав виконувати взяті на себе зобов’язання. Певні зрушення відбулися лише після приходу до влади команди Зеленського, який під час виборів називав досягнення миру своєю головне завданням, відзначають експерти. Так, сторонам все ж таки вдалося почати розведення сил в районі населених пунктів Петровське та Золоте, хоча цей процес намагалися зірвати радикальні українські націоналісти.
Відповідь на дії Києва
Тим не менш повному дотриманні Києвом умов Мінських угод мови поки не йде, вважають в Донецьку. На думку Мирослава Руденко, українська сторона, на відміну від ДНР, продовжує ухилятися від дотримання домовленостей. Що ж стосується прийнятого 29 листопада республіканським парламентом закону про кордон, то він не завадить мирного врегулювання, впевнений депутат.
«Всі взяті на себе зобов’язання ДНР виконала. Ми очікуємо від того боку якихось зрушень, але прямого діалогу республік з представниками Києва так і немає. Досі влада в Києві не прийняли рішення щодо недопущення переслідування (амністію учасників подій у Донбасі. — RT). Якщо це питання і обговорюють, то в неприйнятному ключі: Україна сама вирішує, кого амністувати, а кого ні. Дії Києва суперечать Мінськими угодами. Ми ж у травні 2014 року проголосили республіку, і зараз триває її будівництво. Від прописаних в Мінських угодах умов республіки не ухиляються. Але внутрішні питання ми вправі вирішувати самостійно», — зазначив Руденко.
Схожої точки зору дотримується заступник директора Інституту країн СНД Ігор Шишкін. Як пояснив експерт в коментарі RT, навіть якщо закон про держкордон ДНР набуде чинності, то це навряд чи зашкодить процесу мирного врегулювання.
Саміт у нормандському форматі, проведення якого заплановано на 9 грудня у Парижі, повинен сприяти виконанню Мінських…
«Конфлікт не був вирішений за останні п’ять років із-за позиції ДНР і ЛНР, а з-за небажання Києва йти на мирне врегулювання. Швидше за все, цей закон став прямим відповіддю на дії і заяви української влади, це серйозний сигнал Києву», — вважає експерт.
На думку Шишкіна, рішення парламенту ДНР також може бути пов’язане з майбутніми переговорами в нормандському форматі.
«У Донецьку знають про те, що Київ зараз виношує якісь плани щодо ДНР і ЛНР, і про те, що українська сторона має намір трактувати умови Мінських угод на свій розсуд. Цей закон — відповідь Донбасу на такі плани», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
«Це цілком закономірна ситуація, адже насправді жителі ДНР ніколи не відмовлялися від участі в долі територій Донбасу, зайнятих зараз ВСУ. Процес мирного врегулювання і примирення повинен стосуватися не тільки відносини ДНР і ЛНР з Києвом, але й положення інших районів південно-сходу України, де зараз дислоковані українські війська. Законопроект про держкордон ДНР прийнятий напередодні чергових переговорів у нормандському форматі не випадково. Незважаючи на те, що українська влада відмовляється від прямого діалогу з Донецьком, в Києві повинні знати позицію жителів самопроголошеної республіки», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.