Обмін полоненими між Києвом і невизнаними ДНР і ЛНР повинен пройти 29 грудня за формулою «всіх встановлених на всіх встановлених». Про це повідомили в апараті уповноваженого з прав людини в ДНР, інформацію також підтвердив президент України Володимир Зеленський. Передбачається, що Київ передасть 87 осіб, а Донецьк і Луганськ — 55 полонених. Проте українська сторона все ще не завершила верифікацію обмінного списку. На думку політологів, якщо обмін відбудеться, це може наблизити Київ і самопроголошені республіки до світу.
Обмін полоненими між самопроголошеними республіками Донбасу і Києвом має відбутися в неділю, 29 грудня. Про це повідомляється на сайті апарату уповноваженого з прав людини в ДНР. Уточнюється, що сторонам вдалося погодити обмін полоненими за принципом «всіх встановлених на всіх встановлених», в рамках якого українська сторона передасть 87 осіб, а республіки Донбасу — 55 полонених.
«Незважаючи на всі перепони з української сторони, нам все-таки вдалося домовитися. Попередня дата — неділя, 29-е число. Якщо українська сторона виконає всі взяті на себе зобов’язання, то ми дійсно зможемо зробити цей довгоочікуваний обмін», — заявила раніше омбудсмен самопроголошеної Донецької народної республіки Дарина Морозова в коментарі телеканалу «Росія 1».
У суботу, 28 грудня, президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обмін полоненими намічений на 29 грудня, однак додав, що верифікація підлягають передачі людей поки не завершена.
23 грудня відбулося засідання контактної групи по врегулюванню ситуації на сході України. В ході переговорів сторони…
«Обмін повинен бути завтра. Ми чекаємо цього. Поки не повністю завершена верифікація всіх людей», — заявив він журналістам в Івано-Франківській області.
Раніше прес-центр штабу операції Об’єднаних сил України попередив, що 29 грудня з технічних причин не буде працювати КПП «Майорск» на лінії розмежування в Донецькій області. Українські ЗМІ припускають, що це може бути пов’язано з майбутнім обміном.
Слід зазначити, що заклик до контактної групи узгодити умови обміну до кінця поточного року утримувався в комюніке, прийнятому лідерами України, Франції, Росії та ФРН за результатами переговорів у нормандському форматі, які закінчили 9 грудня в Парижі. У підсумковому документі учасники зустрічі закріпили основоположну роль Мінських угод для подальшої роботи в нормандському форматі, а також підкреслили необхідність розведення сил ворогуючих сторін до кінця березня ще в трьох районах на лінії зіткнення.
Непрості переговори
Однак прийти до угоди на практиці сторонам виявилося непросто. Засідання контактної групи по врегулюванню в Донбасі, яке відбулося 18 грудня в Мінську, не увінчалося успіхом. Як заявила за підсумками зустрічі керівник робочої групи самопроголошеної Луганської народної республіки щодо обміну полоненими Ольга Кобцева, переговори зірвалися через відсутність з української сторони «механізму процесуальної очищення людей, які підлягають обміну».
Про труднощі, які виникли з вини Києва, журналістам повідомив тоді представник Росії в контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов. Він пояснив, що багато учасників попередніх обмінів, передані республікою, так і не отримали документи, що підтверджують відсутність кримінального переслідування в їх відношенні з боку українських держорганів.
У Донецьку дії Києва назвали «саботажем» рекомендацій, отриманих за підсумками саміту «нормандської четвірки». Про це, зокрема, заявила омбудсмен ДНР Дарина Морозова.
Оприлюднений текст законопроекту про децентралізацію влади на Україні. Його вніс до Верховної ради президент країни Володимир Зеленський….
Втім, сторони не залишили спроб досягти угоди. 23 грудня відбулося ще одне засідання контактної групи, за результатами якого вдалося погодити обмін за формулою «всіх встановлених на всіх встановлених». В якості посередників на переговорах виступили представники ОБСЄ та Росії.
«Це те, чого нам не вдалося досягти протягом двох років. Україна нарешті підтвердила свої зобов’язання по застосуванню до осіб, які повернуться з обміну, процедури, яка гарантує звільнення їх від кримінального покарання і переслідування», — заявила глава МЗС ДНР Наталія Ніконорова, коментуючи результати переговорів.
У свою чергу, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 23 грудня заявив, що сторонам залишилося доопрацювати списки обмінюваних осіб.
«Погодили одну групу людей, яка вже точно готова до обміну. Виникає питання: обміняти їх прямо зараз або спробувати доопрацювати списки і забрати всіх, оскільки ми хочемо максимальна кількість людей повернути сім’ям до Нового року», — заявив міністр в інтерв’ю українському агентству «Укрінформ».
При цьому буквально на наступний день представники ДНР і ЛНР звинуватили Київ в спробах в односторонньому порядку переформатувати обмінний список. Як заявила в бесіді з РІА Новини Ольга Кобцева, українська сторона представила «некоректні списки учасників, підлягають звільненню», з яких були викреслені деякі люди.
Зокрема, в Києві виключили зі списку трьох екс-співробітників спецпідрозділу «Беркут», яких влада України звинувачують у причетності до розстрілів на Майдані взимку 2014 року. Про це повідомив адвокат колишніх беркутівців Валентин Рибин на своїй сторінці в Facebook.
Між тим 28 грудня з’явилася інформація, що суд у Києві відпустив під особисте зобов’язання п’ятьох «беркутівців». Імовірно, це пов’язано з тим, що українська сторона планує включити їх в список обмінюваних осіб. Між тим повідомляється, що біля будівлі суду почали збиратися націоналісти, щоб перешкодити вивезти екс-бійців «Беркута».
Поки що склад списків підготовлених до обміну осіб з обох сторін невідомий. Як повідомляють українські ЗМІ, серед переданих українською стороною людей може виявитися, зокрема, харків’янин Мехті Логунов. Раніше український суд засудив 85-річного Логунова до 12 років тюремного ув’язнення за звинуваченням в організації «агентурної мережі російської військової розвідки». Як раніше розповів адвокат засудженого, він відмовився просити помилування у президента України, але погодився на обмін з-за свого віку.
Між тим експерти вважають, що в списки обмінюваних осіб можуть увійти не лише військовополонені.
«Формула «всіх встановлених на всіх встановлених» передбачає розпливчасті критерії, тому списки узгоджуються так довго. Крім того, спочатку у Києва не було бажання проводити обмін. Але під час переговорів у нормандському форматі Зеленський сказав, що обмін відбудеться, і зараз він має продемонструвати, що контролює ситуацію, і виконати обіцянку», — зазначив у бесіді з RT заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін.
Провину за те, що протягом двох років сторонам не вдавалося домовитися про обмін полоненими, політологи покладають на Київ. За словами експерта Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдана Безпалько, переговори гальмувалися через те, що Київ намагався виключити з обмінних списків ряд людей.
«Наприклад, українська влада категорично відмовлялися змінювати колишніх бійців «Беркута», а на деяких утримуваних осіб чинився тиск. Приміром, Миколи Рубана і Мехті Логунова намагалися змусити визнати свою провину і відмовитися від участі в обміні. Крім того, Київ відмовлявся знімати з людей кримінальні звинувачення, з-за чого в майбутньому вони могли бути оголошені за запитом України в міжнародний розшук», — пояснив у коментарі RT Безпалько.
«Ризик є завжди»
Слід зазначити, що у вересні відбувся обмін в’язнями та затриманими особами між Україною і Росією. Серед переданих Києву 35 осіб було 24 українських моряків, затриманих російськими правоохоронними органами під час інциденту в Керченській протоці восени 2018 року, а також засуджений в Росії за злочини терористичної спрямованості режисер Олег Сенцов. У свою чергу, українська сторона відпустила з-під арешту і переправила до Росії 35 осіб, включаючи колишнього керівника порталу РІА Новини Україна Кирила Вишинського, військового ДНР Володимира Цемаха і російського громадянина Євгена Мефедова, заарештованого на Україні по справі про події в Одесі 2014 року.
«Історична широкомасштабна гуманітарна акція по поверненню громадян Росії та України свої родини відбулася», — наголошувала уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.
Уряд України з 1 березня 2020 року заборонить своїм громадянам їздити до Росії по внутрішньому паспорту. Для поїздки потрібно…
Востаннє обмін полоненими між самопроголошеними республіками Донбасу і Києвом відбувся два роки тому. У грудні 2017 року в Горлівці (територія самопроголошеної ДНР) Донецьк передав Києву 57 утримуваних осіб, а українська сторона відпустила додому 165 осіб. Окремо було проведено обмін між Києвом і ЛНР: Луганськ відправив тоді на Україну 16 осіб, з підконтрольних Києву територій представникам ЛНР були передані 75 полонених. Обмін між ЛНР і Києвом проходив на нейтральній території між Горлівкою та Майорському.
Експерти не поспішають робити оптимістичні прогнози щодо наміченого на 29 грудня обміну. За словами Богдана Безпалько, не можна виключати, що спроба обміняти полонених провалиться.
«Такий ризик є завжди, тому що була маса випадків, коли обміни в останній момент зривалися з вини української сторони», — зазначив експерт.
Проте в тому випадку, якщо обмін все ж відбудеться, це наблизить Київ і Донбас до світу, вважає експерт.
«Обмін, звичайно, сприятиме врегулюванню ситуації, хоча суперечностей все одно залишиться безліч. Наприклад, буквально днями українські силовики знову обстріляли територію ДНР. Навіть враховуючи, що сторонам вдалося розвести сили в Петровському і Золотом, поки Київ не виконає умови Мінських угод, світу чекати не слід», — пояснив експерт.
Схожої точки зору дотримується і Володимир Жарихін.
«На жаль, ймовірність того, що обмін зірветься в останній момент, зберігається. Але все ж Володимир Зеленський зробить все, щоб він відбувся, оскільки це вкрай важливо для світової громадської думки. Це стане кроком у напрямку світу, але до врегулювання ще належить пройти довгий шлях», — підсумував Жарихін.
Thanks!
Our editors are notified.