У Брюсселі стартує третій раунд переговорів з питань транзиту російського газу через територію України, в яких беруть участь представники Москви, Києва та Єврокомісії. Сторонам належить домовитися про умови нового контракту на постачання палива в Європу, оскільки чинний договір закінчується вже в кінці 2019 року. Київ і Брюссель наполягають на укладенні довгострокового угоди, в якому будуть закладені великі обсяги прокачування блакитного палива, що не вигідно Москві. Саме з метою чинити тиск на «Газпром» напередодні переговорів були введені обмеження на поставки російського газу через європейський газопровід OPAL, вважають експерти. Однак у Росії є свої козирі — в першу чергу це достраивающийся газопровід «Північний потік — 2».
У четвер, 19 вересня, у Брюсселі розпочинається черговий раунд тристоронніх переговорів з питання продовження або перегляду контракту на транзит російського газу через Україну. У консультаціях візьмуть участь офіційні представники Москви, Києва та Єврокомісії. Причому напередодні повідомлялося, що, згідно з планом, заступник голови ЄК Марош Шевчович спочатку зустрінеться з українською, а потім з російською делегацією.
У сторін залишилося небагато часу для того, щоб досягти домовленості з новим умовам контракту, оскільки дія цього договору закінчиться вже 31 грудня 2019 року.
Перший раунд консультацій відбувся влітку 2018-го, але сторонам не вдалося наблизитися до нової угоди. Невдало закінчилася і наступна спроба домовитися. Як заявила тоді російська сторона, важливою умовою компромісу має стати врегулювання судового спору між «Газпромом» і «Нафтогазом» у Міжнародному арбітражному суді Стокгольма.
Нагадаємо, предметом тяжби між держкомпаніями Росії та України стали тарифи на прокачування російського палива — українська сторона вимагає переглянути розцінки на транзит у бік збільшення. Також керівництво «Нафтогазу» звинувачує російську сторону в невиконанні умов за обсягами прокачаного газу.
У минулому році арбітражний суд Стокгольма частково задовольнив вимоги Києва, зобов’язавши російську компанію виплатити $4,673 млрд. Але, оскільки раніше «Газпром» виграв позов до «Нафтогазу», частина зустрічних вимог була зарахована і російська сторона залишилася «повинна» українським партнерам $2,56 млрд. Втім, це неостаточне рішення, оскільки «Газпром» подав апеляцію.
Газотранспортна система (ГТС) України може почати руйнуватися через відсутність необхідних обсягів палива для прокачування. Про це…
Відмова Києва від позовних претензій може стати одним з варіантів врегулювання спору і важливою умовою для переукладання контракту на транзит палива через Україну, повідомили раніше в «Газпромі». Проте українська сторона не тільки відкинула цю пропозицію, але і виставила серію ультиматумів російському контрагенту.
Ще напередодні другого раунду консультацій щодо транзиту «Нафтогаз» направив на новий позов в Стокгольмський арбітраж на суму $12 млрд. В Києві вважали, що російська сторона повинна компенсувати збитки від знецінення українських ГТС в результаті створення альтернативних трубопроводів — «Північного потоку — 2» і «Турецького потоку».
Відмовитися від цих вимог «Нафтогаз» обіцяє в тому випадку, якщо новий контракт на транзит палива через Україну буде підписано на основі «європейських норм».
У трактуванні керівництва «Нафтогазу» це означає перенесення точки входу російського газу на європейський ринок з кордону України та ЄС на українсько-російський кордон.
В рамках цієї моделі платити за послуги транзиту палива Києву буде вже не «Газпром», а Євросоюз. Про це раніше повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
Терміни та обсяги
Варто відзначити, що як офіс нового українського президента Володимира Зеленського, так і сформований у серпні кабінет міністрів країни тривалий час ухилялися від позначення своєї позиції щодо майбутнього контракту. 14 вересня український прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що Київ готовий до переговорів з Москвою по транзиту газу.
Буквально напередодні консультацій міністр енергетики України Олексій Оржель прояснив позицію офіційного Києва: голова енергетичного відомства заявив, що українська сторона підтримає на переговорах позицію Єврокомісії.
«У нас є позиція, яку озвучив пан Шефчович, єврокомісар, ми підтримуємо її. Там були названі певні обсяги щодо транспортування та визначені терміни. Ми повністю підтримуємо цю позицію: 60 (млрд куб. м газу в рік. — RT) плюс 30 (млрд куб. м газу в рік. — RT) — і на десять років», — наводить слова Оржеля агентство УНІАН.
Таким чином, Київ розраховує на укладення довгострокового контракту на транзитне постачання щонайменше 60 млрд куб. м блакитного палива щорічно.
Крім того, міністр повідомив про рішення кабміну реалізувати давно обговорювався крок — створити окрему компанію для управління ГТС України. Зараз газотранспортну мережу країни контролює дочірня фірма «Укртрансгазу», заснованого НАК «Нафтогаз». Нова компанія буде передана у відання Міністерства фінансів, пояснив Оржель.
«Тепер в України є всі елементи, щоб підписати два договори: договір інтерконектора (з Польщею. — RT) і договір транспортування газу з російською стороною», — додав міністр.
За словами глави українського Міненерго, у Києва є всі можливості для того, щоб створюваний незалежний оператор ГТС міг працювати, «як того вимагає Третій енергетичний пакет і європейське законодавство».
Нагадаємо, Третій енергетичний пакет був прийнятий Євросоюзом у 2009 році. Згідно з його нормами, одна компанія не може використовувати всі потужності газопроводу. Не менше 50% обсягу повинно залишатися доступним для конкуруючих постачальників. Крім того, одна і та ж компанія не може одночасно володіти газопроводом, і добувати прокачиваемое через нього паливо.
«Газпром» збільшив на чверть прокачування палива з газопроводом OPAL — одному з продовжень «Північного потоку» — і в той же час…
На думку провідного експерта Фонду національної енергетичної безпеки і викладача Фінансового університету при уряді Росії Ігоря Юшкова, Москва нічого не втратила від переходу на транзит за європейськими правилами.
«Українська ГТС може прокачувати до 200 млрд куб. м газу в рік, половина цього обсягу з надлишком вистачило б для того, щоб «Газпром» виконав свої зобов’язання перед європейськими споживачами. Натомість у рамках європейських норм тарифи на транзит були б більш відкритими, і Київ не міг би відверто завищувати вартість послуг», — зазначив експерт в бесіді з RT.
Раніше норми Третього енергопакету були застосовані у відношенні поставок російського газу на європейському газопроводу OPAL за скаргою польській енергетичній компанії PGNiG. У 2018 році рішенням Вищого земельного суду Дюссельдорфа забезпечувальних заходів за позовом польської сторони були скасовані і постачання російського палива були відновлені в колишніх обсягах. Однак незадовго до третього раунду консультацій щодо транзиту газу через територію України знову за скаргою польської сторони суд ЄС анулював рішення, згідно з яким «Газпром» міг використовувати всі потужності OPAL. На думку експертів, це рішення було спрямовано на зміцнення позиції Києва і Єврокомісії в майбутніх переговорах з Москвою.
«Швидше за все, Єврокомісія вимагатиме, щоб Росія по максимуму використовувала ГТС України. На це якраз і вказує нещодавнє рішення щодо газопроводу OPAL, яке стало великою несподіванкою для багатьох», — зазначила в коментарі RT старший аналітик міжнародної страхової компанії Coface Ганна Кокорева.
Одним з ключових питань, з яким сторонам належить знайти компроміс, є терміни майбутнього контракту. Раніше голова російського Міненерго Олександр Новак пропонував Києву продовжити діючий контракт по транзиту газу на поточних умовах. Однак і Україна, і Єврокомісія наполягають на укладенні нового договору строком щонайменше на десять років. За словами Мароша Шефчовича, збереження довгострокового транзиту газу через Україну «стратегічно важливо для енергетичної безпеки Європи.
«Єврокомісія, у якої вимоги повністю збігаються з позицією Києва, ратує за довгостроковий контракт, який триватиме щонайменше десять років, в той час як «Газпром» стоїть на рівному протилежної позиції. Нам якщо цей контракт і потрібен, то не довше, ніж на рік-два», — пояснив у коментарі RT керівник аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник.
Крім того, у сторін є серйозні розбіжності за обсягами майбутнього транзиту. За словами експерта, українська сторона хоче, щоб рівень прокачування російського газу становив не менше 40 млрд куб. м газу в рік — це точка рентабельності всієї української газотранспортної системи.
«Ці очікування не збігаються з позицією «Газпрому», для якого «стеля» українського транзиту становить 10-15 млрд куб. м в рік», — підкреслив Пасічник.
Конфліктне русло
На думку експертів, Москва йде на переговори з сильною позицією, оскільки прокладка трансбалтійського газопроводу «Північний потік — 2» вже наближається до завершення. Як повідомили 17 вересня в «Газпромі», будівництво магістралі завершено на 80%.
«Швидкий запуск «Північного потоку — 2», безсумнівно, зміцнює позиції Москви на переговорах. Поява нової транзитної нитки дозволить у разі необхідності переспрямувати газ з українського напрямку на балтійське. І в Києві це прекрасно розуміють», — зазначила Ганна Кокорева.
Третій раунд переговорів з питання транзиту російського газу через Україну на європейський ринок відбудеться 19 вересня. Про це…
На думку експерта, у сторін є шанси домовитися про новий контракт до кінця року — і зацікавлена у пошуку компромісу в першу чергу Україна.
«Не варто забувати про те, що Росія ініціювала позови про припинення транзиту через Україну в міжнародні суди, Москва готується до того, щоб повністю припинити транзит в цьому напрямку. У тому конфліктному руслі, в якому перебувають сьогодні відносини з «Нафтогазом», їх продовжувати важко. Росії новий транзитний контракт буде вигідний лише за умови адекватних транзитних платежів», — підкреслила Кокорева.
Схожої точки зору дотримується і Ігор Юшков. На думку експерта, на прорив у поточному раунді переговорів розраховувати не доводиться.
«Максимум, чого можна очікувати, — це якихось зрушень у позиціях сторін і щодо конструктивного тони переговорів, оскільки частина переговорників з української сторони змінилася. В перспективі є шанси на тимчасовий компроміс. Приміром, буде підписаний короткостроковий договір, як цього вимагає Москва, але обсяги транзиту будуть закладені в ньому на рівні 60-70 млрд куб. м газу, як хотів би Київ», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.