Адміністрації Дональда Трампа попередила, що радники президента порекомендують йому накласти вето на законопроекти, які обмежують можливості глави держави використовувати збройні сили в Іраку та Ірані. Два таких документи 30 січня розглядає палата представників конгресу. На думку експертів, Трамп хоче зберегти свободу дій щодо ІРІ, оскільки готується до складного періоду у відносинах з цією країною. У відповідь на вихід Вашингтона з ядерної угоди Тегеран поетапно відмовився від своїх зобов’язань по СВПД, а також пригрозив відкликати свою участь у Договорі про нерозповсюдження наступальних озброєнь.
Білий дім повідомив, що радники президента США Дональда Трампа порадять йому накласти вето на два законопроекти, якщо вони будуть схвалені конгресом. Перший блокує фінансування військових дій проти Ірану, якщо про них було прийнято тільки главою держави без санкції законодавців. Його автор — конгресмен-демократ Рв Ханна.
«Цей законопроект перешкодить відновленню адміністрацією політики стримування відносно Ірану, що, як ні парадоксально, може підвищити ймовірність збройного конфлікту з Іраном. Даний законопроект… додасть впевненості іранському режиму і зробить світ менш безпечним і захищеним», — стверджується в повідомленні Білого дому.
Другий законопроект позбавляє президента права використовувати військову силу в Іраку за своїм розсудом. Відповідні повноваження на застосування збройних сил для захисту США від постійної загрози, витікаючої від Іраку» були надані главі держави у 2002 році, незадовго до вторгнення американських військ в республіку. Автор цього законопроекту — конгресмен-демократ Барбара Лі.
В адміністрації Трампа відзначили, що наявні у президента повноваження нібито необхідні для протидії загрозам з боку Ірану і підтримуваних ним нападів» в Іраку.
«Довільне анулювання дозволу заохотить наших ворогів в їх очевидному прагненні перевершити нас. Даний законопроект є помилковим, і його ухвалення конгресом підірвало б здатність Сполучених Штатів захищати американських громадян, яким Іран як і раніше прагне нашкодити. В результаті його прийняття світ стане менш безпечним, менш захищеним, менш вільним», — йдеться в повідомленні Білого дому.
Повідомлення адміністрації Трампа з’явилися на тлі загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном, а також відмови ісламської республіки від своїх зобов’язань щодо ядерної угоді. Більше того, 29 січня ЗМІ повідомили, що в іранському парламенті представлений законопроект про вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Нагадаємо, країни, що підписали ДНЯЗ, беруть на себе цілий комплекс зобов’язань. Зокрема, ті з них, у кого немає ядерної зброї, зобов’язується не намагатися отримати його.
США спробували зірвати морські навчання за участю сил Ірану, Росії і Китаю, заявив командувач іранськими ВМС Хосейн Ханзади. Перешкодити…
Раніше глава зовнішньополітичного відомства ісламської республіки Мохаммад Джавад Зариф попереджав, що Іран може вийти з ДНЯЗ. За його словами, це станеться у випадку, якщо союзники США звернуться до Ради Безпеки ООН у зв’язку з порушенням Тегераном зобов’язань, взятих у 2015 році в рамках Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми.
У 2018 року США вийшли з СВПД і знову ввели санкції проти ІРІ. Починаючи з минулого року, Іран відповідає на дії США поетапним скороченням своїх зобов’язань щодо ядерної угоді.
Тим не менш у спільній заяві від 14 січня 2020 року глави МЗС Німеччини, Великобританії та Франції заявили, що Тегеран не має права так чинити, і оголосили про запуск механізму вирішення спорів, передбаченого СВПД.
«У відповідності з договором на погоджувальні процедури відводиться 30 днів. Якщо за цей час суперечки не будуть врегульовані в рамках СВПД, то їх розглянуть у Раді Безпеки ООН. У Радбезу також є 30 днів. Якщо протягом цього терміну він не прийме рішення на користь Ірану, то тоді у відношенні країни автоматично вводяться всі міжнародні санкції, які діяли до 2015 року», — роз’яснив RT ситуацію старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН Володимир Сажин.
Варто відзначити, що США — постійний член Ради безпеки ООН, тому американці можуть блокувати ухвалення будь-якої резолюції цієї організації.
«Ляпас Трампу»
Плануючи накласти вето на два законопроекти, адміністрація Трампа в першу чергу виконує внутрішньополітичні завдання, відзначають експерти.
Вони звертають увагу на те, що і Ро Ханна, і Барбара Чи є членами Демократичної партії. Причому обидва — переконані противники чинного глави держави.
«Демократи прагнуть обмежити можливості президента приймати незалежні рішення в будь-якій сфері, в тому числі зовнішньополітичної. Трамп, навпаки, не хоче, щоб його в чому-небудь обмежували. Особливо президенту не подобається, коли йому зв’язують руки в прийнятті рішень по Ірану», — сказав в бесіді з RT член-кореспондент Академії військових наук, політолог Сергій Судаков.
Для Трампа питання про те, чи може він проводити власну політику стосовно цієї країни чи ні, має принципове значення, вважає експерт. Іран для нього — не просто геополітичний суперник. Це країна, яка кидає виклик США, а значить, і йому особисто. Особливо важливо мати свободу дій для Трампа зараз, коли ситуація в сусідньому Іраку з Іраном загострюється. Так, 27 січня в Багдаді обстріляли посольство США, в результаті чого постраждала одна людина.
На думку Судакова, палата представників спробує подолати вето Трампа, але у них це навряд чи вийде. За конституцією США для подолання президентського вето потрібно згода двох третин кожної палати конгресу. Нижню палату (палату представників) контролюють демократи. А у верхній палаті (сенаті), навпаки, більшість у республіканців.
«Спроба подолати вето, думаю, буде зроблена. Однак старатися демократи не стануть, все-таки їх виборцям обидва законопроекти не так важливі. Для американців мають значення соціальні питання, охорона здоров’я, навколишнє середовище. А рішення по зовнішній політиці, з точки зору передвиборчої кампанії демократів, є не більш ніж способом дати ляпаса Трампу», — говорить Судаков.
Провісник складних часів
Разом з тим аналітики вважають, що американський президент хоче позбутися від обмежень на проведення політики щодо Ірану, оскільки розуміє, що найближчим часом США доведеться приймати важливі рішення, пов’язані з цією країною.
Іранський уряд 5 січня оголосило про п’ятому етапі скорочення своїх зобов’язань за СВПД. Офіційний Тегеран підкреслює, що цей етап — останній.
«З весни минулого року, коли Іран оголосив про поетапне скорочення своїх зобов’язань за СВПД, він плекає надію, що європейці зможуть якимось чином створити умови для обходу американських санкцій. Адже країни ЄС вклали чималі гроші в іранську економіку, отже, нормалізація відносин з Тегераном в їх інтересах. Тривалість кожного етапу — 60 днів. Виходить, якщо європейці за 60 днів нічого не зможуть або не захочуть придумати, Іран вийде з СВПД, як раніше вийшли з нього США», — сказав Сажин.
На думку експерта, кажучи про вихід з ДНЯЗ, Іран натякає, що наступним кроком після відмови від СВПД може стати розробка ядерної зброї.
«На мій погляд, це демонстративний жест. Іран як би говорить: не змушуйте нас виходити з СВПД, інакше ми будемо створювати ядерну зброю», — вважає Сажин.
При цьому експерт не впевнений, що Іран дійсно збирається вийти з ДНЯЗ, навіть якщо Захід проігнорує всі натяки і попередження.
«Тут складно будувати прогнози. Є різні фактори, які можуть вплинути на позицію Тегерана. Багато чого буде залежати, наприклад, від парламентських виборів в Ірані, які пройдуть 21 лютого. Там можуть перемогти прихильники як твердої, так і м’якої лінії щодо США», — вважає Сажин.
В цих умовах Трампу важливо, щоб конгрес і демократи не намагалися перешкодити йому діяти так, як він вважає за потрібне, вважають аналітики.
Південна Корея повідомила про відправку військового корабля в район Перської затоки для забезпечення свободи навігації. Раніше про аналогічне…
«2020 рік в США — передвиборний. Гіпотетично Трамп, звичайно, допускає війну з Іраном, але тільки після свого переобрання. До цього він буде намагатися зважувати кожен свій крок, щоб не було ніяких повномасштабних військових дій. Президент, провідний війну, ніколи не виграє на виборах. Тим більше якщо він воює з 80-мільйонною країною, яка є дуже серйозним військовим супротивником. Але і на поступки іранцям Трамп теж не готовий йти», — зазначає Судаков.
При цьому логіка взаємовідносин США та Ірану, на жаль, передбачає найгірший варіант розвитку ситуації, побоюється експерт.
«У Тегерані, як і в Білому домі, війни не хочуть. Там хочуть домовитися на своїх умовах, чого категорично не хоче Трамп. А це значить, що Іран крок за кроком все сильніше буде конфліктувати з США. Чим це загрожує, на жаль, очевидно. Не можна постійно смикати сплячого лева за хвіст. Він може і прокинутися», — підвів підсумок Судаков.
Thanks!
Our editors are notified.