Керівництво одного з львівських ліцеїв стало отримувати на свою адресу погрози з боку націоналістів. Про це розповіла директор навчального закладу. Обурення радикалів викликає, зокрема, набір російськомовні початкові класи, хоча це не заборонено українським законодавством. На думку експертів, до погроз, що надходять на адресу ліцею, потрібно поставитися серйозно. Ситуацію ускладнює відсутність чіткої мовної політики у адміністрації Володимира Зеленського та брак дискусії з цього питання, вважають політологи.
Львівська спеціалізована школа №45 піддалася нападкам з боку радикальних українських націоналістів, які звинувачують керівництво навчального закладу в навмисній підтримку російської мови.
Приводом для загроз послужило оголошення ліцею про наборі першокласників у російськомовні класи. Як написав на своїй сторінці в Facebook активіст Ігор Девбич, директор «вперто не бажає переводити ліцей на українську мову».
«Напевно, «русский мир» їй (директору школи. — RT) ближче, тому варто очікувати ліцею нових сепаратистів, біженців, переселенців, малоросів, новороссов та інших українофобів», — написав активіст, додавши, що у львівському ліцеї «процвітає «русский мир», в той час як в таких містах, як сімферополь, Слов’янськ, Житомир і Вінниця, школи давно не набирають російськомовні класи.
Реальні загрози
Це не перший випадок прояву негативу на адресу львівського ліцею з боку українських «патріотів». Раніше, у вересні 2019 року, той же Девбич вже звинувачував керівництво школи у «русифікації» українських дітей і називав установа форпостом російського світу у Львові.
З аналогічними нападками проти ліцею виступила і український блогер Тамара Лозова, яка у своїй авторській колонці українського видання «Оглядач» висловила невдоволення не тільки самим фактом існування російськомовних класів, але й тим, що на потреби ліцею виділяється фінансування Львівською міською радою. На думку Лозовий, неприпустимо на «руську» школу витрачати коштів більше, ніж на повністю україномовне навчальний заклад. При цьому автор не наводить порівняльних даних про те, скільки коштів отримують інші міські школи.
Особливе обурення радикалів викликає той факт, що до минулого року ліцей не набрав жодного україномовного класу початкової школи. Як писав Девбич, тільки один з чотирьох можливих україномовних класів «під тиском громадськості» був набраний в минулому році. При цьому, коли батьків інших учнів запитали, чи не бажають вони перевести дітей на україномовне навчання, переважна більшість категорично відкинув таку ідею, пише з обуренням Девбич.
Як заявила в інтерв’ю виданню «СТРАНА.иа» директор ліцею Наталія Мельник, набір дітей в російськомовні класи початкової школи обумовлений високим попитом і не суперечить українському законодавству. Однак, за словами педагога, радикали періодично закликають «спалити, розстріляти»ліцей і шукають якусь «таємну кімнату ” русского мира».
«Звинувачення в українофобії несправедливі: наші учні постійно беруть участь і перемагають в олімпіадах з української мови, конкурсах імені Петра Яцика і Шевченко. На будівлі ліцею висить меморіальна дошка загиблим в АТО колишньому учневі Юрію Кругликову, а всі стенди та стінгазети — українською мовою», — заявила директор.
Тим не менше з «інспекцією» в ліцей приходили навіть представники ОУН (Організації українських націоналістів. — RT), щоб оглянути кабінети української мови, історії та захисту вітчизни, розповіли в керівництві навчального закладу.
На думку експертів, до вступників на адресу ліцею загрозам слід ставитися максимально серйозно.
Делегація Венеціанської комісії прибула на Україну: експерти мають намір з’ясувати, яким чином проходить впровадження положень чинного…
«Радикали на Україні за словами завжди мали на увазі дії. На жаль, було вже досить трагічних прикладів, коли загрози втілювалися в життя. Це не дивно, тому що прихід до влади прихильників радикальних ідеологій завжди обертається кровопролиттям, а саме це і відбулося на Україні у 2014 році. На подібні речі має реагувати міжнародне співтовариство», — зазначив у коментарі RT директор Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов.
Схожої точки зору дотримується і заступник голови Міжрегіонального фонду президентських програм, член Ради національної стратегії Ігор Шишкін.
«Такі загрози не порожній звук: за останні роки українські націоналісти довели, що здатні втілювати їх у життя. І всі в Україні знають про це, знають, що радикали можуть безкарно переходити до насильницьких методів», — підкреслив експерт в бесіді з RT.
При цьому той факт, що у Львові навчання російською мовою користується популярністю, не викликає здивування в експертів.
«У Львові є величезна кількість людей, які хотіли б розмовляти українською мовою та бажають, щоб їх діти вчили російську мову і не забували своєї загальноросійської історії», — підкреслив експерт.
Старий курс нового президента
До радикального реформування мовної політики в країні нові влади України приступили відразу після держперевороту 2014 року. Всі нововведення були спрямовані на скорочення прав російськомовного населення і витіснення російської мови з суспільного життя країни.
У 2017 році президент України (тоді цю посаду обіймав Петро Порошенко. — RT) підписав закон «Про освіту», згідно з яким всі навчальні заклади країни повинні були перейти на викладання державною мовою. Навчання мовами національних меншин допускалося у дошкільних закладах та у початковій школі при паралельному вивченні української мови. Такі правила повинні були діяти до 1 вересня 2020 року, після чого планувався повний перехід на україномовне викладання. Пізніше був підписаний ще один закон — про виключне використання української мови у всіх сферах суспільного життя.
Мовна політика Києва вдарила не тільки по російськомовному населенню, але і по національним меншинам. Приміром, влади сусідній з Україною Угорщині намагалися навіть заступитися за права угорської мови на українській території. Проте критика не зупинила українське керівництво від подальшого утиски національних меншин.
У травні 2019 року, незадовго до припинення своїх президентських повноважень, Петро Порошенко підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ набрав чинності влітку 2019 року. Згідно його положень, державна мова має використовуватися у всіх сферах суспільного життя. Що стосується освіти, то використання мов національних меншин дозволяється лише в окремих класах початкової школи і в дитячих садах.
Новий уряд України розробило власний законопроект про освіту. Згідно з новим документом, можливість навчання російською мовою зберігається тільки в початкових класах і дитячих садах. Правила для нацменшин, поділених у новому законі на три категорії, що відрізняються. Так, «корінні народи України», які не мають власної держави, мають право отримувати знання рідною мовою протягом усього навчання в середній школі. Для носіїв мов Євросоюзу передбачена можливість часткового навчання на рідних мовах протягом усього періоду навчання. Мови інших нацменшин, в тому числі російська, можуть використовуватися для викладання поряд з українською тільки до 5-го класу, після чого 80% навчального часу буде віддано державної мови. Документ був прийнятий Радою в середині січня 2020 року, в лютому законопроект був направлений на підпис президенту.
Партія «Опозиційна платформа — За життя» має намір звернутися в Конституційний суд України, Володимир Зеленський підпише закон…
На думку експертів, новий закон мало відрізняється від ініціатив, які проводяться Києвом в роки президентства Петра Порошенка.
«Якщо б у Зеленського було своє бачення мовної політики, то йшла б якась дискусія з цього питання, а цього немає. Сьогодні немає передумов для того, щоб активність агресивних націоналістичних кіл на Україні згасла. Просто націоналісти — це досить зручний елемент, за допомогою якого можна маніпулювати і вирішувати свої політичні проблеми», — вважає Денис Денисов.
Схожої точки зору дотримується і Ігор Шишкін. Як зазначив експерт, з 2014 року українські радикали виступають в якості інструменту в руках антиросійських і за великим рахунком антиукраїнських сил в країні.
«На той факт, що позиції радикалів не повагались, вказує міцне положення Арсена Авакова, який контролює українських націоналістів. Тому Зеленський не буде нічого змінювати у мовній політиці, у цьому плані він нічим не відрізняється від свого попередника Петра Порошенка», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.