Перебуваючи з візитом у Польщі, Володимир Зеленський заявив, що Києву та Варшаві вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого». У свою чергу, польський лідер Анджей Дуда запропонував провести спільні пам’ятні заходи на честь українських і польських солдатів, «які боролися з більшовиками в 1920 році. На думку експертів, такий привід для зближення двох країн йде врозріз з історичною реальністю і головним чином спрямований на спільну «дружбу» проти Росії.
Україні і Польщі вдалося знизити градус напруги навколо спільних трагічних подій в загальній історії. Про це заявив український лідер Володимир Зеленський під час спільної з президентом Польщі Анджеєм Дудою прес-конференції в Освенцімі.
«Ми сьогодні домовилися і далі розвивати і зміцнювати наше стратегічне дружнє партнерство. На мою думку, нам вдалося знизити градус емоцій навколо спільного трагічного минулого, сьогодні з відкритими серцями наші країни рухаються вперед, рухаються в майбутнє», — заявив Зеленський.
100 років тому відбувся бій за білоруський місто Береза-Картузька. Він вважається першим зіткненням між представниками радянських…
У свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда виступив з пропозицією, щоб Київ і Варшава провели спільні заходи в пам’ять про солдатів обох країн, які боролися з більшовиками.
«Я запропонував президенту Зеленському спільно вшанувати пам’ять солдатів, які у 1920 році спільно боролися проти більшовиків», — заявив польський лідер.
За словами Дуди, проти «агресії більшовиків» боролися не тільки польські солдати Пілсудського», але і Петлюра. «Були українські солдати, які також хоробро боролися і віддали життя у цій війні — за те ж справа, за яку боролися наші солдати», — сказав він.
«Це хороший елемент нашої спільної історії, і я запропонував пану президенту, щоб ми вшанували цю пам’ять», — додав Дуда.
Зі свого боку, Зеленський зазначив, що зараз Україна і Польща будуть акцентувати увагу на сторінках історії, які їх об’єднують, наприклад століття Варшавської битви, після чого запросив Дуду приїхати на Україну.
Україна і Польща не можуть вирішити свої історичні протиріччя по Другій світовій війні і тому вирішили звернутися до менш суперечливим і більш віддаленим сторінок спільної історії, вважає заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов.
«Крім того, ці заяви були зроблені на тлі серйозного скандалу, пов’язаного як з поведінкою президента Польщі, який відмовився їхати в Ізраїль на меморіальні дати, присвячені Освєнциму, так і президента України, який точно так само не став брати участь в пам’ятних заходах. Два оскандалившихся політика намагаються зробити хорошу міну при поганій грі, показавши, що вони нібито досягли якогось прогресу у відносинах між їх країнами», — зазначив експерт.
Насправді цей прогрес ілюзорний, тому що між Польщею й Україною існують серйозні протиріччя, пов’язані з тим, що обидві сторони потурають радикальних націоналістичних настроїв всередині своїх країн і в них протилежні погляди на спільну історію, пояснив Шаповалов.
Сторінки історії
Під час прес-конференції Зеленський також повідомив, що українські власті зняли мораторій на проведення ексгумаційних робіт в селі Костюхновка Маневицького району Волинської області, необхідних польському Інституту національної пам’яті в рамках заходів, пов’язаних з пошуком польських легіонерів 1915-1916 років.
Заборона на роботи був введений після того, як в Польщі актам вандалізму зазнали кілька українських пам’яток, зокрема, була розколота меморіальна дошка на могилі бойовиків УПА*.
«Україна розблокувала мораторій на пошукові роботи, польські експерти провели перші роботи у Львівській області. Наступним кроком буде відновлення польською стороною могили на горі Монастир і взяття її під захист», — заявив Зеленський.
Варто відзначити, що за останні кілька років питання історичної пам’яті Організації українських націоналістів — Української повстанської армії (ОУН-УПА) став причиною напруженості у відносинах Варшави і Києва.
95 років тому, 31 липня 1924 року, влада Польщі офіційно заборонили використовувати українську мову в державних установах. Це…
Польська сторона неодноразово засуджувала позицію української влади щодо героїзації ОУН-УПА, а також регулярні акти вандалізму по відношенню до польського місця пам’яті в Україні. У 2016 році сейм Польщі визнав геноцидом масові вбивства поляків, які здійснили українські націоналісти в Волині, Східної Галичини, і південно-східних воєводств ІІ Польської Республіки в 1939-1945 роках.
У відповідь Верховна рада України ухвалила заяву, що засуджує рішення польського сейму про визнання подій на Волині геноцидом. Українські депутати вважають, що це рішення поставило під загрозу політичні та дипломатичні напрацювання двох країн».
Провідний науковий співробітник РІСД Олег Неменский зазначає, що ставлення Києва до дій українських націоналістів на сході Польщі завжди буде стояти на шляху зближення двох країн.
«Сучасний Київ не може відмовитися від їх прославлення, в той час як Варшаві немислимо позитивно думати про Бандеру. Сам факт визнання його національним українським героєм для неї виглядає образливо», — нагадав політолог.
Спірне згоду
Олег Неменский вважає, що спроба Анджея Дуди зблизити Польщу і Україну на ґрунті боротьби з більшовиками стоїть на дуже неміцному історичному фундаменті.
«Важко забути, що Радянсько-польська війна закінчилася окупацією Польщею всієї Західної України, в чому не останню роль зіграв Петлюра. Бойові дії того часу дають набагато більше приводів для висунення один одному історичних претензій, ніж для знаходження спільних точок дотику. У заяві президента Польщі певна логіка є, але це притягнуто за вуха», — вважає експерт.
13 грудня 1918 року війська Директорії під командуванням Симона Петлюри почали штурм Києва. Націоналісти змогли швидко скинути голову…
Нагадаємо, що Радянсько-польська війна закінчилася підписанням мирного договору в Ризі 1921 року. Згідно з документами, Варшава визнавала незалежність Радянської Білорусії і Радянської України, але при цьому залишила за собою захоплені західні райони обох республік.
Після підписання мирного договору голова Директорії Української народної республіки Симон Петлюра, про який у своєму зверненні згадав Анджей Дуда, втратив реальну владу. Деякий час він воював на боці Варшави, а після закінчення бойових дій втік у Польщу. Пізніше жив у Європі і був убитий в 1926 році уродженцем Ізмаїла Самуїлом Шварцбардом, отомстившим націоналісту за організацію військами Директорії кривавих єврейських погромів.
Але вибір боротьби з більшовиками як об’єднуючого елементу не є випадковим, зазначив Олег Неменский. Не маючи змоги подолати історичні протиріччя, що зараз Україна і Польща намагаються знайти точки дотику у демонстрації негативного ставлення до Росії в ті чи інші періоди історії, пояснив політолог.
«Однак тема боротьби проти Москви не зможе згладити суперечності між країнами, тому що діяльність інститутів національної пам’яті цих держав протилежністю один одному. В даному випадку можна говорити про спроби Зеленського тимчасово згладити протиріччя, відсунути їх на другий план», — додав експерт.
У свою чергу, Володимир Шаповалов зазначив, що заява президента Польщі про спільні «героїв» двох країн, що воювали з більшовиками, є ворожим по відношенню до Росії.
«Крім того, воно досить слабо співвіднесено з історичною правдою. Як відомо, у ході Громадянської і Радянсько-польської воєн українські та польські загони постійно ворогували один з одним і вели військові дії. В результаті постраждали мільйони людей. Тому здійснювати героїзацію тих, хто вбивав мирних жителів і приніс багато горя росіянам, українцям і полякам, не варто. Не потрібно забувати, що результатом Громадянської війни стала анексія, незаконне захоплення Польщею західних українських земель. Це досить серйозна проблема, яка і далі буде існувати в польсько-українських відносинах», — уклав експерт.
* «Українська повстанська армія» (УПА) — українська організація, визнана екстремістською і заборонена на території Росії (рішення Верховного суду РФ від 17.11.2014).
Thanks!
Our editors are notified.