Верховна рада України дев’ятого скликання почне роботу 29 серпня. Вже в перший день депутати збираються не тільки сформувати нове керівництво парламенту, але й проголосувати за кандидатуру прем’єр-міністра, а також прийняти в першому читанні ряд законопроектів. За інформацією джерел RT в президентській партії «Слуга народу», Володимир Зеленський побоюється, що його політична сила може розвалитися по мірі роботи парламенту, а тому намагатиметься якомога швидше «проштовхнути» більшу частину підготовлених законопроектів. Проте експерти вважають, що, незважаючи на очікування українців, ні нова Рада, ні уряд, ні президент не зможуть вирішити проблеми країни, головна з яких — постійні обстріли в Донбасі.
У четвер, 29 серпня, в Києві відбудеться перше засідання нового складу Верховної ради. Обрані на дострокових виборах 21 липня депутати складуть присягу. Першим цю почесну обов’язок виконає найстарший депутат парламенту — 78-річний Юлій Іоффе, який представляє «Опозиційну платформу — За життя».
Потім у відповідності з регламентом буде обрано керівництво Ради — спікер і віце-спікери. Поки єдиним кандидатом на посаду голови парламенту залишається глава президентської партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Будуть сформовані та депутатські фракції. Очікується, що з зверненням до парламентарями виступить президент країни Володимир Зеленський.
Кадрові перестановки
За Конституцією Україна — президентсько-парламентська держава, саме парламент формує уряд. Як інформують українські ЗМІ, в країні розраховують, що вже 29 серпня країна дізнається прізвища прем’єр-міністра і членів його кабінету. Поки найбільш обговорюваною і вірогідною кандидатурою на пост глави уряду залишається 35-річний заступник керівника офісу президента Олексій Гончарук. До того як увійти в команду Зеленського, він очолював фінансований Євросоюзом експертний центр BRDO.
Старт роботи нового складу Ради також повинен привести до змін у керівництві Генпрокуратури. Чинний глава відомства Юрій Луценко обіцяв подати у відставку, як тільки дізнається ім’я нового спікера Ради. Парламент же повинен затвердити його наступника. ЗМІ пророкують на цю посаду заступника керівника офісу Зеленського Руслана Рябошапку. 27 серпня в ході візиту до Києва його кандидатуру схвалив радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон.
Про долю іншої важливої фігури в нинішньому силовому блоці — міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — представники Зеленського поки нічого не говорять. Зокрема, 28 серпня Дмитро Разумков на прес-конференції не став коментувати чутки про можливе підвищення Авакова до посади віце-прем’єра з силових питань.
З дня інавгурації Володимира Зеленського минуло 100 днів. В ході своєї передвиборної кампанії майбутній президент України роздавала щедрі…
Як раніше заявив новообраний депутат від «Слуги народу» Давид Арахамія, представники опозиційних партій відмовилися брати участь у формуванні нового кабінету міністрів. У той же час обраний в Раду від партії Петра Порошенко «Європейська солідарність» депутат Артур Герасимов висловив думку, що в парламенті може скластися коаліція партій «Голос», «Батьківщина» і «Слуга народу».
Українські ЗМІ також повідомляють, що посади керівників комітетів Верховної ради вже розподілені. Зокрема РБК-Україна, посилаючись на Дмитра Разумкова, заявляє, що більшість комітетів очолять представники «Слуги народу». Лише комітети з євроінтеграції, свободи слова, молоді та спорту очолять представники «Європейської солідарності» (Іванна Климпуш-Цинцадзе), «Опозиційної платформи — За життя» (Нестор Шуфрич) і «Батьківщини» (Андрій Кожем’якін) відповідно.
Очікується, що ще один комітет — з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин» — перейде під керівництво позафракційного депутата, колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка Дмитра Лубенця.
Крім політичних питань, новому складу Ради доведеться зіткнутися з технологічним викликом. 27 серпня представники СБУ та Державного бюро розслідувань (ДБР) нагрянули в парламент, щоб провести слідчі дії, що викликало обурення поки ще чинного спікера Ради Андрія Парубія.
Силовики вважають порушенням закону рішення нинішнього апарату парламенту ввести в дію так звані сенсорні кнопки. Вони були розроблені ще в 2008 році для запобігання голосування за відсутніх у залі депутатів. Однак спроби прийняти нову систему не увінчалися успіхом. І лише перед початком роботи нового складу парламенту Парубій особисто вирішив запустити її.
Представник президента Зеленського в Раді Руслан Стефанчук вже попередив, що «сенсорна кнопка» може призвести до проблем при голосуванні в перший день засідання нової Ради. Однак, за його словами, при необхідності депутати будуть голосувати руками».
Першочергові заходи
За результатами виборів 21 липня до парламенту України пройшли 254 депутати від «Слуги народу». Такий кількісний перевага — майже на 30 мандатів більше половини спискового складу — дозволяє партії Зеленського не тільки самостійно сформувати уряд, але й фактично просувати будь-які законопроекти.
Серед першочергових завдань, за які можуть взятися депутати, як повідомив раніше Руслан Стефанчук, — внесення змін до Конституції країни. Вони стосуються скорочення чисельного складу Ради і скасування депутатської недоторканності. За словами Стефанчука, партія Зеленського має намір внести 465 змін в основний закон країни.
27 серпня депутат від «Слуги народу» Юрій Камельчук заявив, що парламентарії мають намір прийняти «понад 30, а можливо, навіть до 100 законопроектів» у перший день роботи. При цьому Руслан Рябошапка припускав, що парламент може схвалити 10-15 законопроектів за перший тиждень роботи.
Представники «Слуги народу» також заявляли, що першими законопроектами, які розгляне український парламент, будуть норми про зняття депутатської недоторканності та про імпічмент президента. Раніше про намір внести такі пропозиції говорив сам Володимир Зеленський. Також, за словами прес-секретаря президентської партії Тетяни Циби, готуються законопроекти щодо відповідальності за незаконне збагачення і про парламентську опозицію.
«Наскільки я розумію, депутатам запропонують голосувати за величезну кількість законів буквально на перших засіданнях. Це і скасування депутатської недоторканності, законопроекти для розвитку IT-галузі, легалізації доходів населення, боротьба з реєстрацією великого бізнесу на ПП», — повідомив в бесіді з RT представник партії «Голос».
«Мені здається, що депутати просто будуть не в змозі прочитати сотню законопроектів. Тому все буде, як і в попередніх парламентах, — голосування буде проходити за вказівкою зверху», — зазначив він.
У свою чергу, джерело в партії «Батьківщина» розповів, що «серед першочергових — законопроект, який стосується легалізації автомобілів на єврономерах».
Після того, як буде сформований новий кабінет міністрів, уряд України почне масштабні економічні реформи в країні. Про…
«Це точно не найважливіша для країни реформа. Я думаю, що оточення Зеленського побоюється акцій протесту восени, тому і йде на такий крок. Бажання Ради проголосувати за все і відразу в один день може привести не тільки до хаосу, але і до проштовхування нових схем. Щоб вивчити всі ці законопроекти, необхідно кілька місяців», — зазначив співрозмовник RT.
Свавільні «Слуги»
Однак, як зазначають експерти, ще не факт, що партія «Слуга народу» буде повністю підконтрольна президенту Зеленському. Раніше олігарх Ігор Коломойський, якого деякі вважають близьким до президента, заявив, що з фракції Зеленського можуть вийти до 100 осіб. Це, за словами Коломойського, може призвести до нових парламентських виборів.
Джерело RT в партії «Слуга народу» стверджує, що саме побоюваннями швидкого розвалу фракції і викликане прагнення української влади проштовхнути як можна більше законопроектів в перші дні і місяці роботи Верховної ради, поки депутати не освоїлися і не знайшли нових покровителів.
«Депутатам прямо сказали, що працювати доведеться ледь не цілодобово. Президент вважає, що Рада зможе працювати ефективно тільки півроку, а потім почнуться розбрід і хитання. Ніхто вже ні за які документи просто так голосувати не буде», — стверджує співрозмовник RT.
При цьому представник партії «Європейська солідарність» у розмові з RT висловив думку, що в перші тижні роботи «Слуга народу» буде демонструвати виборцям «єднання і бажання проводити реформи».
«Але насправді партія не монолітна і, за моїми прогнозами, всередині можуть початися серйозні конфлікти», — вважає представник партії Петра Порошенка.
На думку заступника директора Інституту країн СНД Володимира Жарихін, процес розпаду фракції Зеленського на групи за інтересами невідворотний.
«По мірі того, як будуть прийматися конкретні рішення, інтереси почнуть розходитися. Тому поступово партія почне ділитися по групам, які в тій чи іншій мірі стануть зачатковими групами, які в подальшому розділяться на фракції. Це буде відносно тривалий процес», — заявив RT Жарихін.
У свою чергу, директор Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов у коментарі RT підкреслив, що по-справжньому монолітних політичних сил на Україні в принципі немає. Різні групи всередині партій і фракцій афілійовані з тими чи іншими олігархічними структурами. Не стане винятком і «Слуга народу», вважає експерт. А це призведе до того, що депутати почнуть суперечити влади з питань, що цікавлять ці групи.
«Вельми невеликі шанси, що всі ініціативи адміністрації президента будуть безумовно реалізовуватися», — заявив Денисов.
«Нездійсненні мрії»
Згідно з даними соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 8 по 20 серпня, найбільше українці чекають від президента Володимира Зеленського припинення вогню в Донбасі. Про таких очікуваннях заявили 71,5% опитаних. На другому місці — зростання зарплат, пенсій, рівня життя (44%). На третьому — зниження тарифів (31%).
За час президентства Петра Порошенка Київ так і не прийняв закони, передбачені Мінськими угодами, про амністію учасників бойових дій на сході країни і особливий статус Донбасу. Цей статус має бути закріплений в Конституції України.
США вважають «цікавим» пропозицію Володимира Зеленського розширити нормандський формат. Про це заявив тимчасовий повірений у справах…
Ще в кінці липня представник Росії в контактній групі з ситуації на сході України Борис Гризлов, побажав українським парламентаріям прийняти закон про особливий статус Донбасу. Про необхідність просування української сторони в цьому процесі говорив і президент РФ Володимир Путін під час останньої зустрічі з французьким лідером Еммануелем Макроном.
У свою чергу, 24 серпня обраний депутат Верховної ради від партії «Слуга народу» Данило Гетманцев виступив проти надання Донбасу особливого статусу, так як цей крок нібито може призвести до «втрати країни».
На цей рахунок висловився і Коломойський. На його думку, Зеленський повинен відмовитися виконувати ту частину Мінських угод, яка стосується змін до Конституції. Зараз у Верховній раді за прийняття відповідного закону виступає тільки партія «Опозиційна платформа — За життя».
«Нова Рада і новий уряд не зможуть виправдати надій українців на світ, зниження тарифів, боротьбу з корупцією. Тому що занадто багато зовнішніх сил, які не зацікавлені у вирішенні цих проблем. Зовнішні сили в особі США і Європи не зацікавлені, щоб ці проблеми вирішувалися», — вважає Володимир Жарихін.
Цю позицію підтримав і Денис Денисов. За його словами, поки немає ознак того, що українська влада дійсно готові зробити потрібні кроки в бік нормалізації відносин із самопроголошеними республіками Донбасу.
«Ми досі не бачимо конкретного плану з боку президента і його оточення, — вважає експерт. — Щодо зниження тарифів на Україні — це абсолютно нездійсненні мрії для українського суспільства. Хоч такі механізми існують, але кон’юнктура і політична ситуація в країні не сприяють таким змінам».
Thanks!
Our editors are notified.