ЗМІ: Шмигаль противиться детінізації АПК з особистих корупційних мотивів

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль міг виступити проти детінізації агросектору з власних корупційних інтересів. Про це йдеться в матеріалі 24 каналу “Прем’єр-міністри на тіньовій стороні: чому Шмигаль і Гройсман проти 3131”.

Нагадаємо, законопроект № 3131 про детінізацію в АПК пропонує ввести поставлене податкове зобов’язання. Це не новий податок, а лише механізм для того, щоб примусити “тіньовиків” платити вже існуючі податки. Документ підтримав профільний комітет ВРУ і аграрні асоціації. Зі свого боку 8 липня на засіданні Кабміну Денис Шмигаль назвав законопроект “передчасним” і заявив, що має намір закликати Раду не голосувати за нього.

Сам документ прем’єр-міністр назвав спочатку законом “про збільшення податків на гектар землі”, а потім — “законом про оренду”. “Шмигаль поспішив зробити заяву, не розібравшись в питанні. Адже ні про збільшення податків, ні про збільшення оренди в самому законопроекті немає ні слова…В маніпуляції подався і один з попередників Шмигаля — Володимир Гройсман. Законопроект він теж, судячи з усього, не відкривав. Замість цього згадав затерті до дірок страшилки (про скуповування земель іноземцями — ред.)”, — йдеться в матеріалі.

Як зазначає видання, на посаді прем’єр-міністром Гройсман не був зацікавлений в детінізації та боротьбу з корупцією в сфері АПК та земельних відносин. Його люди очолювали ключові відомства — Міністерство АПК і Госгеокадастр, який вважався однією з головних корупційних годівниць всього Кабміну. Шмигаль міг перейняти підхід свого попередника. “Зберігав мовчання з багатьох нагальних агровопросам Шмигаль, раптово зглянувся проблемами фермерів. Напрошується логічний висновок: нинішній прем’єр-міністр давно зрозумів корупційні схеми попереднього колеги — Гройсмана — і очолив їх. Коли всі працюють „в білу“, заробляти на корупції складніше. Тіньовий ринок землі — велика годівниця, яка, схоже, переходить у спадок разом з посадою прем’єр-міністра”, — пише сайт 24 каналу.

Крім того, детінізація АПК дозволила б зменшити дефіцит бюджету, який до теперішнього моменту сягнув 300 млрд грн, або 7,5% ВВП: “Коли прем’єр виступає проти детінізації в АПК всупереч позиції самих виробників і значної дірки у державному бюджеті, актуалізується питання не тільки про професійні компетенції глави Кабміну, але і про те, в чиїх інтересах він працює насправді”.