Комітет з міжнародних справ Європарламенту закликав Москву і Вашингтон відновити переговори з контролю над озброєннями. У документі, з яким ознайомився RT, зазначається, що в ЄП стурбовані долею договору СНО-III, дія якого завершиться в лютому 2021 року. Євродепутати звертають увагу, що продовження угоди допомогло б зберегти стратегічну стабільність. Москва вже не раз висловлювала готовність негайно пролонгувати договір, однак американська сторона затягує процес. На думку експертів, побоювання європейських політиків щодо майбутнього глобальної безпеки цілком обґрунтовані, адже СНО-III є фактично останнім інструментом, стримуючим нову гонку озброєнь.
Комітет Європарламенту у закордонних справах у проекті доповіді вказав на необхідність закликати Росію і США до відновлення діалогу з контролю над озброєннями. Документ, з яким ознайомився RT, містить рекомендації Раді ЄС і верховному представнику ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепу Боррелю для підготовки до оглядової конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) у 2020 році.
«Європейський парламент рекомендує Раді ЄС і верховного представника у закордонних справах і політиці безпеки закликати США і Росію взяти на себе відповідальність, що випливає з того, що їм належить основна частина світового ядерного арсеналу (понад 90%, за даними автора документа. — RT), щоб зміцнити взаємну довіру і впевненість у цілях відновлення діалогу про можливі шляхи побудови нових відносин у сфері контролю над озброєннями», — йдеться в доповіді.
Автор документу, євродепутат від Естонії Свен Міксер, нагадав, що в лютому 2021 року закінчується термін дії договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III), а його продовження стала б ключовим елементом у збереженні стратегічної стабільності і стримуванні нової гонки озброєнь.
Сполучені Штати не хочуть найближчим часом продовжувати СНО-III, так як сподіваються укласти більш широке угоду з контролю над…
«Європейський парламент рекомендує. — RT) підкреслити, що виражена Росією та США перед оглядової конференції ДНЯЗ 2020 року явна готовність до лютого 2021 року продовжити договір СНО-III внесла би важливий внесок у конференцію; рішуче закликати обидві сторони до переговорів про новий інструмент контролю, який охоплював би як розгорнуті, так і нерозгорнуті озброєння, як стратегічні озброєння, так і нестратегічні», — повідомляється в доповіді.
Росія і Сполучені Штати підписали СНО-III в 2010 році. Передбачалося, що протягом семи років країни скоротять кількість ядерних боєголовок до 1550 одиниць, а загальна кількість міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців — до 700. Договір може бути продовжений ще на п’ять років — до 2026 року — за взаємною згодою держав.
У деяких країнах ЄС раніше вже висловлювали побоювання з приводу долі СНО-III. Так, у минулому році глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан закликав забезпечити ефективність міжнародних механізмів стримування гонки озброєнь. А міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас підкреслював, що договір є «стовпом безпеки Європи та глобального ядерного порядку», і закликав до його збереження. За негайне продовження угоди виступив також Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
«Я настійно закликаю Сполучені Штати і Російську Федерацію продовжити дію так званого нового ДСНО (СНО-III. — RT) для досягнення стабільності і передумов для переговорів про нові заходи з контролю над озброєннями», — заявив Генсек ООН.
Занепокоєння європейських парламентаріїв щодо СНО-III цілком обгрунтовано, зауважив у розмові з RT професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта. Відсутність договору може призвести до повного краху системи світової безпеки.
«Вже фактично зламана майже вся система міжнародних відносин з контролю над озброєннями, щодо запобігання військових конфліктів, що не працюють механізми контактів між РФ і НАТО», — сказав він.
При цьому в Штатах на даний момент, як вважає політолог, сформована концепція допустимості ядерного конфлікту. Хоча мова йде про застосування зарядів обмеженої потужності, ця ідея абсурдна і небезпечна, зазначив він.
Глобальна стривоженість
При цьому в США про можливі терміни продовження СНО-III не говорять взагалі. За словами держсекретаря Майка Помпео, договір вимагає доопрацювання. Зокрема, американська сторона вважає за необхідне залучити до участі в ньому Китай.
Незважаючи на неясність з боку США, глава російського МЗС Сергій Лавров підкреслював, що Росія продовжить докладати зусилля по збереженню домовленостей у сфері безпеки.
«Ми будемо твердо домагатися того, щоб наш світ не залишився без будь-яких домовленостей, які хоч якось стримують, контролюють озброєння, особливо ядерні», — сказав міністр.
Москва вже неодноразово заявляла про свою готовність негайно пролонгувати угоду, проте в Вашингтоні з цим не поспішають. Як пояснив президент РФ Володимир Путін, влада США ніяк не реагують на ініціативи Росії.
«Якщо завтра пришлють нам по пошті чи ми готові підписати і надіслати в Вашингтон, нехай поставлять там свій підпис відповідні керівники, в тому числі президент, якщо вони готові. Але поки що на всі наші пропозиції немає ніякої відповіді, і якщо не буде СНО-III, то взагалі не буде нічого у світі, що стримує гонку озброєнь. І це, на мій погляд, погано», — сказав російський лідер під час великої прес-конференції в грудні.
«У зв’язку з цим Росія може тільки вітати висловлені в Європарламенті заклики. Однак необхідно, щоб їх почули в США і усвідомили важливість моменту, до якого підійшло людство. Ризик ескалації дуже великий», — прокоментував Юрій Пошта.
Як зазначив військовий експерт полковник у відставці Віктор Литовкин, РФ проявила ініціативу в питанні з СНО-III, тепер справа за главою Сполучених Штатів.
«Москва вже направила Вашингтону свої пропозиції, вони лежать на столі у президента США, і щоб продовжити договір, згідно з протоколом, не потрібна ратифікація конгресу, достатньо підпису президента. Але Дональд Трамп зволікає», — пояснив аналітик.
Серед американського керівництва поширена думка, що ніхто не повинен обмежувати і контролювати США, в тому числі і в сфері озброєнь, вважає Литовкин.
«Росія розуміє, що договори допомагають зберегти стратегічну стабільність, бачити перспективу того, як буде розвиватися зброю у партнерів. Приміром, завдяки взаємним угодами в минулому році американці здійснили інспекції на наші позиції ракетних військ. Продовження СНО-III буде гарантувати відсутність гонки озброєнь і знизить ризик конфлікту», — сказав він.
Варто відзначити, що в 2019 році Москва активно намагалася зберегти ще один важливий для світової безпеки Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Тим не менше 2 серпня США в односторонньому порядку вийшли з угоди. Росія також змушена була припинити свою участь. Примітно, що в підсумку провину за руйнування ДРСМД Захід бездоказово поклав на Москву.
Критика недоречна
На цей раз в Європарламенті озвучили ще одне звинувачення на адресу РФ — нібито в порушення Будапештського меморандуму.
«Попереднє недотримання Росією гарантій безпеки, наданих Україні за Будапештським меморандумом, згубно відбилося на кліматі переговорів про ядерне роззброєння і нерозповсюдження», — стверджують в ЄП.
25 років тому Україна, США, Великобританія і Росія підписали Будапештський меморандум. Сторони зобов’язалися поважати суверенітет України і…
Росія, Україна, США і Великобританія підписали Будапештський меморандум 1994 року. В рамках угоди Київ передав Москві всі ядерні арсенали, спадок СРСР, і приєднався до ДНЯЗ. Натомість держави-учасники зобов’язалися не застосовувати цей вид зброї проти України і поважає її суверенітет. Примітно, що до цих пір документ так і не було ратифіковано ні одній із сторін.
Полеміка навколо меморандуму розгорнулася після подій 2014 року. Чинний на той момент український президент Петро Порошенко звинуватив Москву в недотриманні домовленостей: за його словами, якщо б Київ залишив при собі ядерний арсенал, РФ не «напала» на Україну.
У російському зовнішньополітичному відомстві пояснили, що апеляція до Будапештського меморандуму в даному випадку недоречна. За словами глави МЗС Сергія Лаврова, подібні звинувачення є прикладом «нечистоплотної ігри». У документі йдеться про дотримання принципів ОБСЄ, а порушили їх ті, хто організував державний переворот на Україні.
«Ми багато разів відповідали на такі досить легалистские питання, в тому числі щодо Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна відмовилася від ядерної зброї, а Росія, США і Великобританія гарантували, що не будуть застосовувати ядерну зброю проти України. Нагадаю, що ми так і не застосовували та не загрожували Україні ядерною зброєю, тому ніякого порушення меморандуму не сталося. А паралельно з меморандумом Україна в окремій заяві взяла на себе зобов’язання заохочувати расистські, неонацистські тенденції», — зауважив Лавров.
У МЗС також додали, що в Будапештському меморандумі, ні у якомусь іншому документі Росія не брала на себе зобов’язань примушувати частина України залишатися в її складі проти волі жителів. А домисли про військове втручання в конфлікт у Донбасі не мають доказів.
Thanks!
Our editors are notified.