«Суворіше до клієнта»: з 1 жовтня при видачі кредиту банки почнуть враховувати показник боргового навантаження росіян

З 1 жовтня російські банки при видачі кредитів населенню будуть враховувати показник боргового навантаження позичальника (ПДН). Мова йде про співвідношення щомісячних платежів до середнього рівнем доходу громадянина. Аналітики стверджують, що Центробанк має намір охолодити ринок — захистити банки та їх клієнтів від постійного перекредитування, а також нарощування заборгованості.

У Росії з 1 жовтня при видачі кредиту на суму понад 10 тис. рублів банки будуть зобов’язані розраховувати показник боргового навантаження (ПДН) — співвідношення щомісячних платежів за кредитами до середнього рівнем доходу громадянина.

Тепер чим вище значення ПДН, тим більш ризикованою для банку стає видача коштів. Якщо платежі за непогашеними кредитами складають більше половини від середнього доходу росіянина (ПДН перевищує 50%), то новий позика буде оформлений з більш високою ставкою і обійдеться клієнтові дорожче. Такий висновок випливає з матеріалів Центробанку.

Вперше про намір ЦБ ввести ПДН ще в червні оголосила глава регулятора Ельвіра Набіулліна на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму. За її словами, використання показника дозволить обмежити зростання кредитування громадян.

На прохання RT економісти і експерти ринку оцінили нові правила кредитування. Так, завідувач лабораторією Інституту прикладних економічних досліджень РАНХиГС Олександр Абрамов вважає, що ПДН вводиться насамперед для реальної оцінки платоспроможності позичальника.

«Важливо зрозуміти, який показник відношення платежів та доходу буде нормативом, через який не можна переступати. У багатьох країнах він становить 30%. В Росії він становить 50%, але не виключено, що він може скласти і 60%», — повідомив Абрамов.

З 1 жовтня в Росії вступають в силу різні нормативно-правові акти. Так, на 4,3% збільшуються зарплати бюджетників, яких не…

Економіст також вважає, що ПДН для банків може стати обмеженням, оскільки кредитні організації і без нього враховували дохід громадянина при прийнятті рішення щодо видачі засобів.

Начальник аналітичного відділу ІК «Велес Капітал» Іван Манаєнков стверджує, що введення ПДН в першу чергу відіб’ється на роботі дрібних банків.

«Можливо, це доведеться не до вподоби невеликим організаціям, які свідомо намагаються збільшити маржу при видачі кредитів за рахунок того, що люди потрапляють на штрафи і підвищені ставки. Необхідна окрема база кредитів, щоб громадяни не могли взяти більше, ніж можуть обслуговувати, для того щоб кредити не гасилися за рахунок коштів, отриманих в інших банках, тобто фактично намагаючись перекредитуватися в двох місцях», — зазначив Манаєнков.

З введенням ПДН Центробанк насамперед хоче охолодити ринок споживчого кредитування. Не виключено, що в майбутньому видача кредитів буде зростати повільними темпами. Такої точки зору дотримується головний економіст «Експерт РА» Антон Табах.

«Процес видачі кредитів буде йти більш повільними темпами, оскільки банки будуть більше спиратися на скоринг (оцінку кредитоспроможності) і менше — на формальну документацію», — підкреслив Табах.

«На даний момент росіяни винні банкам більше 15 трлн рублів, і ця цифра постійно зростає. Багато позичальників, не зумівши погасити кредит вчасно, брали нові позики на оплату першого і потрапляли в кредитну кабалу, віддаючи до 60% сімейного бюджету. Сьогодні в Росії близько третини позичальників мають два і більше кредитів», — підкреслив головний стратег «УНІВЕР Капітал» Дмитро Александров.

Аналітик додав, що ПДН допоможе банкам відсіяти позичальників, які витрачають на щомісячні виплати більшу частину зарплати. З цим фахівець пов’язує вересневу високу активність банків, які пропонували росіянам кредити для різних покупок.

«Тепер банки будуть суворіше ставитися до клієнта при перевірці його документів та індивідуального кредитного рейтингу. Справа в тому, що чим вище повна вартість кредиту і ПДН клієнта, тим більше коштів банк повинен заморозити на своїх рахунках в якості резерву. Фінансовим організаціям стає невигідно давати кредити проблемним позичальникам, тому може статися подорожчання кредитів. Але варто відзначити, що воно буде незначним, так як ключова ставка Центробанку регулярно знижується», — сказав Александров.

За останніми даними Центробанку, в липні середня максимальна ставка за споживчими кредитами в рублях склав 13,03% річних, а з урахуванням автокредитів — 14%. При цьому середній рівень ставки по іпотеці досяг позначки 10,24% річних.

В цілому, з січня по серпень 2019 року середній розмір виданих споживчих кредитів в Росії склав 180,4 тис. рублів. Для автокредитів показник склав 767,2 тис. Про це говориться в матеріалах Національного бюро кредитних історій (НБКИ).