У Стамбулі 8 січня пройдуть переговори президентів Росії і Туреччини Володимира Путіна і Реджепа Тайіпа Ердогана. У рамках зустрічі відбудеться урочисте відкриття нового газопроводу «Турецький потік». Крім того, як наголошується в повідомленні прес-служби Кремля, лідери планують обговорити питання подальшого розвитку російсько-турецького співробітництва та актуальну міжнародну проблематику, включаючи ситуацію в Сирії та Лівії». На думку аналітиків, глави РФ і Турецької Республіки не обійдуть увагою загострення відносин між Іраном і США. Експерти відзначають, що Москва і Анкара доклали багато зусиль, щоб стабілізувати обстановку на Близькому Сході, і тепер сторонам необхідно виробити стратегію збереження позитивних напрацювань.
8 січня в Стамбулі відбудеться зустріч президента Росії Володимира Путіна з його турецьким колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом. В рамках саміту лідери двох країн візьмуть участь в урочистій церемонії відкриття нового трубопроводу «Турецький потік». Про це повідомляється на сайті Кремля.
«Також відбудуться переговори з Реджепом Тайіпом Ердоганом, в ході яких планується обговорити питання подальшого розвитку російсько-турецького співробітництва та актуальну міжнародну проблематику, включаючи ситуацію в Сирії та Лівії», — йдеться в повідомленні.
В Анкарі завершилася п’ята зустріч глав держав, які виступають гарантами астанинського процесу сприяння сирійському врегулюванню….
Незважаючи на те що офіційно «Турецький потік» буде відкрито у середу, фактично магістраль вже введена в дію. У перших числах січня російський газ почав надходити по цьому трубопроводу в Болгарію, Грецію і Північну Македонію. Про це повідомив глава «Булгартрансгаза» Володимир Малинов.
Як заявив наприкінці грудня глава «Газпрому» Олексій Міллер, «нові морські магістралі посилить енергетичну безпеку європейського регіону».
Варто нагадати, що цей масштабний інфраструктурний проект зіткнувся з низкою труднощів. Так, на початку грудня Володимир Путін заявив, що Болгарія свідомо затягує реалізацію «Турецького потоку» на своїй території. При цьому він зазначив, що болгарське керівництво раніше вже сприяло зриву реалізації «Південного потоку», проте потім неодноразово зверталося з проханням побудувати «Турецький потік».
«Але і тут, мабуть, під тиском зі сторони, вони вибудовують таку роботу неспішну», — зазначив Путін на прес-конференції за підсумками переговорів з президентом Сербії.
Крім того, 20 грудня Дональд Трамп підписав оборонний бюджет, який, зокрема, включає в себе санкції відносно операторів проекту «Турецький потік».
У свою чергу, міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що американські рестрикції не завадять ввести «Турецький потік» в експлуатацію, і проект «відбудеться».
Відреагував на дії американської сторони і Реджеп Таїп Ердоган, пообіцявши дзеркальна відповідь у випадку, якщо обмеження проти Турецького потоку» все-таки будуть введені.
«У наявності відкрите втручання у справи Туреччини», — цитує Anadolu президента республіки.
Нагадаємо, в рамках проекту «Турецький потік» було побудовано дві нитки газопроводу, одна з яких призначена для турецького ринку, друга — для європейського: вона проходить по території Болгарії, Сербії, Угорщини. Пропускна спроможність кожної з них — 15,75 млрд кубометрів газу в рік. Газопровід пролягає по дну Чорного моря з російської території до турецького узбережжя. Далі паливо буде слідувати по сухопутній транзитної нитці до кордону Туреччини з суміжними країнами.
«Одна з ліній співробітництва»
Експерти констатують, що «Турецький потік» — проект вкрай важливий як для Москви, так і для Анкари.
«Для Росії за своїм значенням, він стає в один ряд з такими нафтопроводами, як «Північний потік — 2». Турецька сторона приділяє особливу увагу новому газопроводу, оскільки він зміцнює її регіональний статус», — заявив в бесіді з RT директор Центру вивчення нової Туреччини Юрій Мавашев.
Російська компанія «Газпром» почала заповнювати газом систему «Турецького потоку». Зараз паливо подається в першу нитку газопроводу,…
За його словами, успішна реалізація цього проекту зараз стає для Анкари «просто необхідним», оскільки планується будівництво газопроводу EastMed, який мине турецьку територію.
«EastMed стане прямим конкурентом «Турецького потоку». Відповідно, Туреччина не зацікавлена в проекті, над створенням якого працюють Кіпр, Греція та Ізраїль», — пояснив аналітик.
Крім того, «Турецький потік» буде грати на руку Анкарі і у внутрішній політиці, оскільки через нього почне отримувати газ і турецьке населення, вважає Мавашев.
«Це дозволить Туреччині стати енергетично більш незалежною державою. До того ж країна набуде статусу транспортного хаба, через який це паливо може надходити в тому числі і в європейські країни», — заявив експерт.
Російська ж сторона розглядає «Турецький потік» як важливу частину своєї політики у відносинах з Анкарою, констатував Мавашев.
«Це лише одна з ліній двосторонньої співпраці. У перспективі Росія і Туреччина планують реалізувати і інші проекти, в тому числі зведення атомної електростанції «Аккую», — розповів аналітик.
На думку професора МДУ, експерта по Близькому Сходу Олександра Вавілова, для Росії «Турецький потік» — це новий канал, за допомогою якого можна ефективно продавати газ».
«Крім того, це спосіб ще більше розширити співпрацю з Анкарою, адже трубопровід треба не тільки створити, але й обслуговувати. У першу чергу на цьому тлі буде наростати взаємодія», — припустив експерт у розмові з RT.
«Принцип доміно»
Незважаючи на таке знакове для обох сторін подія, як офіційний введення в експлуатацію «Турецького потоку», експерти вважають, що центральною темою розмови російського та турецького лідерів стане сирійське врегулювання.
За кілька днів до цієї зустрічі в ефірі телеканалу CNN Turk Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що хоче обговорити з Володимиром Путіним кроки щодо досягнення перемир’я в Ідлібі. Він також додав, що має намір порушити питання про виконання російсько-турецької меморандуму по території на схід від Євфрату в Сирії та ситуацію в Лівії.
Нагадаємо, 22 жовтня Москва і Анкара підписали угоду, що передбачала введення сирійських військових і російської військової поліції в зону за межами операції Туреччини «Джерело світу» на території Сирії. На наступний день почалося виконання меморандуму, а в російському МЗС пізніше повідомили, що домовленості в рамках угоди дотримуються.
За словами Володимира Путіна, домовленості, досягнуті Росією і Туреччиною, є «доленосними», здатними «дозволити досить гостру ситуацію, яка склалася на сирійсько-турецькому кордоні. Адже саме там проводилася військова операція «Джерело світу», ініційована в жовтні Анкарою. У плани Туреччини входило знищення курдських Загонів народної самооборони (YPG) у складі Сирійських демократичних сил (СДС), які Вашингтон підтримував, а турецька сторона вважає терористичними. Крім того, в рамках цієї операції планувалося створити зону безпеки на півночі САР, куди Туреччина має намір переселити опинилися на її території сирійських біженців.
Перед початком кампанії Реджеп Тайіп Ердоган провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, який закликав турецького колегу уникати заходів, здатних завдати шкоди спільним зусиллям по врегулюванню сирійського кризи. Поряд з цим лідери обох країн наголосили на важливості забезпечення територіальної цілісності Сирійської Арабської Республіки та поваги її суверенітету.
Військовослужбовці Росії і Туреччини провели перше спільне патрулювання біля сирійсько-турецького кордону. Таким чином, Москва і…
На думку офіційної Анкари, у «Джерело світу» було юридичне обгрунтування — Аданское угода, підписана Туреччиною і Сирією в 1998 році. Згідно йому, турецьке керівництво може ввести свої війська на сирійську територію, якщо зусилля Дамаска по боротьбі з незаконними курдськими формуваннями виявляться недостатніми.
Як зазначає Юрій Мавашев, Москва і Анкара зробили дуже багато, щоб боротьба з тероризмом на території САР була успішною.
«Однак політичний процес вимагає колосальної роботи. Без його завершення не можна говорити про те, що обстановка нормалізувалася повністю», — стверджує експерт.
З іншого боку, за його словами, залишаються невирішені питання і «на театрі військових дій».
«Мова йде в першу чергу про Ідлібі, де ще є бойовики», — пояснив експерт.
Аналогічної думки дотримується і Олександр Вавілов. Він вважає, що на майбутніх переговорах сторони, швидше за все, будуть обговорювати можливість відокремити помірковану опозицію від радикальної.
«Потрібно провести розмежування між тими, з ким можна домовлятися, і тими, хто до цього не здатний», — говорить аналітик.
При цьому, з точки зору Юрія Мавашева, «звіряння годинників по Сирії неможлива також без уточнення позицій щодо Лівії».
«Без політичного діалогу в Сирії не можна домогтися значних успіхів у Лівії — і навпаки. Тут діє принцип доміно. Однак якщо Москві і Анкарі вдасться скоординувати свої дії в регіоні, вони зможуть також нівелювати деструктивну роль інших гравців, з якими у Туреччині та Росії більш складні стосунки», — вважає Мавашев.
Зазначимо, раніше Дмитро Пєсков заявив, що «справи лівійські» вимагають «спільного проговора». Представник Кремля також нагадав, що Москва виступає за припинення кровопролиття на лівійської території, через прямі контакти між протиборчими сторонами. За його словами, Росія підтримує будь-які міжнародні зусилля і дії інших країн, мета яких — подолати кризу в Лівії.
«Зберегти позитивні напрацювання»
Політологи стверджують, що в рамках майбутніх переговорів лідери Росії і Туреччини торкнуться і тему загострення ірано-американських відносин.
Напередодні запланованої дискусії глави зовнішньополітичних відомств Росії та Туреччині Сергій Лавров і Мевлют Чавушоглу в телефонній розмові висловили глибоку стурбованість можливими «серйозними наслідками американської акції для світу і стабільності в регіоні Близького Сходу», йдеться в повідомленні МЗС РФ. Мова йшла про вбивство іранського генерала Касема Сулеймані, організованому Сполученими Штатами.
Досконале американськими військовими вбивство генерала КВІР Касема Сулеймані в Багдаді рівнозначно оголошенню війни. Таку заяву…
«Лавров підкреслив, що дії США є грубим порушенням основоположних норм міжнародного права і не сприяють досягненню задекларованих Вашингтоном цілей боротьби з тероризмом», — відзначили в російському зовнішньополітичному відомстві.
Нагадаємо, Сполучені Штати здійснили авіаудар в ніч на 3 січня в околицях аеропорту Багдада. В результаті нападу загинули генерал Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Касем Сулеймані, заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мугандіс і близько десяти осіб, які їх супроводжували. У відповідь Іран атакував балістичними ракетами американські військові бази на території Іраку.
На думку Юрія Мавашева, загострення відносин між Іраном і США дестабілізує ситуацію на Близькому Сході, а також негативно впливає на міжнародну безпеку.
«Туреччина і Росія багато зробили для стабілізації обстановки в регіоні. І тепер вкрай важливо, щоб Анкара і Москва зберегли ці позитивні напрацювання. Буде дуже прикро, якщо із-за однієї трагічної історії крихкий сунітсько-шиїтський баланс порушиться», — пояснив експерт.
Крім того, на тлі цих деструктивних процесів «можуть знову активізуватися радикальні елементи», спрогнозував Мавашев.
«Росії доведеться адаптуватися до негативних дій США, виробляти свою стратегію. Недостатньо тільки військової присутності в регіоні — потрібно буде більше працювати по лінії громадської дипломатії, громадських організацій. І Туреччина в цьому відношенні може бути вкрай корисним партнером», — уклав аналітик.
Thanks!
Our editors are notified.