У Польщі очікують, що високопоставлена делегація з Росії до 2020 року приїде на 75-ту річницю визволення Освенціма. При цьому Москва не отримала запрошення на заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни — Варшава запросила представників країн НАТО, ЄС і Східного співробітництва, що РФ не входить. Експерти вважають, що польські власті продовжують антиросійську політику, в рамках якої намагаються в тому числі переписати історію. У випадку з Освенцимом у Варшави просто не було можливості не запросити Росію, оскільки цей концтабір звільнила Червона армія, вважають аналітики.
Польські власті очікують прибуття високопоставленої делегації з Росії на пам’ятні заходи з нагоди 75-ї річниці визволення радянськими солдатами концтабору Аушвіц (Освенцім). Про це 25 серпня повідомив глава адміністрації польського президента Кшиштоф Щерський.
«Ми очікуємо, що високопоставлена російська делегація буде на річниці звільнення табору Аушвіц-Біркенау в січні. Ми сподіваємося, що зможемо прийняти таку російську делегацію у Польщі, як це було під час попередніх річниці звільнення табору», — наводить слова чиновника Польське радіо.
При цьому Щерський наголосив, що запрошення на ці заходи видає музей Освенціма, а не польська влада.
У концтаборі Аушвіц-Біркенау, який також часто називають Освенцим, в газових камерах та крематоріях під час Великої Вітчизняної війни нацисти знищували євреїв, радянських військовополонених та представників польської інтелігенції. За даними істориків, в цьому концентраційному таборі загинуло від 1,5 до 2 млн осіб.
Комплекс таборів Освенціму був звільнений солдатами Червоної армії 27 січня 1945 року.
Вибіркові запрошення
Кшиштоф Щерський заговорив про Росію після того, як журналісти поставили запитання про причини відсутності представників РФ в списку запрошених для участі в заходах з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни 1 вересня 2019 року. За словами чиновника, таке рішення було прийнято президентом країни Анджеєм Дудою.
«Президент вирішив запросити країни ЄС, НАТО та Східного партнерства. Росія не бере участь ні в одній з цих трьох організацій і, отже, не бере участь у цих урочистостях», — пояснив Щерський.
Він повідомив журналістам, що у Варшаву прибудуть близько 250 гостей зі всього світу, включаючи президентів, прем’єр-міністрів, голів парламентів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони, а також спеціальних емісарів з європейських королівських родин.
На сторінки галереї
«Всі вони будуть гостями президента під час цих заходів тут, у Варшаві», — додав глава адміністрації президента Польщі.
У свою чергу, віце-прем’єр польського уряду Яцек Сасіна заявив, що вважає «недоречним» присутність російської делегації на заходах у Варшаві з-за конфлікту на Україні, провину за виникнення якого Польща традиційно покладає на Москву.
«Було б недоречно відзначати річницю збройної агресії проти Польщі за участю лідера, який сьогодні діє таким чином по відношенню до сусіда», — заявив Сасін в інтерв’ю Польському радіо.
Старший науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН Вадим Волобуєв вважає, що, незважаючи на очевидну ключову роль СРСР у перемозі над фашистською Німеччиною, мета таких заяв з боку Польщі — довести іншу історичну «правду» сучасному російському керівництву.
«Нинішнє польське керівництво ставить жорстку вимогу, щоб Росія визнала свою нібито відповідальність за розв’язання Другої світової війни нарівні з Німеччиною та погодилася прирівняти комунізм до фашизму. Росія на це, звісно, не піде», — зазначив експерт в інтерв’ю RT.
Війна з пам’яттю
Польща послідовно проводить політику історичного ревізіонізму щодо подвигів вояків Червоної армії під час Другої світової війни. В інтерв’ю «Известиям» посол Росії в Польщі Сергій Андрєєв повідомив, що за останні двадцять років в країні були знесені понад 420 радянських пам’ятників.
Крім того, в 2017 році Польща прийняла поправки до закону про декомунізацію, що передбачають усунення з публічного простору до 31 березня 2018 року всіх меморіальних об’єктів, які «пропагують комунізм» і знаходяться за межами території військових поховань.
«До цієї категорії віднесено і пам’ятники радянським воїнам-визволителям. Відповідно до нинішньої польської історичної політики, вони країну нібито не звільняли, а окупували, і пам’ятники ці символізують «радянське домінування в Польщі в післявоєнний період», — розповів дипломат.
За словами Андрєєва, офіційної інформації про кількість знесених і залишилися радянських монументів Варшава не оприлюднює. Але, згідно з переліком, складеним посольством Росії і польською Радою охорони боротьби та мучеництва в 1997 році, таких пам’яток поза місць поховань було 561.
Влітку і восени 2018 року посольство і генеральні консульства Росії в Польщі провели перевірку — на той момент залишилося 134 монумента.
«Польська влада протести російської сторони демонстративно ігнорують і не приховують розрахунків на те, що після завершення знесення пам’ятників запитання буде закрито, і тема поступово зійде нанівець», — додав Андрєєв.
Собібор без Росії
Ще одним прикладом використання Польщею історії Другої світової для недружніх випадів проти Росії стала ситуація навколо музею в колишньому нацистському таборі Собібор.
У 2013 році Росію запросили взяти участь у реконструкції музею, створеного на місці нацистського табору смерті Собібор, який діяв у Польщі з 1942 по 1943 рік. За підрахунками істориків, від рук фашистів у ньому загинуло від 150 тис. до 250 тис. євреїв. Табір був закритий німцями і знищений після повстання в’язнів, яке очолив офіцер Червоної армії Олександр Печерський.
Ініціаторами проекту були Польща, Ізраїль, Нідерланди, німеччина та Словаччина. Оновлений музей передбачалося відкрити в 2020 році. У Москві на пропозицію взяти участь у реконструкції відповіли позитивно, однак включення Росії в керуючий комітет стала всіляко перешкоджати Польща.
У липні 2017 року Варшава офіційно оголосила, що роботи в музеї будуть проводитися без участі РФ. Це рішення розкритикували в Москві. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала його прикладом «історичної амнезії».
Більшість країн сходу Європи, що входять в ЄС і НАТО, або прагнуть увійти в ці блоки, під час Другої світової війни були…
«Вважаємо рішення міжнародного керуючого комітету, який відповідає за будівництво оновленого музею на місці колишнього нацистського табору смерті Собібор, не допускати до участі в проекті Росію кричущим фактом історичної амнезії», — сказала дипломат.
В самій Польщі заявили, що відповідальність за відмову лежить не тільки на Варшаві. За словами Вітольда Ващиковського, що займав у той час пост глави польського МЗС, такі рішення перебувають у компетенції міжнародного комітету, який управляє Собибором.
Надалі заявки на створення експозиції в Собіборі відправляли Музей Перемоги, Державний музей сучасної історії Росії і Російське військово-історичне товариство (РВИО). Всі вони також були відхилені.
У зв’язку з цим РВИО звернулося до голови Європейської ради Дональду Туску з проханням вплинути на цю ситуацію. Виступаючи перед журналістами, науковий директор цієї організації Михайло Мягков підкреслив, що вважає рішення не допускати Росію до участі в цьому проекті політично мотивованим, спрямованим на приниження ролі СРСР у звільненні Європи від нацизму.
Вимушене запрошення
У Польщі 13 жовтня відбудуться парламентські вибори, тому нинішньому польському керівництву потрібно продемонструвати, що воно надійно охороняє польські «історичні рубежі», розповів в бесіді з RT кандидат історичних наук, викладач кафедри зарубіжної регіонознавства та зовнішньої політики ИАИ РДГУ Вадим Трухачов.
У Польщі вважають, як і раніше актуальним питання репарацій з боку Німеччини за заподіяну шкоду в роки Другої світової війни. Про це…
«Поки в Польщі при владі перебуватиме партія «Право і справедливість», так буде відбуватися весь час, тому що боротьба з Росією і сприйняття її як екзистенціального ворога є основою зовнішньополітичної програми цієї партії», — пояснив він.
Однак на урочисті заходи, присвячені звільненню табору Аушвіц-Біркенау, польські власті змушені запросити Росію з-за неможливості заперечувати роль СРСР у звільненні ув’язнених Освенціму, пояснив Вадим Волобуєв.
«Але якщо б враховувалося бажання польських властей, то вони б і на ці пам’ятні заходи з Росії нікого не запросили. Але на таке вони піти не можуть, бо це не знайшла б розуміння навіть у самій Польщі, оскільки саме радянська армія звільнила цей табір. А от першого вересня вони продемонструють, що Польща та інші країни стоять на сторожі демократії, і будуть робити випади в бік Росії», — зазначив експерт.
При цьому, на думку Волобуєва, відсутність польського запрошення для участі у вересневих заходах Росії тільки на руку.
«Якби запросили першого вересня, то російським представникам довелося б вислухати, причому не тільки з вуст поляків, дуже багато неприємних слів, а так вони від цього позбавлені. В цьому відношенні поляки фактично зіграли в нашу користь і надійшли згідно з російським інтересам, хоч і самі цього не усвідомлюють», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.