«Нафтогаз» знову готує позов проти «Газпрому». Про це повідомив виконавчий директор української компанії Юрій Вітренко. Так він прокоментував відбувся напередодні черговий раунд переговорів Росії, України і Єврокомісії про умови продовження транзитних поставок газу на європейський ринок української ГТС. Поточний контракт закінчується 31 грудня. Поки виробити компроміс для його продовження або підписання нового договору у сторін не виходить. Замість того щоб запропонувати російській компанії вигідні умови співпраці, «Нафтогаз» віддає перевагу шантажувати контрагента судовими позовами, відзначають експерти. На їх думку, така тактика суперечить і логіці, і правилами ринку.
«Нафтогаз» готує новий позов проти «Газпрому». Про це повідомив виконавчий директор української енергетичної компанії Юрій Вітренко на своїй сторінці в Facebook.
Так він прокоментував черговий раунд переговорів Росії, України та Єврокомісії щодо майбутнього транзиту російського газу через українську територію, що відбувся в Брюсселі.
«Домовленостей немає. Але я часу не втрачав, оскільки працював над позовними вимогами до «Газпрому» в новому арбітражному процесі», — написав Вітренко.
У Кремлі вже прокоментували заяву представника «Нафтогазу». Як зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, судові претензії не повинні бути на порядку денному, якщо сторони хочуть домовитися з газових питань.
Напередодні в Брюсселі завершився четвертий раунд тристоронніх переговорів про продовження транзиту російського природного газу по українській території в Європу після 31 грудня 2019 року. Від російської сторони на переговорах були присутні глава Міненерго Олександр Новак та голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер. За словами Новака, учасники консультацій були налаштовані на досягнення компромісу.
«Переговори пройшли позитивно. Чергові консультації відбудуться до кінця листопада. Всі налаштовані на забезпечення надійного транзиту газу з 1 січня 2020 року», — сказав Новак.
Протилежну оцінку зустрічі озвучив інший її учасник, заступник голови Єврокомісії у справах энергосоюза Марош Шефчович. За словами чиновника, він «розчарований» результатами переговорів.
Переговорний абсцес
Нагадаємо, поточний контракт на прокачування газу з Росії до Європи через українську газотранспортну систему закінчується в кінці 2019 року. Щоб транзитні поставки продовжилися, Москва і Київ повинні досягти нової угоди. Переговори йдуть за участю третьої зацікавленої сторони — Єврокомісії.
Збереження транзиту важливо для Києва. Як раніше підрахували в «Нафтогазі», прибуток української сторони від прокачування палива досягає в рік $3 млрд, що дорівнює 3% національного ВВП.
Перший раунд переговорів про продовження газового транзиту відбувся ще влітку 2018 року, але учасникам консультацій не вдалося тоді зблизити позиції. Наступна спроба домовитися про новий контракт теж не увінчалася успіхом.
Восени 2019 року сторони активізували спроби виробити нову угоду — контракт повинен бути підготовлений до початку січня 2020 року, в іншому випадку поставки газу в Європу через Україну будуть зупинені. Під час переговорів, що відбулися у вересні, Росія запропонувала Києву тимчасово продовжити діючий контракт, зазначав Новак.
Цей варіант може бути розглянуто у тому випадку, якщо Київ не встигне до кінця поточного року реформувати українське законодавство, привівши його у відповідність з європейськими нормами. Справа в тому, що Київ давно наполягає на тому, щоб транзит газу здійснювався в майбутньому за європейськими правилами. В першу чергу мова йде про застосування Третього енергопакету до поставок через українську ГТС. Згідно з чинним в Євросоюзі з 2009 року правилам, один постачальник не може використовувати всі пропускні потужності газопроводу. Не менше половини вільного об’єму ГТС має залишатися доступним для інших компаній-постачальників.
Москва не заперечує проти поширення цих положень на український транзит, проте не впевнена в тому, що Київ встигне до початку наступного року синхронізувати своє законодавство з європейським. Раніше Олександр Новак закликав відштовхуватися у переговорах від того, чи будуть українські правові норми доопрацьовані до початку 2020-го.
«Наша позиція полягає в тому, що, якщо європейське законодавство до 1 січня 2020 року дійсно буде імплементовано в українське законодавство, ми готові працювати у відповідності з європейським законодавством», — заявив міністр.
Зі свого боку, Київ не поспішає проявляти більшу домовлятися, відзначають експерти.
Так, в кінці вересня «Нафтогаз» справив розрахунок вартості транзиту на найближчі п’ять років, прив’язавши ціни до обсягів бронювання газотранспортних потужностей України. За оцінками експертів, пропоновані Києвом тарифи помітно вище вартості транзиту газу з Росії в Європу по альтернативних газопроводів.
Крім того, Київ не погоджується на пропозицію Москви продовжити діючий контракт на поточних умовах. Як заявив на початку жовтня український прем’єр-міністр Олексій Гончарук, Україна не погодиться на пролонгацію контракту, оскільки націлена на підписання довгострокової угоди.
Російська компанія «Газпром» почала заповнювати газом систему «Турецького потоку». Зараз паливо подається в першу нитку газопроводу,…
Проте виконувати зустрічну умову Москви Київ явно не збирається. Нагадаємо, однією з вимог російської сторони на переговорах є врегулювання судової тяжби між «Газпромом» і «Нафтогазом» у Міжнародному арбітражному суді Стокгольма.
Предметом спору між енергетичними компаніями стали тарифи на прокачування палива з ГТС України. «Нафтогаз» вимагає переглянути заднім числом тарифи на транзит, а також звинувачує російського контрагента за невиконання умов за обсягами прокачуваного газу.
У 2018 році арбітражний суд Стокгольма частково задовольнив вимоги Києва, зобов’язавши російську компанію виплатити $4,673 млрд. Проте раніше «Газпром» виграв інший позов до «Нафтогазу». У підсумку розмір суми, що підлягає виплаті українській стороні, скоротився до $2,56 млрд.
Як раніше уточнювали в «Газпромі», саме відмова Києва від позовних претензій може розглядатися як одна з важливих умов для укладення нового договору про транзит палива починаючи з 2020 року.
Позови як аргумент
Як відзначають експерти, домагання української енергетичної компанії часом доходять до абсурду. Так, на початку 2019 року «Нафтогаз» подав позов проти «Газпрому» в Стокгольмський арбітражний суд з вимогою компенсувати зниження вартості української ГТС в результаті прокладання Росією газопроводів в обхід України — позовні вимоги досягли тоді $12 млрд.
Нагадаємо, рішення про будівництво газопроводу «Північний потік — 2» було прийнято в кінці 2012 року. Роботи з прокладання магістралі з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря стартували в 2017 році. Після введення газопроводу в експлуатацію пропускна потужність цього маршруту розшириться на 55 млрд кубометрів газу в рік. Сумарно по всіх нитках трансбалтийских газопроводів Росія зможе постачати в ЄС до 110 млрд кубометрів газу в рік.
Запуск «Північного потоку — 2» заплановано на 31 грудня 2019 року. Паралельно триває прокладання іншого газопроводу, по якому російський газ зможе надходити на європейський ринок, — «Турецького потоку». Його будівництво було розпочато в 2017 році, запуск магістралі також відбудеться до кінця поточного року.
Таким чином, вже скоро «Газпром» зможе експортувати паливо по альтернативних маршрутах, значно урізавши або припинивши поставки через Україну — саме цього найбільше побоюються в Києві, відзначають експерти.
Українська сторона не приховує, що домагається від Москви гарантій того, що транзит буде продовжено в рамках нового довгострокового контракту. Саме заради цього «Нафтогаз» висуває все нові судові вимоги, вважають експерти.
Як заявив в середині вересня Юрій Вітренко, Київ вимагатиме від Москви «компенсацію» у розмірі $11-14 млрд, якщо сторонам не вдасться виробити новий контракт на прийнятних умовах Україні. Цю суму українська сторона планує стягнути в арбітражному суді, підставою для розгляду стане чинний контракт на транзит газу — «Нафтогаз» має намір вимагати перегляду зафіксованих у документі розцінок.
До теми «компенсації» у разі припинення транзиту після 31 грудня виконавчий директор «Нафтогазу» повертається із завидною регулярністю. Коментуючи 18 жовтня заяву керівництва «Газпрому» про необхідність врегулювати судові тяжби, Вітренко пригрозив вже 1 листопада вислати російської компанії нові позовні вимоги на суму більше $11 млрд.
Джерело RT в «Нафтогазі» зазначив, що мова йде про позов до «Газпрому» на $11 млрд через припинення транспортування газу через територію України.
«Зараз у «Нафтогазі» стоїть мета — подати якомога більше позовів проти «Газпрому». Бажання сідати за стіл переговорів немає, і, на мій погляд, це тільки ускладнить постачання газу», — заявив він.
Під тиском
На думку експертів, Київ обрав неконструктивну тактику на переговорах і мало рахується з тим, що після запуску газопроводів в обхід України, «Нафтогаз» повинен буде конкурувати за транзитний контракт з «Газпромом», а не намагатися диктувати свої умови.
Українська сторона подала новий позов до «Газпрому» на $12 млрд за відмову продовжити контракт на транзит газу і за будівництво «Північного…
Як зазначив у бесіді з RT керівник аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник, хоча «Газпром» пропонує українській стороні компроміси, Київ девальвує ці зусилля. Намагаючись змусити «Газпром» підписати довгостроковий контракт, «Нафтогаз» виступає проти ринкових факторів.
«Після запуску «Північного потоку — 2» і «Турецького потоку» українська ГТС втратить своє значення. З точки зору логістики і ринку зберегти якусь частину українського транзиту можна в тому випадку, якщо Київ модернізує свою газотранспортну систему і запропонує оптимальний тариф», — пояснив експерт в бесіді з RT.
На думку Пасічника, в дійсності Київ не дуже зацікавлений у тому, щоб поширити європейські норми на транзит російського палива по своїй території, хоча і заявляє про зворотне. Справа в тому, що в цьому випадку транзит здійснюватиметься за вільними ринковими правилами, що невигідно українській стороні.
«Про ефективність українського підходу до переговорів навіть не доводиться говорити, оскільки Київ просто не слухає інші сторони. Тому переговори перебувають у глухому куті, хоча «Газпром» пропонує зняти всі претензії і працювати в рамках європейських норм. Але «Нафтогаз» тільки накопичує претензії. Швидше за все, українська сторона хоче отримати якісь бонуси», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується і директор Центру вивчення світових енергетичних ринків Інституту енергетичних досліджень РАН В’ячеслав Кулагін. Як зазначив експерт у коментарі RT, «Нафтогаз» подачею позовів хоче посилити свої позиції на переговорах.
«Українська сторона розуміє, що примусити інших учасників переговорів прийняти її умови складно, і вона намагається використовувати погрози подачі позовів для тиску на опонентів. Така тактика викликає багато питань, адже зараз Україна виступає в ролі продавця послуги. А будь-який продавець повинен пропонувати потенційним клієнтам привабливі умови. Замість цього Київ своїм майбутнім покупцям загрожує. Дивно чекати прогресу в цьому випадку», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.