Олена Рябинская* — жінка, яка страждала сексоголізмом. Чому страждала? Тому що офіційно з цього року сексоголізм прийнято вважати психічним розладом. Так, це хвороба, а не “сказ матки” і не розбещеність, ніж звикли звинувачувати німфоманок (ще один термін, яким називають саме дівчат, які живуть з сексоголізмом). Що відчувають такі люди? Чи справді вони не можуть прожити без сексу? І в чому небезпека такої поведінки? Про це пише Таня Касьян для zza.delo.ua.
Чому ви вирішили, що ви — сексоголік?
Я зрозуміла, що мої сексуальні стосунки з чоловіками, так і з жінками теж, зробили мене нещасною. Я вибирала не тих партнерів, стабільні відносини не клеїлися, мене тягнуло до залежним і деструктивним особистостям… Я знайшла сайт Анонімні Сексоголіки, де, відповівши на 20 запитань, я зрозуміла, що моє сексуальне поведінка негативно впливає на моє життя. І я усвідомила, що я сексоголік — людина, який залежний від сексу і не націлений на побудову здорових відносин. Мені здавалося, що тільки вживаючи, я можу досягти радості і стати щасливою. Сексоголізм — це залежність. В цьому році Всесвітня Організація охорони Здоров’я (ВООЗ) визнала “обсесивно-компульсивний розлад на сексуальному ґрунті”, тобто сексоголізм, хворобою.
“Вживаючи”? Маєте на увазі займаючись сексом?
Так! Під “вживанням” в Анонімних Сексоголиках мається на увазі секс, мастурбація, флірт, постійна зміна партнерів, перегляд токсичні (викликають хіть) матеріалів та ін
У моєму житті настав момент, коли я перестала себе контролювати. Я вже не могла говорити “ні”, навіть якщо бачила, що це неправильний партнер.
Як думаєте, який момент можна вважати відправною точкою того, що ви стали сексоголіком?
Я пам’ятаю, що у моїх батьків була специфічна література, наприклад “Камасутра”, яку я охоче гортала, переносила в зошит. Мене це наповнювало, я пропонувала своїй подружці переглядати ці книги, хотіла навіть підкинути нашому викладачеві. Також я дивилася касети з порнографічними фільмами, які зберігалися у батьків. Я пам’ятаю, що почала наслідувати того, що бачила. Мені здавалося, що таким чином я отримаю увагу і любов. Не пригадую, щоб батьки ловили мене за мастурбацією і соромили. У моїй родині взагалі не прийнято було що обговорювати. Якщо що-то й бачили, то не проговорювали зі мною.
Яким було ваше дитинство і підліткові роки?
У підлітковому віці я була ізольованим дитиною, я мало з ким дружила, жила в світі фантазій. Якось я йшла слідом за своїм однокласником, фантазувала, як ми з ним спілкуємося, але так і не заговорила з ним. Мені в принципі було складно почати розмову з чоловіками. Моїм першим сексуальним партнером стала дівчина. Це було на першому курсі училища. Власне, на цьому моє навчання і закінчилося. Я фактично не відвідувала пари, весь час проводила з нею. Я вважала, що відносини з чоловіками — це не моє, тому що занадто багато болю за батька накопичилося у мене всередині. У моїй родині порушувалися кордону. Батьки могли ходити оголеними після душа, або, приміром, мама не розуміла, навіщо я одягаю піжаму, якщо спекотно. Але я таким чином намагалася захиститися. Я знаходила оголені фото своєї матері, і розумію, що це теж справило на мене враження. У нашої з братом кімнаті ліжка стояли дуже близько, і він ночами мене торкався сексуально. У мене склалося переконання, що самі близькі можуть зраджувати…
Можете пояснити, що відчуває сексоголік?
Наступали такі моменти, коли хіть захоплювала мене, я не розуміла, чи люблю я свого сексуального партнера чи ні. Першими моїми партнерами, як я сказала, були дівчата, через чотири роки таких відносин я вирішила спробувати секс з чоловіком. У мене почали виникати фантазії, і мені стали попадатися люди, які могли мені дати бажане. Але мій перший досвід з чоловіком мені не сподобався.
Всі ці контакти були одноразовими, або ви пробували з ким будувати близькі стосунки?
Якийсь час я пробувала будувати тривалі відносини, з одним партнером зустрічалася чотири роки. Але з часом хвороба прогресувала. Я могла прийти в бар чи клуб і познайомитися з людиною, з яким потім проводила ніч.
Вам не було страшно йти на близькість з незнайомцем?
Було. Але я не могла говорити “ні”, хоча і розуміла, якими можуть бути наслідки. Я розумію, що могла провокувати якісь ситуації, сідаючи в машину до незнайомців. Я постійно піддавала себе ризику в плані здоров’я, тому що незахищений секс у мене теж був.
Паралельно я могла зустрічатися з трьома людьми. Я б не сказала, що у мене було так багато партнерів. Я вчасно звернулася за допомогою в співтовариство Анонімних Сексоголіків (АС), такі групи є в Україні. І там я знайшла рішення своєї проблеми і навчилася жити сексуально тверезо.
Коли ви зрозуміли, що ваш сексоголізм — це проблема?
Я стала сканувати людей на вулиці, я просто “випивала” їх очима і шукала тих, і чоловіків, і жінок, з ким можна було вступити в сексуальні відносини.
Моя проблема стала дуже заважати роботі. Я і з усіма своїми колегами намагалася побудувати сексуальні відносини.
Я весь час фліртувала і з-за цього відчувала агресію від жінок. Я відчувала потяг навіть до священика, моєму духовному наставнику, у мене була хіть до свого батька, родичів, і це дуже лякало. Я могла їхати за кермом і уявляти, що всі на мене дивляться і хочуть познайомитися.
Ви згадали, що у вас були відносини і з чоловіками, і з жінками. Чи Правильно вважати, що сексоголіки — це обов’язково люди з бісексуальною орієнтацією?
Ні, все індивідуально. Бувають навіть сексоголіки, у яких ніколи не було інтимних стосунків, зате вони постійно вдаються до фантазій. Хтивість — це не про секс. Хтивість — це про одержимість.
І скільки часу в день думки сексоголіка зайняті сексом?
У співтоваристві АС мені запропонували порахувати години, які я витратила на секс, флірт, фантазії, мастурбацію. І мені було складно назвати точний час, я знаю тільки, що дуже багато. Навіть на роботі я постійно вдавалася цим думкам, постійно вела якісь листування, фантазувала в спортзалі. Здорова людина вміє контролювати свої бажання. Мені ж потрібно було тут і зараз.
Кожен раз ви отримували задоволення від сексуального контакту?
Якщо чесно, то я дуже рідко отримувала задоволення. В голові з-за перегляду порнографії склалася картинка, як повинна вести себе жінка, і я намагалася наслідувати. Після сексуальних зв’язків я завжди відчувала спустошення і шок. Я не розуміла, як я потрапила в таку ситуацію. Я навіть була одержима думкою стати секс-працівницею, щоб мене хотіли заможні чоловіки. І до мене підходили такі чоловіки, правда, грошей я не брала, так мені і не пропонували. Вони мені були не потрібні: у мене хороша професія, є квартира, машина… Але мені здавалося, що саме це могло б зробити мене щасливою…
А ви платили за секс?
Ні, я ніколи не купувала секс. Але буває, що сексоголіки платять за подібні послуги.
Близькі знали про вашу залежності?
Якийсь час мені вдавалося це приховувати. Коли я розповіла своїм близьким, в якому співтоваристві я видужую, вони дуже здивувалися, тому що я вела подвійне життя і створювала враження скромної, навіть закомплексованою дівчини.
Скільки ви в тверезості? І як почуваєтеся зараз?
Вже більше трьох років. Я навчилася бачити в людях не тільки сексуальні об’єкти. Я припинила всі свої деструктивні стосунки. Раніше я могла прокинутися без настрою, і щоб відчути себе краще, починала мастурбувати. В моєму випадку мастурбація взагалі стала приносити біль. Вона перестала працювати. Зараз я не вдаюся до мастурбації, для сексоголіків це нетверезий і нездорова поведінка. Я піднімаю настрій іншими способами — спілкуванням з людьми. Я навчилася будувати дружні та професійні відносини.
В грудні я вийшла заміж за чоловіка, з яким познайомилася на зборах нашої спільноти. І зараз мені багато чому доводиться вчитися. У своїй сім’ї дитиною я сприймала секс як насильство. Пізніше я стала вважати, що зрада — це норма.
Я завжди зраджувала, могла прийти на захід з партнером і тут же почати заводити стосунки з іншим. Тільки потім я зрозуміла, що змінювати можна не тільки фізично, а й емоційно.
Ви не боялися пов’язувати своє життя з таким же сексоголіком?
Мені взагалі було страшно вступати в шлюб, у мене не було сформована така цінність, бо я не уявляла себе з одним партнером. До того ж я не розуміла, як це — любити. Мені була зрозуміла тільки хіть. Свого чоловіка я сприймала спочатку саме як друга. Я весь час задавала собі питання. Чи можу я бути з цією людиною сама собою? Чи можу жити без брехні і масок? Я знайшла відповіді і зрозуміла, що мій чоловік мене доповнює, ми можемо багато чому навчити один одного. Я побачила, що хочу не тільки отримувати, але й віддавати.
Який демографічний зріз у вашому товаристві Анонімних Сексоголіків?
Пам’ятаю, коли до нас приїхали сексоголіки з Європи і США, вони дуже здивувалися, тому що до них в співтовариство частіше приходять люди, які досягли дна: втратили роботу, сім’ю, дім і здоров’я. І часто це люди у віці. А в нас приходять молоді. В цілому, я сказала б, що в Україні чоловіків і жінок, які приходять на групи Анонімних Сексоголіків, приблизно порівну. Чоловіків, може бути, трохи більше. За світовими мірками це рідкість. На Заході чоловіків в АС 90%, а жінки в меншості. В наше співтовариство можна лише тим, хто досяг повноліття, тому наймолодшим 19-20 років, є люди у віці 60 років і старше.
Програма 12 кроків, яка допомагає людям, що живуть з залежностями, яка допомогла вам, є духовною і спирається на віру в Бога. Чи Не думали ви, що одна одержимість може змінитися іншого — релігійної?
Ні, мій чоловік 14 років провів у монастирі, і це не допомогло йому позбутися від сексоголізму. Він вийшов з цієї системи. Ми не прихильники того, що Бог тільки в церкві. Особисто я не належу до жодної з церков. Можу вранці прокинутися і помолитися прямо в ліжку.
А у вас не було думки взагалі відмовитися від сексу?
Була, це називається стадія анорексії. Коли я почав тверезіти, то зрозуміла, що мені добре і без сексу. Але навіть в нашій програмі рекомендують не засиджуватися на цьому етапі, починати спілкуватися і будувати здорові стосунки. Коли я з чоловіком одружилися, то зрозуміла, що не знаю, як це — по-новому.
Мені довелося вчитися відчувати своє тіло, проговорювати свої відчуття, і мій чоловік дуже допомагає розкривати мене нову, мою сексуальність.
Секс у нашому шлюбі не на першому місці, він не необхідність, і взагалі, ми тільки вчимося здорової сексуальності.
Чого ви боїтеся?
Мені страшно ставати матір’ю. Ми з чоловіком боїмося, що не зможемо виростити здорову особистість. Я боюся, що не зможу прищепити дитині любов до свого тіла, навчити здоровим кордонів, тому що мені самій це було непросто. Мені здається, що я не зможу бути хорошою мамою, добрим прикладом для дитини. Хоча раніше мені здавалося, що я не зможу бути і дружиною.
Ви соромилися свого тіла, але виходить, що і багато людей бачили його. Як думаєте, ви таким способом намагалися взяти себе?
Можливо, я не аналізувала це. Коли тебе охоплює бажання і хіть, ти думаєш про це в останню чергу.
Чому ви розповідаєте мені свою історію сьогодні? Чому ви не мовчите?
Тому що основна мета спільноти АС — це нести звістку тим людям, що страждають від сексоголізму. Причому не важливо, від власного сексоголізму або від компульсивного сексуальної поведінки своїх близьких. Такі люди знаходять підтримку у родинному 12-кроковому співтоваристві, яке називається С-Анон.
Я хочу, щоб люди, перш ніж почали ображати людину, яка страждає сексоголізмом, зрозуміли, що це хвороба. І щоб самі хворіють сексоголіки зрозуміли, що вони не погані люди, а просто хворіють. Може бути, хтось впізнає себе в моїй історії, може бути, хто-то в самому початку шляху одужання, і моя розповідь допоможе їм знайти надію. Може бути, щось з цього і вийде…
_____________
* Ім’я змінено на прохання героїні
Thanks!
Our editors are notified.