Технічні уточнення: як у Росії мають намір розвивати інститут посмертного донорства

Держдума спільно з Моз розробила проект закону, спрямованого на розвиток сфери посмертного донорства. На даний момент в Росії діє презумпція згоди на вилучення органів після смерті, однак цей принцип не працює в повній мірі із-за проблем технічного характеру. Зокрема, документ передбачає створення реєстру донорів, реципієнтів та донорських органів.

У Росії можуть ввести презумпцію згоди на посмертне донорство. Про це розповів голова комітету Держдуми з охорони здоров’я Дмитро Морозов.

Проект закону про трансплантологію був підготовлений Держдумою спільно з Моз і професійним співтовариством, проте Морозів уточнив, що текст документа потрібно детально обговорювати.

Законопроект вперше встановлює в країні основні принципи донорства людських органів для трансплантації. Він опублікований на федеральному порталі проектів нормативних правових актів.

«Ініціатива передбачає презумпцію згоди на посмертне донорство. Тобто людина може стати донором, якщо він не висловив при житті письмової або усної — за певних умов — відмови від цього, або ця відмова не дали його родичі протягом трьох годин після того, як у нього діагностували смерть мозку», — пояснив депутат в інтерв’ю «Парламентській газеті».

Він уточнив, що в законопроекті детально прописана обов’язок медичних працівників після смерті мозку пацієнта повідомляти родичам про намір вилучити у покійного органи. У разі якщо у померлого немає родичів, питання буде вирішуватися за допомогою консиліумів.

Також документом встановлюється перелік органів для трансплантації як при прижиттєвому, так і при посмертне донорство.

Проект закону буде направлений до зацікавлені федеральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я регіонів, а потім повторно внесений в уряд. У Моз повідомили, що закон про донорство органів може вступити в силу 1 червня 2021 року.

Член комітету Держдуми з охорони здоров’я Олексій Курінний в розмові з RT заявив, що презумпція згоди — практика більшості країн, де найбільш активно розвивається донорство.

«Якщо говорити про презумпцію згоди, то вона існувала і до цього. Цей принцип застосовується і в новому законі. Вводяться деякі технічні деталі, пов’язані з згодою родичів, прижиттєвому відмову або прижиттєвому згоду на донорство та формування відповідного реєстру», — розповів Курінний.

Він додав, що за кількістю пересадок Росія на порядок відстає від держав з економікою, що активно розвивається сферою донорства. Депутат зазначив, що вважає ініціативу виправданою і спрямованої на збільшення кількості пересадок без обмеження прав людини.

Лікар-терапевт Людмила Лапа в бесіді з RT висловила думку, що при ухваленні такого законопроекту головне — домовитися з людьми.

«Якщо ця ініціатива врятує життя людей, як лікар, я на боці подібного нововведення. Важливо проводити просвітницьку роботу, щоб близькі могли це прийняти. Потрібна робота хорошого психолога, щоб люди не отримали додаткову травму. Важливо дотримуватися етику відносин у такому питанні», — заявила лікар.

Вона зазначила, що при здійсненні ініціативи дуже важливо не допускати зловживань і вести постійний контроль.

Правозахисники Держдумі запропонували внести зміни в закон про трансплантацію органів і тканин людини. Мова в документі, з яким…

У вересні президент громадської організації «Колективна захист» Марат Аманлиев запропонував внести поправки до чинного з 1992 року закон «Про трансплантацію органів і (або) тканин людини». В ініціативі мова йшла про зміну правил вилучення органів і тканин у живих донорів. На сьогоднішній день добровільна згода на вилучення трансплантата у людини можна дати лише в тому випадку, якщо мова йде про його пересадки генетичному родичу. Наприклад, подружжя не можуть пожертвувати один одному необхідний орган навіть у критичній ситуації та у разі повної медичної сумісності, так як є родичами тільки юридично, але не по крові.

У зв’язку з цим було запропоновано розширити цю норму і надати можливість в екстрених випадках допомагати не тільки кровних родичів, але і всім фактичним членам сім’ї.

Раніше глава Русфонда Лев Амбиндер в інтерв’ю RT говорив, що донорство в Росії розвивається, але розміри бази даних в країні поки не можна порівнювати з світовими.

«Приблизно 42 роки тому в Сполучених Штатах з’явилася перша імунна лабораторія, в якій стали робити первинне типування донорів кісткового мозку: брали кров, досліджували гени, які відповідають за тканинну сумісність. Через два роки, тобто 40 років тому, в Радянському Союзі з’явилася така ж лабораторія. Тепер у Сполучених Штатах 9 млн донорів, а у нас — 120 тис.», — розповів він.

У той же час він додав, що донорство кісткового мозку в Росії нехай не так швидко, але розвивається, і зазначив, що для поліпшення ситуації стає донором «має стати модно».