Вчені намагаються підтвердити ефективність технології сайдчейна для мережі Биткоина. Експерти проаналізували дослідження «Неінтерактивні докази POW (Non-Interactive Proofs of Proofs of Work), яке провели технологічна компанія IOHK, дослідницька група вчених IC3 і Афінський університет.
Сайдчейн – це «надбудова» над блокчейном, стороння ланцюжок блоків, яка приєднується до батьківського ланцюжку з допомогою двосторонніх зв’язків. За рахунок прив’язки активи можуть вільно переміщатися з одного ланцюга в іншу, а також конвертуватися по визначеному обмінному курсу. В основі двосторонньої прив’язки – механізм простий перевірки SPV, що підтверджує власність на актив в основному блокчейне.
Спочатку користувач батьківського ланцюга повинен послати монети на спеціальний виводить адресу, після цього кошти в основному блокчейне блокуються. Завершуючи транзакцію, SPV свідчить про перехід коштів між ланцюжками. Для того, щоб запобігти подвійне витрачання, вводиться тимчасове блокування (timelock). Після її закінчення кошти переходять у сайдчейн або навпаки. Технологія може працювати з різними криптовалютами.
Однак сайдчейн потребує надійної системи безпеки. Двостороння прив’язка, зокрема SPV, може використовуватися для зарахування більшої кількості коштів, ніж було відправлено. Хакер перераховує гроші назад в батьківську ланцюжок і може одночасно використовувати їх в сайдчейне, в процесі своїх дій створивши розрив між цими двома ланцюжками. Окрім вирішення проблем з SPV, батьківським блокчейну потрібен софтфорк для взаємного підтвердження транзакцій.
Крім того, сайдчейн потребує власних майнерах, які будуть захищати мережу від атак і атак. Однак у майнер, основна винагорода яких складає комісію за транзакції, немає стимулів для роботи, так як активи в сайдчейнах не створюються.
Користувач повинен довести наявність коштів для того, щоб відправити гроші в сайдчейн і назад. Перш ніж технологія прийде в биткоин, розробникам пропонують поміркувати над запобіганням крадіжок і об’ємом транзакцій.
«Це перший протокол, наскільки мені відомо, який робить [сайдчейн] безпечним», – відзначає співавтор дослідження, доктор наук з криптографії Афінського університету Дионисис Зиндрос. За словами грека, можливість майнер витрачати кошти кілька разів – це гостре питання для технології, що вимагає вирішення, щоб основна система могла удосконалюватися.
Обережний з висновками співавтор White Paper технології сайдчейнов – Марк Фриденбах. Розробник вважає, що необхідно працювати над системою. Інтерес для скептика являє об’єднана видобуток біткойнів. На його думку, майнеры можуть контролювати роботу сайдчейна, так як великих ферм майнінгу не так багато. Крім того, у майнер залишаються можливості прибрати до рук другу з видобуваються криптовалют.
«Звичайно, також є нетривіальна, зростаюча проблема об’єднаної видобутку, і чи не буде таке рішення кроком назад по відношенню до безпеки, враховуючи поточний стан олігархічної індустрії майнінгу?» – задається питанням експерт.
Перспективність технології сайдчейнов підтверджують команди, які нею займаються, – ConsenSys, BTC Relay, Rootstock і YuansuChain від BlockStream, Lisk і Asch. Поки що це непопулярний ринок. Однак, з допомогою сайдчейна можна поширити децентралізовані мережі і цифрові активи в інших галузях.
Наприклад, в мережевих екосистемах електронних фінансів, а також технологію можна використовувати у традиційних банках для випуску акцій і облігацій. Крім того, сайдчейн – підходяща платформа для бета-версій програмного забезпечення, яка дозволяє розробникам експериментувати з окремим ланцюжком блоків, не зачіпаючи основну.
Thanks!
Our editors are notified.