У частково визнаної Республіки Косово спостерігається значне зростання кількості злочинів на етнічному ґрунті. Про це заявив представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич з посиланням на доповідь організації. За словами дипломата, в регіоні процвітають наркоторгівля та торгівля зброєю, а також ведеться вербування місцевих жителів в ряди терористичних організацій. Влади краю не можуть вирішити накопичені проблеми. Як вважають в МЗС Росії, посилення косовський криза перетворилася на загрозу для безпеки не тільки Балкан, але і всієї Європи. Експерти вважають, що майбутні парламентські вибори в Косові не приведуть до поліпшення становища сербів. Однак провідні країни Європи відмовляються визнавати помилки, допущені на балканському напрямку, вказують аналітики.
Місія Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у частково визнаної Республіки Косово зафіксувала зростання на 27% числа злочинів на етнічному ґрунті в порівнянні з другим півріччям 2018 року. Про це в ході засідання постійної ради ОБСЄ у Відні повідомив постпред Росії при організації Олександр Лукашевич.
«В переважній більшості випадків жертви — місцеві серби. Останній на сьогодні кричущий інцидент стався 2 вересня в Косовській Митровиці, де в результаті нападу групи албанців отримав ножове поранення сербський юнак», — розповів дипломат.
За його словами, положення в Косові викликає все більшу тривогу, ситуацію погіршують високий рівень безробіття та соціальне неблагополуччя. Як наслідок, відбувається масштабне залучення місцевих жителів у торгівлю наркотиками та зброєю, а також і екстремістські терористичні організації.
На цьому тлі влада демонструють «хронічне безсилля» і «відверте небажання» вирішувати накопичені проблеми краю і продовжують підтримувати радикальні настрої серед косовоалбанцев, зазначив представник РФ при ОБСЄ. Він також вказав на той факт, що всередині політичної еліти продовжуються міжкланові розборки.
«За час так званої незалежності жоден з урядів не пропрацював повний термін свого мандата. Безславна доля дострокової відставки спіткала кабінет «коаліції пістолетів» на чолі з колишніми польовими командирами Визвольної армії Косова, — зазначив Лукашевич.
Дипломат також звернув увагу на зростання числа країн, які відкликають своє визнання суверенітету цього квазідержавного утворення. За даними сербського МЗС, таке рішення прийняли вже 15 держав. Белград стверджує, що сьогодні незалежний статус Косово визнають менше 100 країн. А проти виступають понад 60 держав, включаючи Росію, Китай, Індію, Іспанію, Ізраїль і Грецію.
«Чорна діра для терористів»
До дострокових парламентських виборів в Косові, запланованих на 6 жовтня, привів чергова урядова криза. У липні прем’єр-міністр республіки Рамуш Харадінай пішов у відставку з-за постійних викликів до Гааги, де працює Спеціальний суд по розслідуванню злочинів Визвольної армії Косова (політика підозрюють в організації депортації сербського населення і розправ над мирними жителями в 1998 році). У кінці серпня оголосив про саморозпуск косовський парламент.
Коментуючи ситуацію, керівник Центру з вивчення сучасного балканського кризи Інституту слов’янознавства РАН, член сенату Республіки Сербської Олена Гуськова висловила думку, що після проведення виборів ситуація в Косові в кращу сторону не зміниться, принаймні для сербів.
«Керівництво краю не виконало навіть Брюссельська угода 2013 року, передбачає надання елементарних прав сербському населенню на території самопроголошеної республіки. І перед виборами політики Косова відкрито говорять, що серби не отримають жодних політичних, соціальних та інших гарантій», — підкреслила співрозмовниця RT.
В Інституті досліджень у сфері безпеки Євросоюзу стурбовані «впливом» Росії на Західних Балканах. Доповідь, з текстом якого…
Зазначимо, що днями офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова в ході брифінгу заявила, що Косово перетворилося на перевалочну базу терористів «Ісламської держави»*. За її словами, транзит бойовиків, «завербованих раніше з числа косовоалбанцев», створює загрозу для безпеки балканських держав і всієї Європи.
«Із зони бойових дій в край повертаються игиловцы. Вони знають, куди повертатися. Це чорна діра: там можна, як вони вважають, продовжити відновлення, а потім — марш-кидки в інші регіони світу… Таких випадків зафіксовано вже близько 250. А нам розповідали, що Косово — це країна можливостей», — констатувала Захарова.
Представник зовнішньополітичного відомства закликала США і європейські держави звернути увагу на проблему зростання терористичної і екстремістської загрози. Вона нагадала, що відповідальність за ситуацію в регіоні несуть підрозділи KFOR («Сили для Косова») і місія Євросоюзу ЄС із верховенства закону EULEX, що складається з цивільних осіб і співробітників правоохоронних органів.
Москва неодноразово звертала увагу на небажання Заходу припиняти провокації косовоалбанских радикалів проти сербів, які проживають на півночі краю в населених пунктах Звечан, Зубін-Потік, Лепосавич і Північна Митровиця (частину міста Косовська-Митровиця).
Причому провідні європейські держави вважають запорукою вирішення косовської кризи примирення Белграда і Пріштіни. Врегулювання відносин з частково визнаною республікою є одним з умов інтеграції Сербії в ЄС. Таким чином, Белград фактично підштовхують до визнання суверенітету Косова.
В кінці квітня 2019 року в Берліні відбувся саміт країн Західних Балкан з участю президента Сербії Олександра Вучича і косівського лідера Хашима Тачі. Посередниками в переговорах виступили канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон.
Берлін бачить вирішення косовської кризи в реалізації моделі так званого подвійного суверенітету — мирного співіснування, яка практикувалася у відносинах між ФРН і НДР в період до 1989 року. Однак весняний саміт завершився безрезультатно. Наступний раунд переговорів запланований на початок липня в Парижі, але так і не відбувся. На даний момент дата заходу не затверджена.
У середині серпня в інтерв’ю газеті Blic міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич повідомив, що саміт у французькій столиці навряд чи пройде до виборів і формування нового косовського уряду. На його думку, йде виборча кампанія «затримує діалог».
«Такі проблеми в ЄС не обговорюються»
Опитані RT експерти вважають, що головна причина косовського кризи криється в розвалі югославської державності. У 1992-1995 роках країна під керівництвом Слободана Мілошевича пережила Боснійську війну, а в 1999 році — бомбардування НАТО. Авіаударів альянсу змусили Белград вивести війська з Косова. У 2008 року Пріштіна оголосила про незалежність від Сербії, яку визнали майже всі західні країни.
Проте становлення державності Косова стикається з численними труднощами. Частково визнана республіка залишається одним з найбільш бідних і корумпованих регіонів Європи. Високий рівень безробіття (понад 30%) і народжуваності створили сприятливе середовище для поширення радикальних ісламістських ідей, розвитку наркоторгівлі та інших видів кримінального бізнесу.
Косово регулярно стрясають масові заворушення і політичні кризи. Тим не менш Приштина прагне обзавестися всіма атрибутами державності. Наприклад, з 2017 року керівництво Косова домагається створення власних збройних сил — «нарівні з арміями світу за стандартами НАТО».
У бесіді з RT співробітник Інституту європейських досліджень в Белграді Стеван Гайич зазначив, що Захід свідомо закриває очі на наростаючий хаос в Косові. Також Європа продовжує ігнорувати збільшення числа порушень прав сербської меншини, упевнений експерт.
«У західних столицях прекрасно інформовані про реальний стан справ у Косові. Там знають, що ця територія — джерело торгівлі людьми, наркотиками, зброєю. Зараз в республіці найвища частка вихідців з ІГ в Європі», — пояснив Гайич.
За словами експерта, «публічно такі проблеми в ЄС не обговорюються — в іншому випадку стане очевидною необхідність проведення роботи над помилками: адже саме Захід став ініціатором розпаду югославської державності».
Аналогічної точки зору дотримується і Гуськова. На її думку, Європа не виробила адекватного плану мирного врегулювання і за інерцією продовжує підтримувати Приштину.
Співрозмовник RT вважає, що погіршення кримінальної обстановки в Косові — багато в чому рукотворний процес. Політики в Пріштіні мають намір продемонструвати Заходу готовність албанської більшості піти на найрадикальніші заходи в боротьбі за повноцінне міжнародне визнання незалежності регіону від Сербії, стверджує Гуськова.
«Якщо б Європа дійсно хотіла вирішити косовське питання, то вона б це зробила дуже давно. Але Франція, Німеччина та інші держави не намагаються оцінювати ситуацію нейтрально, пропонувати зважені, взаємоприйнятні рішення. Не дивно, що на такому тлі спостерігається тенденція відмови держав — членів ООН від визнання незалежності Косова», — підкреслила експерт.
* «Ісламська держава» (ІГ, ИГИЛ) — організація визнана терористичною рішенням Верховного суду РФ від 29.12.2014
Thanks!
Our editors are notified.