Латвійська опозиція і громадські руху чекають від керівництва НАТО реакції на нещодавню заяву міністра оборони країни Артиса Пабрикса, який назвав легіонерів СС «героями» і «гордістю» латиського народу. Реакція на подібну риторику повинна стати своєрідним тестом на легітимність для військового блоку, вважають противники Пабрикса. Однак, на думку експертів, в НАТО не стануть публічно критикувати міністра, хоча в закритому форматі йому можуть висловити претензії. Цікаво, що ще кілька років тому Пабрікс гнівно викривав неонацистів, кажучи про тисячі жертв фашизму, серед яких був і його дід. Але сьогодні для багатьох латвійських політиків на перший план вийшла боротьба за електорат націоналістичного спрямування, відзначають аналітики.
Латвійська опозиція і ряд антинацистських рухів чекають офіційної відповіді з боку країн НАТО на лист із закликом оцінити слова міністра оборони Латвії Артиса Пабрикса про «героїв» серед легіонерів СС. Автори звернення відзначають, що міністр входить до командування Північноатлантичного альянсу і його поведінка кидає тінь на весь військовий блок. Однак експерти сумніваються, що керівництво НАТО стане публічно вичитувати колегу, оскільки на Заході давно «крізь пальці» дивляться на ріст неонацистських настроїв в Латвії.
Скандальну промову Пабрікс виголосив у кінці вересня під час пам’ятних заходів, приурочених до 75-річчя кровопролитних боїв біля населеного пункту Море. Тут у 1944 році 19-я дивізія латиського легіону СС стримувала наступ Червоної армії в ході Ризької операції.
«Наш обов’язок — до глибини шанувати цих патріотів Латвії. Будемо пам’ятати, що з кожним роком легіонерів в наших лавах, на жаль, залишається все менше. Зараз в лавах Латвійського товариства національних воїнів їх лише трохи більше 30. Будемо шанувати пам’ять полеглих легіонерів, не дозволимо нікому зганьбити їх пам’ять. Латвійські легіонери — гордість латиського народу і держави», — заявив Пабрікс.
Такі слова, вимовлені міністром оборони держави НАТО, викликали бурхливу реакцію в латвійському суспільстві. Лист зі скаргою на Пабрикса на ім’я генсека Північноатлантичного альянсу Йенса Столтенберга днями направила латвійська партія «Згода». За словами лідера фракції у сеймі Яніса Урбановича, реакція НАТО має стати тестом військового альянсу на легітимність.
У партії сподіваються на те, що керівництво блоку не залишить без уваги скандальну витівку міністра.
«Якщо представники НАТО прославляють учасників пов’язаної з нацистською партією злочинної організації, яка була заснована для того, щоб втілити в життя расистську доктрину, то це свідчить про делегітимізації Північноатлантичного альянсу», — підкреслив Урбанович.
Сором за країну
Латиський легіон СС був сформований владою нацистської Німеччини у 1943 році. У нього входили всі латиші, які пройшли службу в Waffen SS, включаючи поліцейські підрозділи. В останні роки Другої світової війни Латвійська добровольчий легіон не лише брав активну участь у бойових діях на боці гітлерівської Німеччини, а й проводив каральні операції проти мирного населення на території Білорусії і північно-західних областей Росії.
День пам’яті легіонерів відзначається місцевими неонацистами 16 березня — в цей день у 1944 році латиські підрозділи СС вперше вступили в бій з радянськими військами у Псковській області. Той факт, що Нюрнберзький трибунал визнав війська СС і її підрозділи злочинними, не особливо бентежить сучасних латиських націоналістів.
Однак остання заява глави Міноборони країни шокувало професійних істориків. Як написав у своєму Twitter латвійський дослідник Едгарс Эдгизерс, Пабрікс одним жестом перекреслив все те, що протягом багатьох років пояснювали історики.
Ja godīgi, man trūkst vārdu… tik viegli ar plašu politisku žestu aizslaucīt visu, ko vēsturnieki gadiem ilgi ir būvējuši…skaidrojuši… drusku kauns par valsti palika, ja tā pavisam godīgi… https://t.co/TEWaQggzAS
— Edgars Engīzers (@EngizersE) 27 вересня 2019 р.
«Якщо чесно, у мене немає слів… З такою легкістю широким політичним жестом перекреслити все, що історики вибудовували довгі роки, пояснювали. Трохи соромно стало за країну, якщо чесно», — написав він.
За оцінками переважної більшості істориків, легіонери СС — не герої Другої світової, вони не воювали за незалежність Латвії і в кращому випадку були насильно залучені окупаційними силами на службу, а часто добровільно вступали в нацистські легіони.
Заява міністра оборони обурило багатьох жителів Латвії, які не поділяють націоналістичні ідеї правих політичних рухів. І людей, незадоволених зростанням подібних настроїв в країні, чимало — досить пригадати, що партія «Згода» набрала на останніх виборах більше голосів, ніж конкуренти з правого політичного крила. Правда, все одно виявилася поза правлячої коаліції і зараз знаходиться в опозиції до діючого уряду.
75 років тому Латиський легіон СС вперше у повному складі взяв участь у бойових діях проти радянських військ, що наступали під…
Разом з тим, на думку ряду експертів, «Згода» зацікавлене в тому, щоб послабити позиції правлячої коаліції, до якої належить і Артіс Пабрікс. Як пояснив у розмові з RT керівник дослідницьких програм фонду «Історична пам’ять» Володимир Симиндей, в сеймі склалася досить крихка коаліція, тому відставку будь-якого міністра може спричинити за собою урядову кризу та необхідність формувати нову коаліцію.
«Думаю, що безпосередньо слова Пабрикса самі по собі не призведуть до урядової кризи, але в сукупності з іншими внутрішньополітичними помилками міністрів зміна уряду можлива», — пояснив експерт.
Із закликом оцінити поведінку Пабрикса до НАТО звернулися не тільки опозиціонери з «Згоди», а також кілька громадських організацій: Латвійський антинацистський комітет, міжнародний рух Pour un Future Sans Fascisme та Російський союз Латвії.
З боку прем’єр-міністра республіки ніякої реакції на заяву Пабрикса поки не послідувало, а Міністерство оборони просто видалив з сайту сторінку з його скандальними висловлюваннями про легіонерів СС.
Зсув вправо
Варто відзначити, що ще у 2010 році Артіс Пабрікс активно обурювався спробами реабілітації нацизму в Латвії. Коментуючи рішення Адміністративного районного суду Риги, який дав дозвіл на святкування річниці входження в латвійську столицю нацистських військ, Пабрікс говорив, що подібний крок «не можна виправдати ні з моральної, ні з політичної точки зору» і він «дорого обійдеться Латвії та її престижу на міжнародному рівні». Як наголосив політик, в результаті нацистської окупації було вбито тисячі громадян, включаючи його власного діда.
Проте з часом погляди латвійського міністра оборони стали змінюватися, а засудження нацизму перетворилося в його виправдання. Виступаючи в 2013 році на міжнародній конференції в Ризі, політик (у той час він також обіймав посаду голови військового відомства республіки) заявив про готовність Латвії гостинно приймати німецьких військових з 1940 року. Слова Пабрикса викликали серйозний резонанс, після чого політик заявив, що його нібито неправильно зрозуміли.
За словами Володимира Симиндея, Пабрікс давно еволюціонував від ліберального професора до політика ультраправого спрямування. Причому співрозмовник RT підкреслив, що цей випадок не унікальний для сучасної Латвії.
«Думаю, що Пабрікс намагається жонглювати популярними у націоналістичного електорату ідеями. Він досить досвідчений політик, і він схильний до популізму. При цьому не відрізняється політичної гидливістю і готовий використовувати навіть сумнівні методи», — вважає експерт.
Симиндей зазначив, що сьогодні саме політики правого і ультраправого спрямування володіють умами значної частини латиського суспільства, конкуруючи за цей електорат.
«За увагу націоналістично налаштованого електорату розгорнулася велика конкуренція, і Пабрікс бере в ній активну участь. Крім того, подібна риторика використовується для мобілізації людей проти Росії, хоча всі грамотні історики ухиляються від подібного роду міркувань», — зазначив Симиндей.
У пошуках національної ідентичності
Латвійський міністр оборони далеко не самотній у своїх поглядах щодо підсумків Другої світової війни. Підтвердженням тому можуть служити щорічні марші легіонерів СС та їх прихильників, які проходять в Латвії починаючи з 1994 року.
Головним організатором цього заходу виступає націоналістична організація Daugavas Vanagi («Яструби Даугави»), яку в 1945 році заснували колишні латиські легіонери СС, втекли з країни.
Крім того, сьогодні в Латвії не тільки відкрито проходять неонацистські акції, але і випускаються книги, реабілітуючі нацизм. Так, в Ризі два роки тому була перевидана книга колишнього легіонера 19-ї гренадерської дивізії СС Вісвалдиса Лациса «Латиський легіон у світлі істини», в якій автор виправдовує каральні дії нацистів проти мирного населення на території Білорусії.
27 липня в Синімяе на північному сході Естонії за участю військових і депутатів парламенту пройшла церемонія вшанування легіонерів 20-ї…
У вересні 2019-го Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти Лациса за статтею 354.1 КК РФ («Реабілітація нацизму»). Проте в Латвії екс-легіонер не тільки не потрапив у поле зору правоохоронних органів, але навіть обирався до галицького сейму, а в 2010 році очолював парламентську комісію за виконанням закону про громадянство.
У 2017 році влада Латвії прийняли закон, що зрівнює статус усіх учасників Другої світової війни, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали на боці нацистської Німеччини або в рядах антигітлерівської коаліції. Таким чином борці з фашизмом виявилися поставлені на один рівень з членами гітлерівських військ.
У російському парламенті засудили це рішення Риги і закликали партнерів Латвії з ЄС відповісти на дії латвійських властей. Однак з боку європейських інституцій на адресу Риги лише час від часу звучить стримана критика. Так, в 2018-му Європарламент прийняв резолюцію про зростання неонацистських і фашистських настроїв в Європі, в якій окремо згадувалися марші латиських ветеранів СС. Однак це не призвело ні до скасування ходів, ні до коректування курсу Риги.
Як вважає завідувач сектором регіональних проблем та конфліктів відділу європейських політичних досліджень ІСЕМВ РАН Костянтин Воронов, зростання неонацистських настроїв в Латвії тісно пов’язаний з пошуком національної ідентичності і спробами самопозиціювання через певний період історії.
«Але, швидше за все, зіграли свою роль і зовнішньополітичні чинники», — пояснив експерт в коментарі RT.
На думку Воронова, якась реакція на витівку Пабрикса з боку НАТО піде, але необов’язково ця реакція буде публічною.
«Цілком можливо, що керівництво альянсу обмежиться дружніми побажаннями, які будуть дані не публічно», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується і Володимир Симиндей.
«Ідеї латвійського міністра оборони можуть відштовхнути багатьох союзників по НАТО, але з помилкового почуття солідарності члени альянсу, швидше за все, утримаються від публічної критики. Хоча не виключено, що в кулуарах йому можуть бути висловлені претензії», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.