1 січня 1995 року була заснована Всесвітня торговельна організація (ВТО). Новий міжнародний орган прийшов на зміну Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що діяв з 1947 року. Зараз 164 країни — учасниці СОТ контролюють 98% світового товарообігу. Багато років робота організації дозволяла державам торгувати один з одним на рівних правах і захищати свої національні інтереси, однак в останні кілька років тарифні війни і протекціоністська політика США ставлять під сумнів ефективність СОТ. Про те, як організація за 25 років змінила світову торгівлю, — в матеріалі RT.
1 січня 1995 року почала свою роботу Всесвітня торгова організація. Через 25 років в міжнародну групу входять 164 держави, які контролюють 98% світової торгівлі.
За правилами організації, країни — учасниці повинні надавати одне одному рівні умови торгівлі, вирішувати виникаючі суперечки з допомогою консультацій і переговорів, а також відкрито публікувати закони і правила, що регулюють зовнішньоторговельну діяльність.
Ідея регулювання міжнародної торгівлі виникла ще під час Другої світової війни. Обговорення наведення порядку в глобальній економіці для післявоєнного часу пройшло влітку 1944 року в американському місті Бреттон-Вудс на Валютно-фінансовій конференції Об’єднаних Націй.
75 років тому країни антигітлерівської коаліції затвердили створення Бреттон-Вудської валютної системи. Долар США був твердо прив’язаний до…
«За підсумками Бреттон-Вудської конференції планувалося створити три інституту для забезпечення безпеки світової економіки. Рішення про двох було прийнято відразу — так з’явилися Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Переговори по створенню третього інституту тривали з 1946 по 1948 роки. Мова йшла про Міжнародної торгової організації (МТО)», — розповів RT професор факультету світової економіки та світової політики НДУ ВШЕ Олексій Портанський.
За підсумками переговорів країни створили статут МТО і підписали Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Робота ГАТТ за рахунок усунення тарифних бар’єрів і зниження митних зборів полегшувала торгівлю для учасників договору. Разом з тим США не схвалили статут МТО і створення Міжнародної торгової організації було заморожено майже на півстоліття.
«У рамках ГАТТ обговорення тривало 47 років, і тільки після закінчення Уругвайського раунду переговорів у 1994 році було схвалено створення Всесвітньої торгової організації», — зазначив Портанський.
Спочатку зниження тарифів, мит і інших бар’єрів поширювалося лише на торгівлю товарами. З часом правила СОТ також стали зачіпати сферу послуг і права інтелектуальної власності.
«Коли країни вели переговори з торгівлі товарами, виявилося, що необхідно враховувати доставку та страхування продукції або надання торгових кредитів. В результаті знадобилося укладати окремі угоди в сфері послуг. А коли на світовому ринку з’явилося досить багато товарів з вмістом високої частки інтелектуальної праці, виникла необхідність враховувати і такий аспект, як права інтелектуальної власності», — додав Портанський.
Збій системи
Одним з головних переваг СОТ експерти називають можливість країн відстоювати свої права через механізм вирішення суперечок. За словами Олексія Портанского, з 1995 року в рамках організації було ініційовано близько 600 розглядів.
Втім, з часом процес врегулювання торгівельних розбіжностей став розтягуватися на роки. В результаті багато держав почали заявляти про необхідність реформувати СОТ.
«В 60-е—70-е роки учасниками угоди ГАТТ були 50-70 держав. На той момент розвинені країни задавали тон, і рішення по спорах приймалися швидко за допомогою консенсусу. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. У СОТ 164 країни, і велика частина з них — країни, що розвиваються. У цих умовах виявилося, що консенсус вже майже не працює», — додав Портанський.
В останні роки багато країн почали зловживати правилами СОТ і стали масово вводити торгові обмеження проти своїх партнерів. В результаті необхідність реформування СОТ додатково посилилася. Про це в розмові з RT розповіла завідуюча кафедрою міжнародних економічних відносин та зовнішньоекономічних зв’язків МДІМВ Ірина Платонова.
«Країни почали все частіше застосовувати захисні заходи відповідно до 21-ї статті ГАТТ. Вона дозволяє державам вводити торгові обмеження з міркувань національної безпеки. Але критерії запровадження цих заходів до кінця не визначені і потребують подальшого обговорення. В іншому випадку посилюється дискримінація, проти якої, по суті, і виступає СОТ», — зазначила Платонова.
За останні 12 місяців у світовій економіці обійшлося без серйозних потрясінь, чого, як відзначають експерти, не було вже довгі роки….
За словами експертів, додатково ускладнили роботу організації дії США. Крім початку торговельної війни з Китаєм і введення мит проти ряду інших країн Вашингтон почав блокувати призначення суддів в апеляційний орган СОТ. В результаті вирішення спорів в організації виявилося неможливим.
«На мій погляд, позиція США неприйнятна і лише погіршує загальну ситуацію. Результатом дій Штатів стало припинення роботи апеляційного органу СОТ, який є визначальним для всього процесу врегулювання суперечок в рамках організації. Так, у СОТ сьогодні є свої проблеми — пошук рішень у спорах займає роки. Це неприйнятно, і ми повинні змінювати процедури, щоб процес прискорився. Але блокування апеляційного органу ніяк не допомагає вирішити ситуацію», — розповів в інтерв’ю RT глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін.
У листопаді 2019 року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв на Східноазіатському саміті заявив, що політика США почала розхитувати підвалини» СОТ. Разом з тим, російські влади не очікують повного припинення роботи організації. За словами глави кабміну, на сьогоднішній день альтернативи СОТ немає.
«Ніякої альтернативи багатостороннього співробітництва, торговим системам, СОТ, не проглядається», — констатував Медведєв.
«Так, там багато недоліків і недомовленостей. Але що б ми не говорили, у цій сучасного життя товарні потоки підпорядковуються загальним закономірностям і міжнародна торговельна система теж має регулюватися на основі загальних правил», — підкреслив прем’єр-міністр.
Росія і СОТ
Росія вела переговори про вступ до СОТ протягом 18 років — з 1993 по 2011 роки (у 1993-1994 роках йшлося про приєднання до ГАТТ). У 2007 році керував у той час організацією Паскаль Ламі заявляв, що СОТ не може стати багатостороннім міжнародним об’єднанням без участі Росії. На цьому тлі багато держави були серйозно зацікавлені в прийнятті РФ в торгову групу.
У грудні 2011-го був підписаний офіційний протокол про прийняття Росії до СОТ, і 22 серпня 2012 року країна стала 156-м учасником організації.
З моменту вступу Росії у СОТ пройшло шість років. За цей час країна зуміла закріпитися на зарубіжних ринках і почати створення…
«Завдяки вступу до СОТ Росія отримала доступ до багатьох ринків на заздалегідь обговорених умовах. Крім того, це допомогло нам краще захищати права на глобальному рівні. В рамках СОТ ми виграємо один спір за іншим, і в даний час Росія відіграє одну з важливих ролей у визначенні того, як глобальна торгова система буде функціонувати в найближчі роки», — розповів RT Максим Орєшкін.
За словами експертів, результатом членства Росії в СОТ за останні сім років стало зростання поставок за кордон продукції сільського господарства. Як випливає з даних ФМС, така ситуація почала поступово впливати на зміну структури експорту країни.
Так, з 2012 по 2018 році частка продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини в постачаннях Росії за кордон збільшився з 3,2 до 5,5%, деревини і целюлозно-паперових виробів — з 1,9 до 3,1%, металів і виробів з них — з 8,5 до 9,9%, а машин, обладнання та транспортних засобів — з 4,2 до 5,1%. Примітно, що частка поставок мінеральної продукції за цей же період часу, навпаки, скоротилася з 71,3 до 64,8%.
У той же час, поки ще висока орієнтованість Росії на експорт сировини не дозволяє країні в повній мірі відчути всі переваги членства в СОТ. За словами Портанского, державі необхідно урізноманітнити свої поставки і в першу чергу експортувати «сучасні готові товари та послуги», тобто продукцію з високою доданою вартістю.
Втім, влада вже почали приймати необхідні заходи. Мова йде про виконання національного проекту «Міжнародна кооперація та експорт». Згідно з указом президента, до 2024 року експорт несировинних неенергетичних товарів повинен досягти $250 млрд. При цьому поставки продукції машинобудування мають зрости до $50 млрд на рік, послуг — до $100 млрд, товарів агропромислового комплексу — до $45 млрд.
Thanks!
Our editors are notified.