У 2018 році обсяг торгівлі товарами і послугами між Росією і Китаєм склав $114 млрд. Зараз Пекін і Москва обговорюють понад 70 спільних інвестпроектів. В ексклюзивному інтерв’ю RT на полях ВЕФ—2019 заступник міністра економічного розвитку Тимур Максимов розповів про посилення Росії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і пояснив, чому традиційна форма торгівлі, коли країни продають один одного готові товари — вже багато в чому пішла в минуле.
— Сьогодні Китай — найбільший торговий партнер Росії в Азії. У 2018 році взаємний товарообіг двох країн склав $108 млрд, і, як заявлялося раніше, до 2024-го сума повинна досягти $200. Тимур Ігорович, за рахунок чого планується подвоїти обсяги торгівлі в ці шість років?
— На наш погляд, важливо оцінювати економічне співробітництво з Китаєм не тільки в рамках торгівлі товарами, але й послугами.
Таким чином, якщо враховувати послуги, то за 2018 рік обсяг торгівлі між країнами становить вже не $108 млрд, а $114 млрд.
Коли прем’єр-міністр Дмитро Медведєв доручив нам підготувати план дій щодо збільшення взаємної торгівлі до $200 млрд, ми виходили з того, що ця цифра також буде включати в себе велику комплексну сферу торгівлі послугами.
У червні під час візиту голови КНР Сі Цзіньпіна в Росію ми з нашими китайськими колегами підготували і підписали рамковий документ про стимулювання взаємної торгівлі. Зараз працюємо над тим, щоб за кожним галузевим блоку підготувати конкретний перелік рішень та терміни їх виконання.
— На якому етапі зараз знаходиться обговорення? Які галузі стануть пріоритетними у роботі з Китаєм?
— Вже обговорили з Міністерством сільського господарства Китаю співробітництво в агропромисловій сфері. Така ж робота ведеться по лінії енергетичного співробітництва, промисловості та сфери послуг. В першу чергу мова йде про транспортні послуги, туризм, партнерство у сфері інформаційних технологій і зв’язку.
У вересні планується візит прем’єра Держради КНР Лі Кецяна в Росію. У ході спільної зустрічі з Дмитром Медведєвим будемо обговорювати вже конкретні дії щодо виконання наміченого плану.
— Як сьогодні розвивається партнерство з Китаєм у сфері інвестицій? Який обсяг коштів Москва і Пекін має намір вкласти в спільні проекти в найближчі роки?
— За інвестиційною лінії у нас теж налагоджена постійна робота з нашими китайськими партнерами. Діє спеціально створена міжурядова комісія. Її мета — відбір, моніторинг і підтримка великих інвестиційних російсько-китайський проектів. У переліку, який ми сформували, є вже понад 70 проектів на загальну суму $120 млрд.
Зокрема один з проектів, який ми нещодавно детально обговорювали, це будівництво автомобільної дороги «Меридіан» за маршрутом Європа — Західний Китай. Приватна автомобільна дорога буде з’єднувати КНР, Казахстан, Росію і далі йти в Європу. У китайських партнерів є інтерес до цього проекту. Більш того, його виконання прекрасно вкладається в логіку китайської ініціативи «Один пояс — один шлях» з транспортної пов’язаності країн регіону.
— Скільки коштів планується вкласти в цей проект?
— За попередньою оцінкою, обсяг інвестицій становить $9 млрд. Зрозуміло, що силами однієї країни профінансувати такий комплексне будівництво буде досить складно і неправильно. Головний економічний параметр, який буде виводити проект на ефективний рівень — це вантажна база. Забезпечувати її повинні всі беруть участь у проекті сторони.
— Разом з Китаєм в перелік найбільших торгових партнерів Росії в АТР також входять Південна Корея, Індія та Японія. На частку цих чотирьох держав сьогодні припадає майже 25% російського товарообігу. З чим пов’язаний такий інтерес до азіатським ринкам? Як Росія збирається посилювати свої позиції в регіоні?
— У найближчі 15-20 років регіон буде одним з головних двигунів світової економіки. Сьогодні це швидко зростаючий ринок великими можливостями і споживчим попитом, тому Росія і далі буде приділяти увагу розвитку двосторонніх контактів з АТР.
На полях ВЕФ ми провели переговори і консультації з нашими колегами. Майже з усіма вищезазначеними країнами ми маємо амбітні плани.
Наприклад, з Індією плануємо збільшити товарообіг до $30 млрд і довести взаємні інвестиції до $15 млрд на кожну з сторін.
Аналогічні плани зараз обговорюємо з колегами з Республіки Корея, з країнами АСЕАН. Ведемо діалог про поліпшення доступу на ринки товарів і послуг та інвестицій. Крім того, вже діє угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з В’єтнамом, і зараз ми завершуємо переговорний процес про створення ЗВТ з Сінгапуром.
— Ніж Росія сьогодні може зацікавити азіатські ринки? У чому переваги наших товарів і послуг?
— Один з ключових факторів — це конкурентоспроможність нашої продукції і досить високий технологічний рівень.
Головна конкурентна перевага, яка у нас є, це не дешева робоча сила, а саме наукоємність продукції, тобто співвідношення витрат на розробку і виробництво. Той запас, який у нас є і був створений ще в радянський час, дозволяє нам користуватися цією перевагою і збільшувати частку товарів з високою доданою вартістю в торгівлі з країнами АТР.
На прикладі нашої торгівлі з Індією, країнами АСЕАН або В’єтнамом видно, що поставляються нами продукція машинобудування і послуги мають досить високу частку доданої вартості. Держави регіону добре знають нашу продукцію та якість, яку ми пропонуємо, тому активно споживають російські товари і послуги.
— Ви згадали, що зараз завершуються переговори з Сінгапуром про створення зони вільної торгівлі. Коли планується підписати договір?
—Ми завершили весь переговорний процес щодо угоди про зону вільної торгівлі товарами. На 1 жовтня заплановане засідання Вищої євразійської економічної ради, де передбачається підписати цей документ.
Паралельно ми з Сінгапуром зараз працюємо над аналогічною угодою у сфері послуг і інвестицій. Думаю, до кінця 2019 року переговори будуть завершені. Так, вже 2020-му буде можливо підписати і ратифікувати повністю весь договір про вільне переміщення товарів, послуг та інвестицій.
— З якими ще державами найближчим часом планується укласти аналогічні угоди про зону вільної торгівлі в рамках ЄАЕС?
— У нас вже є кілька переговорних напрямків з цілим рядом країн. Обговорення запущені, і найближчим часом їх необхідно буде завершити. Маю на увазі Ізраїль, Єгипет, а також Індії.
— Основна частка наших постачань у країни АТР припадає на сировинні товари. З чим це пов’язано? Як тенденція може змінитися в найближчі роки?
Сьогодні в глобальній торгівлі мова вже не йде про постачання відразу готової продукції на цільовий ринок збуту. Світ сьогодні живе в умовах глобальних ланцюжків доданої вартості. Фірми з однієї країни можуть користуватися конкурентними перевагами іншої держави і створювати спільний виробничий цикл. Це дозволяє зробити успішний продукт для подальших поставок на глобальні ринок.
Традиційна форма торгівлі, коли країни продають один одного готові товари, вже багато в чому пішла в минуле. Сьогодні обсяг торгівлі проміжними товарами становить близько 70% світового товарообігу. Це ключовий фактор, який ми повинні враховувати.
Thanks!
Our editors are notified.