Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні назвали «геополітичним зброєю» Москви проект газопроводу «Північний потік — 2». У спільній заяві за підсумками переговорів у Вашингтоні лідери також висловили підтримку територіальної цілісності та енергетичної безпеки України. Експерти вважають, що нинішній прем’єр Словаччини націлений на зближення із Сполученими Штатами, проте їх цілі в газовій сфері сильно розрізняються. Якщо Вашингтон прагне витіснити Москви з європейського ринку, то Словаччини важливо зберегти транзит газу через свою територію, і керівництво країни вже веде переговори на цю тему з «Газпромом», відзначають аналітики.
Прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні і президент США Дональд Трамп назвали газопровід «Північний потік — 2» «геополітичним зброєю». Про це йдеться в спільній заяві лідерів двох країн, прийнятому за підсумками переговорів у Вашингтоні.
Крім того, в своїй заяві словацька та американський лідери підкреслили, що «твердо підтримують суверенітет, територіальну цілісність, енергетичну безпеку сусідній з Росією України. Це передбачає, зокрема, реверсні постачання газу на український ринок з території Словаччини.
«Ми знову заявляємо про своє неприйняття використання енергетичних проектів в якості геополітичного зброї, включаючи «Північний потік — 2», — заявили Трамп і Пеллегріні, додавши, що антиросійські санкції не можна відміняти до повного виконання Мінських угод.
Нагадаємо, переговори Дональда Трампа і словацького прем’єр-міністра Петера Пеллегріні відбулися 3 травня в Білому домі. В анонсі зустрічі, поширеному прес-службою американської адміністрації, уточнювалося, що темами обговорення двох лідерів стануть питання оборонного співробітництва та енергетичної безпеки.
«Чисто політичний проект»
Занепокоєння Братислави з приводу «Північного потоку — 2» пояснюється тим, що Словаччина бере участь в транзитному ланцюжку газових поставок, що проходить по українській території. Пройшовши через українську ГТС, російський природний газ надходить до словацькі газопроводи і далі розподіляється по Європі. На сьогоднішній день доходи від транзиту палива приносять в словацька бюджету близько €700-800 млн щорічно. Після запуску проектів «Північний потік — 2» і «Турецького потоку» обсяг українського і, відповідно, словацького транзиту може скоротитися, якщо не будуть знайдені нові варіанти використання ГТС республіки.
Ще в 2015 році глава словацького кабміну (тоді цей пост займав Роберт Фіцо. — RT) заявляв, що вважає «Північний потік — 2» не комерційним, а політичним проектом. На думку політика, цей газопровід посилить позиції Росії та Німеччини.
«Це чисто політичний проект, ми відкидаємо його характеристику як комерційного», — заявив Фіцо журналістам по закінченні саміту ЄС в Брюсселі.
Такі ж заяви щодо «Північного потоку — 2» постійно звучать від представників США, України та Польщі: керівництво цих країн наполягає на тому, що Москва неодмінно використовує запуск другої гілки трансбалтійського газопроводу для політичного тиску на Київ, щоб позбавити його доходів від транзиту російського газу (на сьогоднішній день доходи України за транзит становлять близько $3 млрд на рік. — RT). Раніше Київ навіть подав позов проти російського «Газпрому» в Стокгольмський арбітражний суд з вимогою виплатити $12 млрд в якості «компенсації» за будівництво російською стороною газопроводів в обхід України.
У Білому домі, у свою чергу, постійно говорять про те, що запуск «Північного потоку — 2» нібито загрожує енергобезпеці всієї Європи і поставить європейських споживачів у залежність від Росії. При цьому в якості альтернативи Вашингтон пропонує європейським партнерам наростити імпорт американського скрапленого природного газу (СПГ), який в підсумку виявиться значно дорожче російського. Американська сторона навіть намагалася загрожувати санкціями європейським компаніям, що беруть участь в проекті «Північний потік — 2», але натрапила на серйозне обурення і опір з боку європейських урядів.
«Німеччина платить мільярди доларів в рік Росії, а ми захищаємо цю країну від Росії. Вони будують газопровід, мета якого — платити мільярди доларів в казну Росії. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятно», — заявляв раніше Дональд Трамп, коментуючи плани Берліна і Москви по запуску «Північного потоку — 2».
З аналогічною критикою виступає і Варшава. У квітні цього року польський прем’єр Матеуш Моравецький порівняв поставки газу по трубопроводу «Північний потік — 2» з покупкою російських озброєнь.
«Платити за російський газ — це як платити за зброю президента Путіна», — заявив Моравецький.
Україна сподівається отримати від Москви і Берліна «юридичні гарантії» збереження транзиту російського газу через свою територію. До…
Братислава, в свою чергу, хоч і висловлювалася про «політичний» характер трубопроводу, однак ще в 2016 році почала переговори з «Газпромом» на предмет майбутніх газових поставок і транзиту.
Як заявили тоді в російському уряді, Москва готова працювати над зняттям ризиків для Словаччини. Так, в якості одного з варіантів розглядалося створення через республіку транзитного коридору поставок газу з Німеччини на Балкани і в Угорщину після запуску «Північного потоку — 2».
У 2017 році «Газпром експорт» підписав рамкову угоду зі словацькою Eustream a.s. на строк до 2050 року на суму €5,3 млрд. За умовами угоди російська компанія може отримати доступ до ГТС республіки. Як пояснили представники «Газпрому», цей документ створює основу для майбутніх предметних контрактів на транспортування сировини.
У перспективі Словаччина може взяти участь і в транзитному ланцюжку поставок газу на іншому напрямку: поряд з Сербією, Болгарією і Угорщиною республіка може транспортувати сировину, яка буде надходити на європейський ринок через газопровід «Турецький потік», такий варіант теж розглядається російською стороною.
Реальні цілі розходяться
Спочатку задуматися про перерозподіл транзитних потоків з українського напряму Москві довелося через дії Києва, нагадують експерти. Так, українські влади вимагають переглянути транзитні тарифи, вже закріплені в підписаному договорі, щоб підвищити їх приблизно на 40%. Крім того, Київ пред’являє претензії і до обсягів прокачуваного палива, вимагаючи від Москви наростити поставки, але при цьому не поспішає вкладати кошти в модернізацію газотранспортної мережі.
Ще в 2017 році глава українського Міненерго критикував керівництво «Нафтогазу» за небажання інвестувати в підтримку та розвиток ГТС, кажучи про те, що це може призвести до виходу трубопроводів з ладу. Проте заклики міністра так і не були почуті. При цьому, за словами експертів, український транзит має не тільки політичні, але і технологічні ризики. Аналітики стверджують, що якщо когось і слід було б звинувачувати у скорочення транзиту на українському напрямку, то в першу чергу саме Київ.
На думку президента Центру стратегічних комунікацій Дмитра Абзалова, прем’єр-міністра Словаччини слід було б покласти провину за загрозу припинення транзиту на Київ, а не критикувати Москву та Берлін за будівництво «Північного потоку — 2».
«Насправді такі нападки на «Північний потік — 2», які заохочує Вашингтон, пов’язані не з турботою про інтереси України чи Словаччині, а з бажанням Штатів потіснити Росію на європейському ринку енергоносіїв. США, будучи зараз експортерами газу і конкурентами на цьому ринку, в принципі виступають проти російського експорту», — пояснив експерт в інтерв’ю RT.
За словами Абзалова, реальні цілі Братислави і Вашингтона розходяться, оскільки для Словаччини важливо зберегти транзит сировини через свою територію, тоді як Штати хотіли б взагалі витіснити Росію з європейського енергетичного ринку.
22 березня президент Словаччини призначив на пост прем’єр-міністра республіки Петера Пеллегріні. Попередній глава уряду Роберт Фіцо…
«Те, що тактично США підтримують Україну і Словаччину, не повинно вводити в оману. Насправді будь-які перебої трубопровідних поставок з Росії на руку тільки американській стороні. І в Братиславі повинні це розуміти», — пояснив експерт.
Тому, хоча влада Словаччини і виступають проти «Північного потоку — 2», риторика словацького уряду набагато м’якше, ніж, приміром, заяви польського керівництва на цю тему, відзначають аналітики. В цілому Братислава прагне до того, щоб зберегти конструктивні відносини з Москвою, вважає Дмитро Абзалов. Справа в тому, що, на відміну від Польщі, Словаччина в силу віддаленості від моря не може побудувати СПГ-термінали, щоб купувати зріджений природний газ безпосередньо у виробників. Тому країна змушена так чи інакше орієнтуватися на трубопровідні поставки.
«Словаччини вигідно домовлятися з Москвою, тому що вона все одно буде купувати російське паливо, — пояснив експерт. — Гучними заявами Братислава хоче посилити свої переговорні позиції. Але в будь-якому випадку якийсь обсяг транзиту через словацьку територію збережеться, нехай і не такий великий, як раніше. Відносини Росії та Словаччини — це цілий комплекс політичних та економічних аспектів. При цьому варто нагадати, що традиційно Братислава виступала проти надмірного посилення позицій НАТО в регіоні, хоча і бере участь в альянсі».
«Братислава б тільки втратила»
Зазначимо, що нещодавно у словацькому уряді розгорілася суперечка про формат військового співробітництва з Пентагоном. Міністерство оборони країни вийшла в березні переговорів з американськими колегами щодо укладення двосторонньої Угоди про співпрацю в області оборони (Defense Cooperation Agreement — DCA). Головним чином словацьким військовим не сподобалася ініціатива, згідно з якою США планували надати Братиславі фінансову підтримку для модернізації двох військових аеродромів. Як пояснили в оборонному відомстві, підписання договору на таких умовах поставить під загрозу суверенітет республіки і може стати підставою для розміщення в країні американського контингенту.
Крім того, в обговорюваному документі навіть не уточнювалося, скільки техніки і особового складу ЗС США може виявитися на словацькій території, а кошти в розмірі $105 млн планувалося передати Словаччини по лінії «Європейської ініціативи стримування» — оборонної програми, прийнятої Білим домом у відповідь на події 2014 року в Криму і на Україні.
Рішення міністра оборони Петера Гайдоша не зустріло схвалення з боку прем’єр-міністра країни, проте була підтримана в парламенті. Голова Національної ради, лідер входить в урядову коаліцію республіки Словацької національної партії Андрій Данко заявив про необхідність переглянути умови підготовлюваного словацько-американського оборонного договору.
«Ми будемо наполягати, щоб у новому договорі про співпрацю з США у сфері оборони не було ні слова про тимчасову або постійну присутність у республіці американських ЗС», — заявив парламентарій.
На думку експертів, розбіжності в уряді Словаччини з питання взаємин з Пентагоном виникли після того, як в 2018 році Роберта Фіцо на посту прем’єр-міністра змінив його однопартієць Петер Пеллегріні. Останній вирішив скоригувати курс країни в бік зближення з Вашингтоном. Однак прихильники колишньої політики зберігають міцні позиції в уряді і парламенті і опонують деяким ідеям нового прем’єра. Раніше таку точку зору в інтерв’ю RT висловив експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер.
Братислава виступає проти будівництва на території країни американських військових об’єктів. Про це повідомив голова парламенту…
Коментуючи позицію Міноборони і голови парламенту Словаччини з питання військової присутності ЗС США в країні, Дмитро Абзалов зазначив, що поява американських військових баз не тільки нічого не дало б Братиславі, але ще й ускладнило відносини з Росією.
«Це посилило б позиції Вашингтона, але Братислава б тільки втратила, і це привело б до негативних наслідків і в політичній, і в економічній сферах. Тому Словаччина не хоче ризикувати співпрацею з Москвою», — підкреслив експерт.
Схожої точки зору дотримується і старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко. На думку експерта, хоча Петер Пеллегріні слід американської лінії, для Словаччини важливіше зберегти конструктивні відносини з Москвою, а не грати на боці США.
«Не виключено, що зараз ситуацію з «Північним потоком — 2» і тему можливої втрати Словаччиною доходів від транзиту прихильники проамериканського курсу будуть намагатися використовувати для політичних спекуляцій антиросійської спрямованості, щоб направити Братиславу польським шляхом. Але сумнівно, що їм це вдасться», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.