Рада Європи опублікувала проект, спрямований на зміну системи кримінального правосуддя на Україні. З текстом документа ознайомився RT. Зокрема, організація має намір за допомогою «міжнародних консультантів» підвести інститут Генеральної прокуратури країни під європейські стандарти. Експерти відзначають підвищений інтерес РЄ до України у зв’язку з реформами і кадровими перестановками, які проводить президент Володимир Зеленський. Разом з тим, на думку аналітиків, Київ не зацікавлений у здійсненні проекту.
Рада Європи має намір удосконалити систему кримінального судочинства на Україні. За задумом авторів проекту «Створення в Україні системи кримінального правосуддя, що відповідає принципам прав людини», головним завданням є приведення кримінально-процесуального законодавства України «у відповідність із стандартами і передовою практикою Ради Європи». Загальний бюджет проекту складе €1 млн.
«Цей проект націлений на забезпечення ефективного функціонування системи кримінального правосуддя в Україні згідно з європейськими стандартами у сфері прав людини і з приділенням особливої уваги практичної реалізації реформ у сфері кримінального правосуддя», — наголошується в тексті документа.
Крім того, на думку європейських фахівців, реалізація проекту дозволить зміцнити незалежність, ефективність та прозорість органів прокуратури України.
Зазначимо, що це не перша спроба проведення реформ у кримінальному правосудді країни.
Як вказується в документі, в останні роки Рада Європи надавав Україні допомогу в проведенні основних політичних, конституційних і ключових правових та інституційних реформ у цій галузі.
На думку європейських фахівців, Раді Європи необхідно і далі надавати підтримку проведенню реформ в країні.
«Після вступу в силу відповідних нових правових і конституційних рамок, а також створення нових інституційних структур необхідно продовжувати надавати Україні допомогу у проведенні реформ на інституційному та оперативному рівнях», — вказується в описі тендеру.
«Буде реалізований формально»
Згідно з документом, проект буде спиратися на широку мережу консультантів — як зі знанням міжнародних і європейських стандартів, так і на «національних консультантів», що володіють розумінням внутрішньої системи та відповідним досвідом.
Всього планується залучити 60 чоловік для роботи за чотирма основними напрямками, серед яких «Відповідність політики та нормативно-правової бази прокурорської служби до стандартів Ради Європи і передової європейської практики», а також «Ефективність і прозорість прокурорів».
Директор Центру європейської інформації доцент МДІМВ МЗС Росії Микола Топорнин в бесіді з RT зазначив, що розвиток інституту Генеральної прокуратури залежить насамперед від самих українців.
«Є проблема правозастосовної практики, коли дії конкретних осіб, прокурорів розходяться із загальними напрямами законодавства і схильні до політичної кон’юнктури… Треба розуміти, що це справа рук самих українців, як вони будуть розвивати інститут прокуратури», — підкреслив Топорнин.
Генеральний директор Центру політичної інформації Олексій Мухін сумнівається в тому, що українська сторона зацікавлена в реалізації подібного проекту.
«Подібного роду проект на Україні буде реалізований формально, тому що зацікавлених у тому, щоб він реально працював, немає. Нова адміністрація Зеленського спробує сформувати свою власну фінансову базу і не буде зацікавлена в ефективному функціонуванні цього інституту. А стара буде всіляко противитися, тому що їм треба зберегти фінансову базу. Тобто єдиними заінтересованою особою у реалізації цього проекту буде Рада Європи», — припустив Мухін в бесіді з RT.
Підготовка кадрів
Рада Європи має намір зайнятися підготовкою кадрів у прокуратурі України. Так, одними з основних напрямків діяльності позначаються «Управління людськими ресурсами в прокуратурі» і «Підготовка прокурорів».
У річницю державного перевороту на Україні в посольстві США в Києві заявили, що, незважаючи на зміну політичного режиму,…
Так, робота консультантів має на увазі розробку навчальних курсів та оцінку їх результативності, а також проведення навчання за оперативними аспектів діяльності прокуратури, включаючи стандарти Ради Європи і передової європейської практики.
Микола Топорнин припустив у розмові з RT, що Україні буде залучено додаткову увагу у зв’язку з реформами, які проводить президент країни Володимир Зеленський.
Нагадаємо, в кінці серпня на першому засіданні Верховної ради нового скликання більшістю голосів був відправлений у відставку глава Генпрокуратури України Юрій Луценко, який за час свого перебування на посаді неодноразово ставав учасником розслідувань Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
На його місце Верховна рада затвердила кандидатуру заступника керівника офісу президента України Руслана Рябошапки.
«Багато факторів залежить від політичної ситуації в країні, політичної кон’юнктури. У минулі п’ять років при президентові Порошенко діяльність Генпрокуратури була надмірно політизованою. Замість того щоб займатися розслідуванням стосовно корупціонерів, хабарників, шахраїв і шахраїв, вони займалися зведенням політичних рахунків з неугодними владі людьми, в меншій мірі займалися відстеженням прийнятого законодавства України і виконанням законів», — зазначив експерт.
Thanks!
Our editors are notified.