В чому полягає різниця між снайперським і кулеметним патроном калібру 7.62х54 мм

Боєприпас калібру 7.62х54 мм є одним з найпоширеніших у світі. Більш того, він досить активно використовується на вітчизняних теренах. Досить сказати, що 7.62 застосовується як в кулеметах, так і в снайперських гвинтівках. Звідси виникає питання про те, чи є між даними патронами хоч якась різниця. Зрештою, споряджається він принципово різні види зброї.

Насправді можна використовувати будь-які боєприпаси. /Фото: popgun.ru.

Насправді все досить просто в історії патрон 7.62х54 мм. Спочатку це був один єдиний «винтовочный» боєприпас, який споряджався в усі види зброї, до яких він підходив. Однак, зброю не стояло на місці і постійно розвивалося. Проте зовсім скоро в Росії стали робити два різних патрона згаданого калібру. Перший мав маркування «Л», другий мав маркування «Д». Це були боєприпаси з легкою і важкою кулею. Тривало це аж до 1953 року.

Снайперські і кулеметні патрони відрізняються масою. /Фото: popgun.ru.

Варто нагадати про те, що середина XX століття – це активно розвиток проміжних калібрів у всьому світі і уніфікація вже існуючих. Продовжувати робити різні види боєприпасів одного разом ж калібру ставало не вигідно. Звичайно, підприємства все ще робили спеціальні патрони: трасуючі, запалювальні, бронебійні. Однак, на зміну «загальним» кулеметним і гвинтівковим «Л» і «Д» прийшов єдиний патрон «ЛПС», створений радянськими інженерами.

Вони також мають різні сердечники. /Фото: pinterest.com.

Впровадити його сподівалися ще до Другої світової війни, однак тогочасна ситуація, так і не дозволила довести справу до кінця. Суть в тому, що «ЛПС» — це легка куля, але зі сталевим сердечником. Вона хороша тим, що повністю покриває потреби всіх видів зброї, в першу чергу кулеметів. Підходив він і для снайперів, однак уніфікація калібру тривала недовго.

Можна стріляти і кулеметним. /Фото: youtube.com.

Спочатку, розробляти окремий 7.62х54 в СРСР не стали. Це було дуже дорого, так як заміна патрона на більш важкий, була чревата необхідністю міняти ще і всі прицільні пристосування на гвинтівках. Однак, коли в країні з’явилася СВД був випущений і окремий снайперський боєприпас з маркуванням 7Н1, а ще через деякий час – ще один, 7Н14. Останнім став боєприпас 7Н37.

А для нього підійде і винтовочный. /Фото: w-dog.ru.

Головна відмінність снайперських патронів полягає в тому, що вони важче, мають бронебійні сердечники, рідше – вольфрамові. Втім, заряджати і стріляти з СВД кулеметним патроном – все ще можна. Правда, снайперу доведеться брати іншу поправку на вітер.

В продовження теми можна почитати про те, чому спецназ по всьому світу так високо цінує саме пістолети-кулемети, а не гвинтівки.