У Чорногорії відбулися масові маніфестації на захист Сербської православної церкви (СПЦ) від закону про релігійні об’єднання

У Чорногорії відбулися масові маніфестації на захист Сербської православної церкви (СПЦ) від закону про релігійні об’єднання. Ці протести стали найбільш численними з дня прийняття нововведень в парламенті. Люди побоюються вилучення сербської церковної власності та її передачі невизнаного в православному світі Чорногорської автокефальної церкви. Свою незгоду в листі владі висловив і митрополит Чорногорсько-Приморський Сербської православної церкви Амфілохій. На думку експертів, нововведення були ухвалені парламентарями на догоду політичним цілям. При цьому аналітики підкреслюють, що невдоволення віруючих обгрунтовано, оскільки новий закон «нехтує інтересами Сербської православної церкви».

У ряді міст Чорногорії пройшли масові маніфестації на захист Сербської православної церкви (СПЦ) від закону про релігійні об’єднання в Чорногорії. Крім того, митрополит Чорногорсько-Приморський СПЦ Амфілохій в листі чорногорським владі засудив їх дії, заявивши, що «глибоко і болісно цей закон розділив і розірвав» країну. Про це повідомляється на сайті Чорногорсько-Приморській митрополії (єпархія Сербської православної церкви на території Чорногорії).

Як інформують місцеві ЗМІ, на вулиці чорногорських міст вийшли понад 150 тис. осіб (це чверть населення країни), щоб захистити Сербську православну церкву.

Це наймасовіша демонстрація після прийняття закону в парламенті Чорногорії. Подібні ходи проходять кожні четвер і неділю — віруючі збираються на хресні ходи по всій країні. Тільки в Подгориці зібралося близько 60 тис. православних віруючих. Про це повідомляється на офіційному сайті єпархії СПЦ на території Чорногорії.

Керівництво РПЦ назвала «цинічним ударом по церкві» і «актом підтримки розколу» рішення влади Чорногорії прийняти закон про…

«Близько шістдесяти тисяч православних віруючих зібралися сьогодні ввечері біля кафедрального храму Воскресіння Христового в Подгориці на молебень і літургію, щоб… дати відсіч беззаконню, яке безбожні влади вершать над Сербською православною церквою в Чорногорії», — наголошується в повідомленні Чорногорсько-Приморської митрополії.

Жителі і представники СПЦ побоюються, що після прийняття закону про релігійні об’єднання почнеться вилучення сербської церковної власності та її передача невизнаного в православному світі Чорногорської автокефальної церкви.

Нагадаємо, раніше президент Чорногорії Міло Джуканович категорично відмовився відкликати відповідний закон, прийнятий більшістю голосів правлячої коаліції в грудні 2019 року. Проте наприкінці січня прем’єр країни Душко Маркович направив офіційний лист митрополита Чорногорсько-Приморському Сербської православної церкви Амфілохія, в якому закликав до переговорів щодо закону про релігійних об’єднаннях.

Амфілохій, в свою чергу, підготував відповідь послання, текст якого 3 лютого опублікувала єпархія СПЦ. У цьому листі розвінчуються доводи чорногорських влади щодо необхідності прийняття відповідного закону.

«Ми не можемо погодитися з вашою тезою (Душко Марковича. — RT) в листі про те, що закон «не викличе нових поділів», оскільки з усього, що відбувається в Чорногорії ясно, що закон не тільки поглибив старі, але й створив нові поділу між братами, хрещеними батьками й сусідами. Якщо до цього ще додати та публічну заяву глави вашої партії про те, що православні літії являють собою «шалений рух, якому не варто слідувати», то, сподіваємося, вам стане зрозуміло, наскільки глибоко і болісно цей закон розділив і розірвав Чорногорію», — йдеться в листі.

Митрополит Амфілохій також назвав пункти закону про релігійні об’єднання «дискримінаційними та неконституційними».

«Це особливо вірно стосовно положень, які зводять нанівець і ліквідують багатовікову безперервну історичну спадкоємність юридичної суб’єктивності і прав власності насамперед не тільки нашої церкви, а й інших релігійних громад», — зазначається в посланні.

За словами Амфілохія, «цивілізаційні та релігійні права православної церкви перебувають під загрозою».

«Закон повністю нехтує многоконфессиональностью в Чорногорії, на яку ви (Душко Маркович. — RT) часто посилаєтеся», — написав митрополит.

Амфілохій також підкреслив, що СПЦ відкрита для «громадського та інституційного діалогу», проте це «досі ігнорується чорногорськими владою».

«Якщо ви (Душко Маркович. — RT) готові в першу чергу обговорити закон як причину проблем і способи їх розв’язання, а саме скасування спірного закону шляхом виключення його неконституційних дискримінаційних положень з правового режиму Чорногорії, ми хотіли б повідомити вам, що в цьому випадку ми поговоримо з вами як з прем’єр-міністром Чорногорії», — зазначив митрополит.

Міжнародна реакція

Нагадаємо, закон «Про свободу віросповідання та переконань і правове становище релігійних громад» містить положення про конфіскацію на користь держави майна, яке виявилося у власності релігійних організацій після 1 грудня 1918 року (тоді територія Чорногорії увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, згодом перейменоване у Югославію). До того моменту в Чорногорії діяла фактично незалежна Цетинская митрополія, яка в результаті була перетворена в єпархії Сербської православної церкви — Чорногорсько-Приморську митрополію.

Як зазначають противники цього закону, під загрозою конфіскації можуть опинитися близько 650 древніх святинь, в тому числі і монастир Острог.

Російська православна церква засудила цей закон, назвавши його положення «цинічним ударом по церкві». Про це йдеться у посланні Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і членів Синоду РПЦ, опублікованому на сайті Російської православної церкви. Вказується також, що законодавці так демонструють «зневага» волею більшості громадян.

«Новий закон про свободу віросповідання є актом підтримки розколу шляхом ослаблення канонічної церкви і спробою поставити її в принизливу і небезпечну залежність від держави — тим більше несправедливу, що Чорногорія є світською державою», — наголошується в посланні.

На дії чорногорських влади відреагував і президент Сербії Олександр Вучич, заявивши минулого тижня, що православна церква в Чорногорії, Косові і Метохії та Хорватії є основою збереження там сербського народу і не може стати «якийсь інший» церквою.

Ініціатива Патріарха Єрусалимського Феофіла III провести зустріч предстоятелів православних церков в Йорданії є позитивним…

«Церква має велике значення для сербського народу. Сербська церква, поряд з духовним життям, була охоронцем нашого національного самоусвідомлення буття. Ви бачите, як з різних адрес і з багатьох державних структур заявляють, що вона не сербська і буде названа «якоюсь іншою православною церквою», — наводить слова Вучича РИА Новости.

Однак Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі відхилив вимогу про заборону закону про релігійні об’єднання в Чорногорії. Про це повідомило напередодні чорногорське уряд. Зазначається, що наприкінці січня 2020 року «адвокатська фірма «Радичу» з Белграда подала ініціативу ЄСПЛ про тимчасові заходи, які б заборонили держорганам Чорногорії виконання закону».

Така міра, згідно з пропозицією, діяла б до рішення Конституційного суду Чорногорії «за поданими запитами на оцінку його конституційності з боку СПЦ або до укладення договору між СПЦ і владою Чорногорії».

Доленосне питання

Як зазначає завідувач Центром етнополітичних конфліктів Інституту Європи РАН Павло Кандель, православні віруючі вийшли на вулиці в містах Чорногорії, оскільки «новий закон про свободу віросповідання нехтує інтересами Сербської православної церкви».

«Закон передбачає, що значна частина майна СПЦ буде передана Чорногорської автокефальної церкви. Такий закон викликав у більшості чорногорців обурення, оскільки вони не схильні протиставляти себе сербам», — заявив експерт в бесіді з RT.

За словами Канделя, те, що чорногорські влади прийняли такий закон саме зараз, пояснюється наближенням парламентськими виборами.

«Чорногорію чекають вибори, на яких нинішньої влади похвалитися в соціально-економічній сфері нічим, тому Джукановичу вигідно зараз створити розкол між сербами і чорногорцями. Тим самим він демонструє, що всі, хто виступає за незалежну Чорногорію, повинні підтримати його», — пояснив аналітик.

Закон про релігійні об’єднання «став апофеозом давнього конфлікту, який мав місце між світською та церковною владою в Чорногорії», зазначає співробітник кафедри історії південних і західних слов’ян історичного факультету МДУ їм. М. в. Ломоносова Володимир Путятін в розмові з RT.

«Цей конфлікт пов’язаний, зокрема, з фігурою чорногорського митрополита Амфілохія — одного з активних церковних діячів Сербської православної церкви. Його кандидатура завжди викликала роздратування у влади Чорногорії, зокрема Міло Джукановіча, який з кінця 1990-х років проводив політичний курс на незалежність країни, вихід її зі складу Союзної Республіки Югославія, а потім Державного союзу Сербії і Чорногорії», — заявив експерт.

Парламент Чорногорії проголосував з питання про вступ країни в НАТО. Приєднання до альянсу підтримали 46 депутатів з 81-го….

Нині ж країна, будучи вже більше двох років членом НАТО, веде політику, спрямовану на вступ в Європейський союз, нагадує Путятін.

«І цей шлях якраз пов’язаний з бажанням отримати певну незалежність у справах церковного управління. Адже Сербська православна церква об’єднує всі території, на яких проживають православні серби. Тому в 1990-х роках і виник проект розкольницької Чорногорської православної церкви, яку поступово влади все частіше використовують у своїх політичних цілях. А зараз цього проекту відданий новий імпульс — відбувається послідовний наступ на інтереси сербської православної церкви», — підкреслив аналітик.

При цьому Путятін уточнив, що основна мета чорногорської політичної еліти в даному випадку — це повний розрив відносин із сучасною Сербією.

«Церковне питання у чому доленосний для всього подальшого розвитку Чорногорії, оскільки це питання культури і національних коренів. З законом, який може все перекреслити, чорногорське суспільство примиритись не може, тому зараз і проходять демонстрації», — пояснив експерт.

За словами Путятіна, «наступ на інтереси Чорногорсько-Приморській митрополії» не дарма викликає занепокоєння як у РПЦ, так і у Сербської православної церкви.

«Все це ланки одного ланцюга, тим більше, що зв’язки між церквами носять суто дружній характер», — зазначив аналітик.