У Києві пояснили низький відсоток діабетиків серед госпіталізованих з COVID-19

У столичних стаціонарах серед осіб з діагнозом коронавірусна хвороба COVID-19 тільки 5% хворіють на цукровий діабет. Така незначна частка осіб з групи ризику пояснюється тим, що в березні Департаментом охорони здоров’я було вжито ряд заходів для забезпечення безпеки пацієнтів. Про це у відповідь на інформаційний запит повідомили в ДЗ КМДА.

“З початку оголошення пандемії (13 березня) в столиці зареєстровано 3071 пацієнт з підтвердженим діагнозом COVID-19. В “опорних” лікарнях за цей період стаціонарно проліковано 596 пацієнтів (19,6% від усіх хворих киян)… 31 пацієнт (5% з усіх, хто лікувався в стаціонарах) — хворий на цукровий діабет”, — повідомили в ДЗ.

Відзначається в той же час, що статистика смертності вище: 13 пацієнтів (19%) з 68 померлих — хворіли на цукровий діабет.

Невеликий відсоток діабетиків, які потребують стаціонарного лікування, у Департаменті пояснили тим, що в столиці “налагоджена чітка система надання медичної допомоги таким хворим”.

“Ще в березні, щоб максимально обмежити відвідування хворими (особливо хронічні, з груп підвищеного ризику) Консультативно-діагностичних центрів з наказом Департаменту охорони здоров’я р. Києва організовано:

— дистанційне спостереження за станом їх здоров’я вузькими спеціалістами;
— у разі необхідності — відвідування лікарями таких пацієнтів на дому;
— при наявності показань — своєчасна госпіталізація;
— видача рецептів на ліки, які пацієнти приймають регулярно, родичам, близьким, соціальним працівникам або волонтерам, які доставляють хворим препарати додому”, — зазначили в ДЗ.

Що не менш важливо, заради мінімізації відвідування медичних установ пацієнтами з симптомами ГРВІ, Центрам первинної медико-санітарної допомоги було доручено забезпечити можливість оформлення “лікарняних” дистанційно.

“Вже кілька років до лікування діабету у столиці ми підходимо комплексно. Мало просто забезпечити хворих ліками. Важливо, щоб добре працювала система ранньої діагностики, профілактики ускладнень, застосовувалися сучасні можливості лікування”, — зазначає директор Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.

Так, зазначили у ДЗ, з 2018 року забезпечення хворих цукровим діабетом препаратами інсуліну здійснювалося шляхом реімбурсації. Завдяки цьому кожен хворий може отримувати саме показаний йому препарат, а компенсація вартості медикаментів відбувається за рахунок як державного, так і міського бюджетів.

“Для раннього виявлення хвороби Київ налагодив систему починаючи з первинної ланки”, — зазначила Гінзбург.

Ще одним “столичним ноу-хау” в ДЗ назвали кабінети діабетичної стопи, відкриті в консультативно-діагностичних центрах усіх районів Києва та оснащені обладнанням (васкулярні Допплера, цифрові хроноамперметричиские аналізатори, крісла хірургічні).

“Окремо столиця піклується про маленьких киян, хворих на цукровий діабет. Починаючи з 2018 року вперше ми закуповуємо інсулінові помпи для дітей. Це дозволяє їм жити нормальним життям, без вимірювання багато раз в день інсуліну. І помпи і витратні матеріали до них для сімей безкоштовні”, — додала керівниця ДЗ.

Повідомляється також, що для профілактики важких гіпоглікемій у дітей закуповується препарат “Глюкагон”. У дітей, його отримують засіб, не зареєстровані випадки тяжкої гіпоглікемії, потребувала невідкладної допомоги і стаціонарного лікування.

Як писав , раніше київський міський голова Віталій Кличко повідомив, що більшість померлих від COVID-19 у столиці мали хронічні захворювання, найчастіше це цукровий діабет, гіпертонія і ожиріння.