Співробітництво Словаччини з Росією за проектом газопроводу «Північний потік — 2» посилює розкол між країнами «вишеградської групи» — Польщею, Чехією, Словаччиною та Угорщиною. Таку думку висловили фахівці Польського інституту міжнародних відносин. У їх доповіді, з текстом якого ознайомився RT, зазначається, що Варшаві необхідно шукати нових партнерів, щоб протистояти можливому пом’якшення політики ЄС по відношенню до Москви. Як зазначають російські експерти, Польща приносить власну економічну вигоду в жертву солідарності з США, тому її і не влаштовує підхід Словаччини, яка виходить із своїх реальних інтересів.
У Польському інституті міжнародних відносин (PISM) при уряді республіки розкритикували підхід Словаччини до відносин з Росією. На думку аналітиків PISM, позиція Братислави посилює розкол всередині «вишеградської групи» — союзу Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. При цьому розладу найбільше сприяє рішення словацьких влади співпрацювати з РФ за проектом газопроводу «Північний потік — 2».
«Нова позиція Словаччини по «Північному потоку — 2» посилює розкол серед країн «вишеградської четвірки». Угорщина тепер не єдиний учасник групи, з-за якого вона не може прийти до єдиної позиції», — йдеться у доповіді аналітичного центру, з текстом якого ознайомився RT.
Автори документа вважають, що уряд Словаччини всупереч позиції президента країни Зузани Чапутовой реалізує політику розрядки» щодо Москви. Про це, наприклад, свідчать заяви прем’єр-міністра Петера Пеллегріні про готовність приєднатися до нового газопроводу.
«Словаччина прагне зберегти за собою статус країни — транзитера російського газу, тому вона й виступила проти будівництва «Північного потоку — 2». Однак у силу зростання ймовірності того, що проект буде доведений до кінця, Пеллегріні відмовляється від даного підходу», — пояснюють співробітники польського інституту.
У червні після робочого візиту в Росію Пеллегріні повідомив, що Словаччина готується стати частиною «Північного потоку — 2», коли газопровід почне діяти. Проте варто відзначити, що всього за місяць до цього він зустрівся з президентом США Дональдом Трампом і в спільній заяві політики виступили проти будівництва «Північного потоку — 2», назвавши проект «геополітичним зброєю».
«Виходять з тверезих інтересів»
Прагнення балансувати між Заходом і Росією властиво невеликим європейським країнам, які знаходяться між центрами сили і намагаються знайти в цьому переваги, вважає професор кафедри порівняльної політології РУДН Юрій Пошта.
Зараз у Словаччині усвідомлюють вигоду від участі в газових проектах з Росією, зазначив Пошта в бесіді з RT. Однак така політика не влаштовує сусідню Польщу, орієнтовану на інтереси Сполучених Штатів.
«Польща приносить у жертву власну економічну вигоду для утопічних політичних цілей, заради дивною солідарності з США. З цих позицій у Варшаві засуджують Словаччину, яка виходить з тверезих і реальних інтересів», — розповів експерт.
Як пояснив RT директор Центру європейської інформації, доцент МДІМВ МЗС Росії Микола Топорнин, зараз Словаччина отримує паливо по газопроводу, що йде через Україну. Якщо подача газу скоротиться або повністю зупиниться, виникнуть проблеми, доведеться перекуповувати його у інших країн. Тут постає питання ціни, логістики, інфраструктури.
«Виходить, що словакам вигідніше відразу приєднатися до «Північного потоку — 2». Тому в них немає необхідності примикати до політизованої позиції Польщі», — додав він.
Варшава втрачає союзників
Словаччина та Росія, швидше за все, будуть і далі зміцнювати взаємини в економічній сфері, вважають польські аналітики. Виходячи з цього, вони пропонують Варшаві шукати союзників за межами «вишеградської групи», щоб протистояти можливому пом’якшення політики Євросоюзу стосовно Москви.
Експерти з Угорщини, Молдови, Румунії, Грузії та України заявили, що Росія нібито має «політичний тиск» на інші…
«Незважаючи на те що партії, представлені в уряді Словаччини, дотримуються різних думок щодо співробітництва з Росією, дуже ймовірно, що нинішній курс на розрядку буде зберігатися. Зокрема, тому, що його підтримує словацька громадськість. У зв’язку з цим Польщі необхідно шукати партнерів, які виступають проти зміни політики ЄС щодо Росії, за межами «вишеградської четвірки», — йдеться в матеріалі.
Серед учасників «вишеградської групи» не тільки Словаччина, але і Угорщина з Чехією висловлюються за нормалізацію відносин з Росією, а також підтримують будівництво газопроводів. Так, раніше президент Чехії Мілош Земан заявив, що проект «Північний потік — 2» відповідає національним інтересам республіки.
«Північний потік — 2» для Чехії економічно вигідний. Розумію засмучення наших польських друзів, тому що газопровід йде по дну Балтійського моря. З-за цього Польщі не можна отримати плату за транзит. І вже абсолютно точно я не бачу причин, чому «великий заокеанський брат» повинен виступати на тему, повинен чи не повинен цей газопровід служити своєї мети», — сказав чеський лідер.
Між тим влада Угорщини зажадали від Євросоюзу не перешкоджати будівництву «Турецького потоку». Більш того, за словами глави угорського МЗС Петер Сійярто, Будапешт виступає за діалог з Росією, заснований на взаємній довірі і повазі.
У традиційних союзників Польщі більш прагматичний підхід до РФ, зауважив політолог Юрій Пошта. На його думку, в Чехії, Угорщини та Словаччини домінують тверезість і відповідальну поведінку політиків.
«У багатьох європейських країнах усвідомлюють перспективи співпраці з таким впливовим і багатим природними ресурсами сусідом, як Росія. Тільки люди, що живуть сьогохвилинними інтересами, можуть відмовлятися від цього заради похвали чи схвалення з боку заокеанських політиків», — підкреслив Пошта.
Історично стабільні відносини
Серед ознак потепління в словацько-російських відносинах польські дослідники називають «обачну реакцію» Петера Пеллегріні на дії РФ, нібито спрямовані проти країн НАТО», і відмова від висилки російських дипломатів після інциденту в британському Солсбері, де сталося отруєння колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки.
Словаччина виявилася єдиною державою «вишеградської групи», яке не вжило заходів проти Росії в знак солідарності з Лондоном.
Братислава виступає проти будівництва на території країни американських військових об’єктів. Про це повідомив голова парламенту…
«Хочу вас запевнити, що Словаччина буде діяти відповідально. Але, з іншого боку, ми декларували ясно, що не будемо піддаватися ніякому тиску і робити зайві театральні жести», — заявив з цього приводу словацький прем’єр-міністр.
Нагадаємо, що в минулому році велика Британія звинуватила РФ в причетності до отруєння Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, проте доказів того і конкретних доказів досі не було представлено.
«Через майже півтора року після подій у Солсбері з колишнім офіцером російської військової розвідки і її дочкою ніякої зрозумілої інформації про хід розслідування інциденту російська сторона від офіційного Лондона так і не отримала», — нагадали нещодавно в посольстві Росії у Великобританії.
Влада Словаччини також підтримали повернення Росії в Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) і критикували ефективність антиросійських санкцій, додали в Польському інституті міжнародних відносин.
У липні депутат Національної ради Словаччини Петер Марчек зазначив, що рестрикції проти Москви «надають негативний ефект на економіку не лише Словаччини, а й інших країн ЄС». Він планував внести в парламент республіки проект резолюції про скасування санкцій.
За словами словацького прем’єр-міністра Петера Пеллегріні, Братислава зацікавлена в пошуках нових можливостей для розвитку співробітництва з Москвою, незважаючи на існуючу складну міжнародну політичну ситуацію. Російська сторона, у свою чергу, теж відкрита до діалогу.
«Хотів би зазначити, що між нашими країнами традиційно склалися довірчі і дружні стосунки, це відбивається і на господарських зв’язках. Вважаємо вашу країну одним з важливих наших партнерів у сфері економічної взаємодії», — заявив раніше президент РФ Володимир Путін під час зустрічі з Пеллегріні.
Російсько-словацькі контакти характеризуються стабільністю. Досить тривалий час між Москвою і Братиславою не було конфліктів, нагадав політолог Микола Топорнин.
«З часів СРСР відносини зі Словаччиною, входила ще до складу Чехословаччини, у нас були на позитивному рівні, не захмарювалися конфліктними подіями. Я б охарактеризував їх в цілому як рівні, стабільні добросусідські, взаємовигідні і в дусі співробітництва», — уклав експерт.
Thanks!
Our editors are notified.