Гренландія цікавить США перш за все в контексті суперництва в Арктиці з Росією і Китаєм. Так експерти прокоментували слова президента США Дональда Трампа про те, що в Білому домі дійсно обговорювалося питання можливого придбання острова. Американський лідер зазначив, що Гренландія представляє для Вашингтона стратегічний інтерес, проте її покупка в даний момент не входить в число пріоритетних завдань. Аналітики вважають, що сам факт таких обговорень говорить про зміни світопорядку, і тепер питання територіальної експансії знову опиняються на порядку денному.
Президент США Дональд Трамп підтвердив, що в його адміністрації дійсно обговорювалося питання придбання Гренландії. Таким чином в ході прес-конференції в Нью-Джерсі він прокоментував просочилася днями в ЗМІ інформацію про можливість купівлі автономної території, що входить до складу Данії.
«Ми просто обговорювали цю тему. Острів належить Данії, нашого надійного союзника, якого ми захищаємо, як і багато країн світу. Виникла ідея (покупки. — RT), і вона, природно, здалося мені цікавим у стратегічному плані. Ми були зацікавлені в покупці і піднімемо це питання», — заявив глава держави.
Президент зазначив, що на даний момент ця тема не є пріоритетною для його адміністрації, проте її обговорення продовжиться.
«За фактом це була б дуже велика угода з нерухомістю. Данія терпить великі збитки, оскільки на утриманні Гренландії втрачає майже $700 млн на рік. Виходить, їй це вкрай невигідно. Стратегічно це було б чудове придбання для США», — додав Трамп.
Господар Білого дому повідомив також, що незабаром, можливо, відвідає Данію, хоча теоретична купівля Гренландії не буде метою поїздки.
Пізніше Трамп опублікував у своєму Twiter-акаунті жартівливу запис, в якій розмістив колаж, на якому зображений хмарочос Trump-Tower на узбережжі одного з заток, і пообіцяв «не робити цього з Гренландією».
I promise not to do this to Greenland! pic.twitter.com/03DdyVU6HA
— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) August 20, 2019
У середині серпня повідомлення про те, що Трамп нібито цікавиться купівлею цього найбільшого в світі острова, опублікувала газета The Wall Street Journal. Видання посилалося на власні джерела в Білому домі, за даними яких глава держави піднімав це питання в розмовах зі своїми радниками, і навіть просив провести правову оцінку такого кроку.
У Данії негативно сприйняли повідомлення американських ЗМІ про те, що Дональд Трамп нібито обговорює зі своїми радниками можливість…
Цю інформацію також підтвердив і голова Національної економічної ради Білого дому Лоуренс Кадлоу, зазначивши при цьому, що ніякої конкретики в цьому питанні поки немає.
«Прогнозувати зараз не хочу. Кажу лише, що президент, який розбирається в придбанні нерухомості, хоче розглянути потенційну покупку Гренландії», — сказав він.
Радник Трампа також нагадав, що можливість придбання Гренландії розглядали і попередні адміністрації США.
«Багато років тому Гренландію хотів купити Гаррі Трумен. Гренландія належить Данії. Данія — союзник. Гренландія займає стратегічне місце, і там багато цінних копалин», — додав Кадлоу.
Публікація в The Wall Street Journal викликала бурхливий відгук у Данії і самої Гренландії. Багато політиків сприйняли цю новину з іронією, назвавши такі ідеї жартом. Ситуацію прокоментували і в гренландському МЗС, в офіційній заяві якого зазначалося, що острів відкритий для співробітництва, але не продажу.
Схожу точку зору висловив і міністр закордонних справ Данії Еппе Куфуд.
«Уряд Гренландії чітко заявило, що Гренландія не продається, але в іншому вона відкрита для співробітництва і торгівлі. І такий підхід повністю поділяє данський уряд. Гренландія не продається за долари, рублі або інші валюти», — заявив він.
Своє слово з цього приводу сказала і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, також відкинувши можливість продажу острова.
«Гренландія не для продажу. Гренландія не данська. Гренландія є гренландської. Я дійсно сподіваюся, що це (ідея покупки острова. — RT) було сказано не серйозно», — зазначила прем’єр.
Новий світопорядок
На думку політолога-американиста Дмитра Дробницкого, сьогодні придбання нових територій — завдання вкрай складне, тому питання вірогідної покупки Гренландії — тема не найближчих місяців і навіть років.
«Це складно буде зробити зі всіх точок зору. Купівля території здійснювалася в останній раз, мені здається, ще в 19 столітті. Для такого роду трансферів територій немає правової бази», — сказав співрозмовник RT.
МЗС Росії назвав абсурдними звинувачення Білого дому на адресу Москви в «агресивному» поведінці в Арктиці. Напередодні радник Дональда…
Разом з тим, за його словами, той факт, що подібна тема була піднята на найвищому рівні, свідчить про те, що устрій, при якому такі угоди були неможливі, відходить у минуле.
«Цим було показано, що старий світопорядок, при якому продаж територій неможлива, наказав довго жити. Що в сучасному світі все буде по-іншому і територіальні прирощення — цілком можливі», — заявив Дробницкий.
Експерт звернув увагу на те, що ще десять років тому, коли ідеологи глобалізації твердили, що держави та кордони втратили свою значимість, таке обговорення було складно собі уявити.
«Потрібно ставитися до цього серйозно: до освоєння територій і навіть до територіальної експансії зараз у світі зовсім інше ставлення, ніж було десять років тому», — зазначив він.
У свою чергу, науковий співробітник Центру євроатлантичних та оборонних досліджень РАН Костянтин Блохін вважає, що ця заява Трампа може бути спробою перевірити реакцію на таку ініціативу як у США, так і за їх межами.
«Це також може бути зондуванням грунту, щоб перевірити ставлення до цього в США і Данії. Своєрідне «вікно Овертон», — сказав експерт в розмові з RT.
Боротьба за Арктику
Політолог Дмитро Дробницкий також вказав на те, що питання «покупки» Гренландії варто розглядати в контексті суперництва в арктичній зоні. За його словами, сьогодні Китай активно інвестує в Гренландію, щоб отримати таким чином вихід до Арктиці, і Вашингтон цим незадоволений.
«Це спроба протидіяти Китаю, який вклав в Гренландії вже багато мільярдів. Там є урановий рудник, який розробляється при прямому участю Китаю, аеродроми, заводи, які побудовані за участю Китаю. А для Пекіна це важливий момент — він дуже хоче мати точку входу в Арктику», — сказав політолог.
Співрозмовник RT також вказав на значимість Гренландії для впливу на Північний морський шлях, який в останні роки набуває все більшого значення. Так, за останні 20 років обсяг щорічних вантажоперевезень по ньому збільшився в 10 разів, досягнувши 18 млн тонн, а в 2019 році може досягти 26-30 млн тонн.
У Росії створена система электродвижения для новітніх атомних криголамів проекту 22220 потужністю 60 МВт. Про це в бесіді з RT…
«Це має відношення до логістичних можливостей Арктики, оскільки з одного боку над виходом до Північного морського шляху нависає Аляска, а з іншого з’являється ще і Гренландія в якості контрольної точки. Можливо, в цьому є вказівка на те, що вихід на обидві точки є не тільки в Росії, але і в США, тобто Північний морський шлях не буде винятковою економічною зоною Росії і можна спробувати зробити з нього міжнародну зону», — зазначив Дробницкий.
На думку Блохіна, у США багато поділяють думку, що в свій час «Вашингтон проспав Арктику» і, зокрема, активну діяльність Москви в регіоні.
«Вони вважають, що Росія не просто лідирує, але домінує в Арктиці. У Росії незрівнянно більш потужний криголамний флот, що складається з десятків суден. У США в експлуатації є всього кілька криголамів», — підкреслив аналітик, додавши, що Вашингтон також дратує той факт, що Росія готова співпрацювати з Китаєм в цій галузі.
Блохін також вказав на те, що, крім все збільшується із-за танення льодів значення Північного морського шляху, Арктика привертає до себе увагу своїми родовищами корисних копалин. За його словами, в умовах виснаження інших доступних джерел ресурсів боротьба за них буде лише загострюватися. Також ця зона має стратегічне значення у разі гіпотетичного конфлікту Росії і США, оскільки через нього пролягає найкоротший шлях від Москви до Вашингтона, зазначив він.
«Тому Трамп через стратегічної значущості Арктики буде намагатися пролобіювати цю ідею», — додав Блохін, коментуючи ймовірну покупку Гренландії.
Гроші знайдуться
Опитані RT експерти зійшлися на думці, що гіпотетична купівля Гренландії обійдеться США в колосальну суму. Проте вони вважають, що у разі необхідності у Вашингтона не буде проблем знайти на це кошти.
«Гроші знайдуться. Очевидно, що якщо у них знайшлися кошти на війни в Іраку і Афганістані, які оцінюються в трильйони доларів за 15 років, то з цим проблем у них не буде», — вважає Блохін.
Схожу точку зору поділяє і Дробницкий, за словами якого, Вашингтон поки що не відчуває проблем з джерелами фінансування.
«У США рівно стільки грошей, скільки їм дадуть в борг. А все поки ще дають, — сказав експерт. — Всі країни зберігають гроші в держоблігаціях США, вони бояться обрушити цей ринок».
«США поки можуть користуватися можливостями нинішньої фінансової системи. Нещодавно там був прийнятий дефіцитний бюджет і підняти стелю держборгу, причому дуже швидко і тихо, незважаючи на жахливу протистояння демократів Трампу, тому до виборів у Трампа немає жодних проблем із запозиченнями», — зазначив політолог.
Дробницкий додав, що в тому випадку, якщо Вашингтон зробить вибір на користь довгострокової оренди, США можуть запропонувати Копенгагену спільно розробляти арктичні ресурси, так як поодинці Данія з цим впоратися не зможе. Однак при цьому в США поставлять умову «прогнати» з Гренландії Китай, вважає експерт.
«Якщо мова піде про довгострокову оренду, то будуть інвестиції, Данії можуть пообіцяти спільний доступ до багатств Арктики, так як сама Данія там нічого не потягне, а Гренландія в боргах як у шовках дуже давно, ще з кризи єврозони 2011 року. У них величезні багатства потенційні, але самостійно освоїти їх вони не можуть. Тому вони можуть зробити таку пропозицію, але за умови, що китайці звідти підуть», — сказав аналітик, назвавши це найбільш вірогідним сценарієм розвитку подій.
Що скаже ЄС
Торкаючись можливих проблем, які можуть виникнути на шляху гіпотетичної передачі Гренландії США, експерти нагадали, що це питання зачіпає інтереси Брюсселя, оскільки Данія входить в ЄС.
«Євросоюз є членом арктичного клубу тільки завдяки Гренландії, оскільки Норвегія в ЄС не входить. Як тут себе проявить ЄС, чи зможе він втрутитися в ці переговори і поставити свої умови, блокувати цю операцію? Чи вийде у нього стрепенутися і почати вкладати в арктичну інфраструктуру під загрозою втрати Гренландії? Поки що ЄС демонструє вкрай низьку суб’єктність», — заявив Дробницкий.
Росії не слід вважати, що вона може і далі безперешкодно освоювати Арктику, а Захід і НАТО пора досягти паритету в даному…
При цьому він назвав досить непереконливою реакцію Данії на ініціативу Трампа. У таких випадках, вважає політолог, держави, як правило, роблять набагато більш жорсткі заяви.
«Вони заявили, що це не відповідає міжнародному праву, не висловили протест… Рішучість заяв данців я б тут поставив під дуже велике питання. Не так роблять рішучі заяви. Наприклад, Японія і Росія щоразу обмінюються дипломатичними нотами з приводу Курил. Прем’єр Росії приїжджає на острів — нота Мзс Японії. Японія зобразила в газетах Курили японською територією — нота нашого Мзс. Це рішуче реагування, а в даному випадку такого реагування продемонстровано не було», — сказав експерт.
У свою чергу, Блохін засумнівався в тому, що Брюссель може спробувати якимось чином протидіяти США, якщо питання про продаж Гренландії постане на порядку денному. За його словами, Євросоюз, ймовірно, буде «обурюватися», але ні на які практичні кроки не піде.
«США і Європа — це частини одного цілого. У них можуть бути тертя, розбіжності з багатьох питань, але фундаментальних суперечностей, які могли б змусити Європу відвернутися і піти проти Америки (тим більше, що для цього потрібні можливості, потрібно збільшувати свою політичну суб’єктність), — там немає. Європа все ж пов’язує своє майбутнє з США», — уклав він.
Thanks!
Our editors are notified.