У службі сільського господарства зарубіжних країн Мінсільгоспу США розповіли, як російські контрсанкции вплинули на експорт кісточкових фруктів з Євросоюзу. У звіті фахівців, підготовленому для відомства зазначається, що ембарго, яке Москва змушена була ввести у відповідь на обмеження Заходу, призвело до збитків у розмірі $170 млн з продажу персиків і нектаринів і ще $41 млн — з вишні і черешні. RT ознайомився з текстом документа. За даними аналітиків, великої шкоди зазнала Польща, основним ринком збуту якої до введення рестрикцій була Росія. Як вважають російські експерти, європейська економіка істотно постраждала від введення санкцій, а в РФ вони дали поштовх для розвитку власного сільськогосподарського виробництва. В результаті Росія значно скоротила імпорт і навіть повернула собі лідерство з постачання ряду аграрних товарів за кордон, підкреслюють аналітики.
Експорт кісточкових фруктів з Євросоюзу продовжує скорочуватися на тлі російського ембарго, яке Москва вимушено ввела у відповідь на санкції в 2014 році. Про це йдеться у звіті європейських фахівців, підготовленому для служби сільського господарства зарубіжних країн Мінсільгоспу США.
Як повідомляється у звіті, з яким ознайомився RT, Євросоюз є нетто-експортером персиків і нектаринів, тобто експорт цих фруктів значно перевищує імпорт. Проте в 2018-2019 звітному році закордонні поставки персиків і нектаринів знизилися на 38% — приблизно до 155 млн тонн. У результаті дохід з експорту склав $141 млн, а основними покупцями європейських фруктів виявилися Білорусь, Швейцарія та Україна. При цьому аналітики очікують, що в наступному році вивіз продукції частково зросте у зв’язку з прогнозованим підвищенням врожайності.
Зниження експорту в звітний період вплинуло скорочення внутрішніх поставок, а також російські контрсанкции. Останні, зокрема, привели до збитків у розмірі $170 млн, пояснюють автори.
«З-за російського ембарго на сільськогосподарську та харчову продукцію, введеного в 2014 році, експорт персиків і нектаринів з ЄС у Росію залишається на незначному рівні при збитки в $170 млн», — йдеться в документі.
Нагадаємо, що Росія змушена була ввести заборону на імпорт деяких видів сільськогосподарської продукції з США, ЄС, Канади, Австралії і Норвегії в серпні 2014 року у відповідь на санкції Заходу. Обмеження торкнулися овочів, фруктів, ковбаси, м’яса, морепродуктів, риби, а також сирів та іншої молочної продукції. За словами російського лідера Володимира Путіна, Москва скасує ембарго, коли західні держави знімуть свої рестрикції.
Протягом п’яти років країни ЄС і США кілька разів продовжували обмеження проти Росії. Те ж саме робила і Москва. У червні заборону на імпорт продуктів був пролонгований до кінця 2020 року.
Варто відзначити, що Росія несе витрати від західних санкцій, однак вони не зрівняються зі збитками іноземних держав.
«Дивіться, за експертними даними, в результаті всіх цих рестрикцій Росія за ці роки починаючи з 2014-го десь недоотримала близько $50 млрд, Євросоюз втратив $240 млрд, США — $17 млрд (у нас з ними невеликий торговий оборот), Японія — $27 млрд. Це все ж відображається на робочих місцях в цих країнах, в тому числі і в країнах Євросоюзу: вони втрачають наш ринок», — заявив Путін.
«Вишенька» на санкції
Російські контрзаходи позначилися і на експорті європейської вишні та черешні, наголошується в звіті для Мінсільгоспу США. За даними фахівців, за чотири роки Євросоюз втратив $41 млн.
З 2014 року обсяг внутрішнього сільгоспвиробництва Росії збільшився на 30%. Про це говориться в звіті Мінсільгоспу США. В березні…
«Експорт вишні і черешні з ЄС спрямовувався переважно в Білорусі, Швейцарії та Сербію, а рівень їх експорту в Росію був незначним через російського ембарго, збитки від якого за чотирирічний період склали $41 млн», — пишуть аналітики.
Незважаючи на втрати, загальний експорт вишні з ЄС в цьому році зріс на 14% і оцінюється в $20 млн. Проте на відміну від персиків і нектаринів в 2019-2020 звітному році прогнозується зниження врожайності цих ягід.
Один з головних виробників вишні в ЄС — Польща. За оцінками аналітиків, саме ця країна найбільше постраждала від російського ембарго. Після введення заборони польські постачальники переорієнтували продажу на Білорусію, Литву, Латвію і Естонію.
«Польща шукає інші ринки для експорту з тих пір, як Росія ввела ембарго в 2014 році. До його введення Росія була головним ринком для експорту як вишні, так і черешні з Польщі, на неї припадало 60% всього польського експорту цих ягід», — вказують європейські фахівці.
Окремим країнам Євросоюзу складніше справлятися з наслідками ембарго, розповів в бесіді з RT заступник декана факультету світової економіки та світової політики ВШЕ Андрій Суздальцев.
«Вишня, а також яблука в Польщі — це величезна індустрія, для якої потрібно гарантований збут, — зауважив експерт. — Такі збої, як санкції і заходи, завдали колосального удару по виробництву експортних фруктів, фермери понесли великі збитки. В цілому Європа переживе ці втрати, а ось окремим країнам доводиться важко».
Вибір на користь вітчизняного виробника
Тим часом російський ринок успішно пристосовується до нових реалій. Завдяки контрзаходів в країні йде процес імпортозаміщення, розвивається сільське господарство, пояснив Суздальцев. Багато жителів отримали робочі місця і заробляють на цьому гроші. Крім того, на його думку, з 2014 року змінився настрій російського покупця, що також сприяло зростанню власного виробництва.
«Ми стали більше вибирати свою продукцію. Росіяни «наїлися» західних товарів, втомилися від них. Це відкрило російський ринок, наші виробники зміцніли. Як сказав прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, у цьому році Росія досягла продовольчої безпеки», — підкреслив Суздальцев.
За п’ять років російський ринок благополучно перебудувався. Персики, наприклад, вирощують на Кубані, в Криму, а також закуповують в Азербайджані, додав експерт.
«Росіяни не чекали скасування санкцій. Ринок розвивався на користь російського споживача, так і виробника. Багато продукти тепер виробляються тут або поставляються з республік на пострадянському просторі», — зазначив старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
За даними Росстату, в 2013 році (до введення ембарго) аграрний сектор РФ виробляв продукцію на 3,46 трлн. рублів, а в 2018-му цей показник зріс до 5,12 трлн рублів. В той же час значно знизився імпорт сільськогосподарської сировини. У Федеральній митній службі підрахували, що до 2013 року ввезення товарів в РФ досягав $43,23 млрд, а в минулому році склав приблизно $29 млрд.
Крім того, російські аграрії змогли збільшити експорт і вийти на зарубіжні ринки з ряду сільгосптоварів. Зокрема, Росія повернула лідерство в постачаннях зернових культур.
Європа протестує
У Мінсільгоспі США вже не перший раз вказують на зниження експорту європейських кісточкових фруктів через відповідних заходів Росії. Так, раніше у відомстві заявляли, що в 2016-2017 роках Євросоюз втратив близько $212 млн. При цьому особливо відчутної шкоди зазнали угорські та польські виробники.
Між тим багато аграрії в ЄС виступили проти політики Брюсселя і урядів своїх країн. Приміром, у Польщі фермери вимагали від влади компенсації за збитки. У минулому році під час акції протесту вони заблокували найбільшу автомагістраль країни, а в 2015-му приїхали до Варшави на тракторах і створили серйозні перешкоди дорожньому руху.
Втрати від Євросоюзу продуктового ембарго визнали також в ООН. У березні спецдоповідач з питань негативного впливу односторонніх примусових заходів на права і свободи Ідріс Джазаири заявив, що антиросійські санкції більше шкодять європейським компаніям, ніж РФ.
«З точки зору Європейського союзу, вкрай дивно вводити санкції, які завдають більшої шкоди європейським компаніям, ніж російським», — сказав представник ООН.
Німеччина несе значні втрати, в першу чергу в сільськогосподарському секторі, від введених у відповідь на європейські…
Голоси проти антиросійських санкцій звучать і в Європарламенті. Як раніше помітила французький євродепутат Надін Морано, вжиті заходи не мали ніякого політичного впливу, тоді як відповідні кроки з боку Москви завдали «реальний шкоду європейським виробникам». Схожої точки зору дотримуються і деякі представники влади в Німеччині.
«На нас не дуже сильно позначаються санкції ЄС проти Росії. Але санкції Москви проти Німеччини нам завдають найбільшої шкоди, особливо в сільському господарстві», — сказав німецький політик Майк Морінг.
Антиросійські рестрикції серйозно б’ють по економіці ЄС, вважає політолог Володимир Оленченко, проте проблеми, які сьогодні відчувають виробники в Європі, частково були присутні й раніше. На них просто закривали очі або ж компенсували шкоду за рахунок інших ресурсів європейської економіки.
«В останні роки відбувається уповільнення європейської економіки, і починаються пошуки того, як поліпшити показники. У зв’язку з цим в ЄС згадують, що товари могли б бути реалізовані в РФ, але російсько-європейських відносин заважають санкції. У зв’язку з цим і озвучуються цифри про втрати», — прокоментував Оленченко.
Thanks!
Our editors are notified.