Внесок з Азії: з чим пов’язаний інтерес інвесторів до Східного економічного форуму

У середу, 4 вересня, у Владивостоці стартує Східний економічний форум (ВЕФ). В цьому році одну з наймасштабніших ділових майданчиків Азії планують відвідати більше восьми тисяч чоловік з 65 країн. За три дні глави держав та представники бізнесу мають намір обговорити розвиток Далекого Сходу і спільні інвестиційні проекти в сільському господарстві, енергетиці, промисловості та будівництві. Центральною подією ВЕФ стане пленарне засідання, де очікується участь російського лідера Володимира Путіна, прем’єрів Японії, Індії та Малайзії та президента Монголії.

П’ятий рік поспіль на території кампуса Далекосхідного федерального університету проходить Східний економічний форум (ВЕФ). За прогнозами організаторів, в 2019-му на ювілейний форум приїдуть понад восьми тисяч делегатів з 65 країн.

«Чекаємо гостей. Цифри перевершують вісім тисяч осіб — 8,2 тис. очікується з 65 країн світу. Форум користується інтересом, а значить, ми його проводимо правильно», — заявив віце-прем’єр і повпред президента в ДФО Юрій Трутнєв.

Центральною подією ВЕФ стане пленарне засідання 5 вересня, на якій очікується виступ президента Росії Володимира Путіна, прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе, прем’єра Індії Нарендри Моді, президента Монголії Халтмаагийна Баттулга і прем’єр-міністра Малайзії Махатхира Мохамада.

За традицією найбільший інтерес до форуму і інвестиційним проектам Далекого Сходу виявляють держави Азії. Зараз понад 70% усіх закордонних вкладень у регіон припадає на Китай, близько 10% — на Південну Корею, 5% — на Японію. Про це в розмові з RT розповів міністр з розвитку Далекого Сходу і Арктики Олександр Козлов.

«В останні п’ять років Далекий Схід зібрав третину всіх прямих іноземних інвестицій, які прийшли в Росію. Глибоко переконаний, що серйозний внесок у це вніс Східний економічний форум, де лідери держав та керівники найбільших компаній говорять про те, що сьогодні інвестувати в Дальній Схід вигідно», — підкреслив Козлов.

Як розповів міністр, крім співпраці з КНР, Японією і Південною Кореєю помітно посилилася активність підприємців з Індії. У Вільному порту Владивосток вже працює підприємство по алмазоогранке компанії KGK, а в найближчі півтора року свій проект запустить M. Suresh — найбільший виробник діамантів в Індії.

Азіатські інвестори зацікавлені і в російському нафтогазовому секторі, додав у розмові з RT професор програми «EMBA для Євразії» бізнес-школи «Сколково» Олег Ремига. За його словами, багато держав регіону позбавлені необхідних енергоресурсів, тому закуповують їх у Росії. Таким чином, країнам цікаво вкладати кошти у спільні енергетичні проекти.

4-6 вересня в Примор’ї на острові Російський пройде ювілейний Східний економічний форум (ВЕФ). За п’ять років свого існування…

Експерти також говорять про значущість російського сільськогосподарського сектора для країн Азії. Президент Торгово-промислової палати (ТПП РФ) Сергій Катырин у розмові з RT привів у приклад Єврейську автономну область, де з 80 підприємств з 100%-вим китайським капіталом майже половина припадає на агропромисловий комплекс. Зараз виробники сільгосптоварів з КНР орендують 34% від загальної кількості посівних площ області.

«Азіатські країни обмежені в можливості виробництва сільськогосподарської продукції. У Росії величезний потенціал у сільському господарстві. Стимулом для розвитку аграрної промисловості стали санкції. Наприклад, в минулому році Росія стала основним постачальником пшениці на ринок Китаю», — повідомив Олег Ремига.

Активний приплив інвестицій в регіон відбивається і на товарообігу. За даними ФМС, у 2018 році обсяг торгівлі з Китаєм зріс на 24,5% і вперше досяг позначки $108 млрд, з Індією — збільшився на 17,3% (до $10,9 млрд), з Японією — на 16,5% (до $21,3 млрд), з Південною Кореєю — на 28,8% (до $24,8 млрд).

«Переваги країн Східної та Південно-Східної Азії як торговельних партнерів стають все більш відчутними. Загальний ринок охоплює більше 2 млрд споживачів, на якому є пільгові умови руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили. Середній рівень темпів зростання ВВП серед держав АСЕАН становить 5,2%, що робить ринок достатньо перспективним з точки зору виходу на нього представників російського бізнесу», — вважає Сергій Катырин.

За його словами, приватні і державні компанії Росії зацікавлені в азіатських сільськогосподарських проектах, а також у співробітництві в рибній галузі, металургії, судно – та авіабудуванні, фармацевтиці, залізничному та портовому будівництві.

Східний економічний форум вперше відбувся у 2015 році за указом Володимира Путіна. Робота на ВЕФ проходить у форматі панельних сесій, круглих столів, теледебатів, ділових сніданків і бізнес-діалогів. Торік форум вмістив понад 100 заходів, а саму ділову майданчик відвідали понад шість тисяч делегатів з 60 держав.

За п’ять років на полях ВЕФ було підписано 731 угоду на загальну суму 8,75 трлн рублів. Тільки в минулому році було укладено 220 угод на 3,1 трлн рублів.

До найбільш великим інвестиційним проектам за весь час проведення форуму експерти відносять угоду АТ «Корпорація розвитку Далекого Сходу» з АТ «Східна нафтохімічна компанія» по створенню нафтохімічних виробництв (сума угоди — 630 млрд рублів), а також проект «Амурський газохімічний комплекс» між Минвостокразвития Росії та ПАТ «Сибур Холдинг» (500 млрд).