Соціальні мережі, підтримувані і керовані спільнотою користувачів, здатні вирішити проблеми цензури та демонетизації.
Централізовані соціальні мережі все частіше піддаються критиці з-за цензури та експлуатації користувальницьких даних. У користувача немає ніяких гарантій, що його аккаунт не буде видалений без видимих причин, а персональні дані – використані в комерційних цілях або, простіше кажучи, продані третій стороні.
Реєструючи канал на YouTube або групу в Facebook, користувач здає на зберігання контент та інформацію про себе на один з тисяч серверів, що належать медіа-гігантів. З цього моменту персональні дані стають товаром в їх розпорядженні, а користувач отримує натомість лише “безкоштовний” контент або, у разі автора, майданчик для висловлювання. При цьому якщо ви автор поста або ролика, який отримує відсоток від реклами, у майданчика знайдеться тисяча причин, щоб відключити вас від монетизації – якщо соціальна мережа взагалі її передбачає.
Приводом для бана або відсторонення від монетизації може послужити політична позиція (занадто ліберальна або ж занадто консервативна), скарги користувачів на вирвані з контексту “абьюзивные” вислови або ж тема поста або ролика. Так, епідемія COVID-19 викликала хвилю блокувань контенту з відповідними ключовими словами – причому разом з фейковими новинами і рекламою “фуфломицинов” під гарячу руку потрапили і корисні освітні статті.
Що з цим робити?
На це питання активно шукає відповідь співтовариство блокчейна – одна з груп, найбільш страждають від політики цензурування, особливо на YouTube. Одна з стратегій передбачає спробу налагодити роботу з існуючими медиагигантами, в тому числі з залученням третьої сторони – бюрократії. Так, у березні 2020-го спільнота запустив акцію проти непрозорої політики Google і належить їй YouTube, де учасники, серед іншого, звернулися до Сенату США з вимогою вплинути на керівництво компанії. Слідом за цим була ініційована схожа акція, спрямована на пошук альтернативи Facebook, також демонструє недружелюбність по відношенню до теми блокчейна і, до того ж, не дає ніяких інструментів монетизації авторського контенту.
Другим фронтом є розробка альтернативних соціальних мереж, що працюють за принципом децентралізації. Тут ми не даремно утрималися від вживання слова “блокчейн”, оскільки рішення в цій сфері різноманітні і не обов’язково будуються на розподіленої бази даних.
Наприклад, Reddit, поряд з менш популярними Disqus та Discord, все ще централізований, але ділиться правами зі своїми користувачами в частині управління спільнотою, а Telegram розкидає свої сервери по різних країнах для уникнення колапсу, якщо яка-небудь з юрисдикцій вирішить ці сервери вилучити або зажадати собі всю користувацьку базу. Втім, сама наявність серверів все ще означає, що Telegram має технічну можливість влаштувати у себе цензуру, якщо таке бажання у нього з’явиться.
У бік децентралізації задивляється і Twitter. Наприкінці минулого року його CEO Джек Дорсі розповів про плани розробити стандарти децентралізованих медіа і виділення спеціальної команди під цю мету. У його заяві прозвучало слово “блокчейн” як “ключова технологія відкритого зберігання, володіння і монетизації контенту.
Задовго до намірів Джека Дорсі з’явилася схожа на Twitter платформа для публікації мікроблогів під назвою Mastodon. Вона відрізняється від Twitter повною відсутністю реклами, можливістю користувача створити свій сайт-сервер в мережі – т. зв. “примірник” (instance) – і об’єднати окремі бази даних користувачів на інших платформах, підтримують той же протокол. У кожного такого instance можуть бути свої правила, з якими користувач може погодитися або не погодитися.
Іншими словами, децентралізація тут виражена відсутністю центрального сервера і наявністю вибору користувача: не подобається тут – перейду в інше місце. Фактично, Mastodon – це безліч соціальних майданчиків під одним протоколом. Така модель схожа з тією, яка входить в плани Twitter, однак це все ще не децентралізація в повному сенсі.
Ще одну модель соціальної мережі, але з упором на захист приватності та свободи висловлювань, являє Diaspora – розподілена мережа, що складається з групи належать індивідуальним користувачам незалежних вузлів. Ці вузли розташовуються на будь-якому сервері, який вибере користувач, і підключені до єдиної екосистемі. Те, що соцмережа не належить жодної корпорації або персони, виключає можливість цензури і присвоєння соцмережею авторських прав на публікується контент.
Нарешті діставшись до соцмереж на блокчейне, варто виділити Steemit – майданчик, матеріально мотивуючу створювати, публікувати, коментувати, оцінювати і модерувати контент. Соціальну мережу називають децентралізованою версією Medium, але з принципово новою надбудовою – екосистемою винагород за корисні дії і наявністю внутрішнього токена.
Творці і частина команди соцмережі не зупинилися на досягнутому і в грудні 2019 року представили працює в бета-режимі майданчик Commun. На ній реалізована схожа на Steemit система винагород, проте з деякими принциповими апгрейдами в бік самоврядування та анархо-капіталізму.
Крім загального токена платформи, Commun дозволяє створювати токени окремо взятих спільнот, а ком’юніті, в свою чергу, може створити будь-який автор контенту, будь то індивідуальний користувач або бренд. Автор викладає контент, коментатори голосують за нього лайком або токеном – і якщо піст стає досить цінним, щоб їм зацікавився рекламодавець, то заробіток на рекламі розподіляється між автором і тими користувачами, які допомогли підняти цінність посту. Після цього внутрішній ком’юніті-токен може бути обміняний на токен платформи з можливістю подальшої конвертації у криптовалюту або фіат.
Таким чином, правила публікації контенту, його ранжування, а також право одержання прибутку належать громадам, а не умовного власнику сервера, як це реалізовано в звичних соціальних мережах. Відсутність центру також виключає технічну можливість видалення постів або акаунтів. Модерація передається в руки спільноти, однак і там правила записуються в блокчейн, а значить, не можуть бути інтерпретовані модератором двояко.
Само собою, ні один з перерахованих децентралізованих сервісів поки ще не може похвалитися такою ж аудиторією, як Twitter або Facebook, однак шляхи виходу з інформаційного рабства традиційних соцмереж вже чітко видно. Не виключено, що ком’юніті-центричные платформи чекає такий же бум, який побачив в свій час YouTube, а захист персональних даних і володіння власним контентом стануть такими ж базовими правами, як право на приватну власність.
Thanks!
Our editors are notified.