Колишній міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн, яка 1 грудня вступить на посаду голови Єврокомісії, заявила, що ЄС повинен вивчити «мову сили». За її словами, Європа більше не може покладатися на інших» в питаннях безпеки. У свою чергу, новий глава європейської дипломатії Жозеп Боррель підкреслив, що політики Трампа та спроб роз’єднати ЄС має бути протиставлено європейську єдність. Експерти констатують, що Брюссель дійсно прагне отримати більше повноважень і в економіці, і в сфері безпеки. Однак аналітики відзначають, що, незважаючи на заклики до інтеграції, позиції країн — учасниць об’єднання часом сильно розрізняються, і реалізувати ідеї про згуртованою Європі буде непросто.
У поточній геополітичної ситуації Європа повинна вивчати «мову сили», щоб більш ефективно відстоювати свої інтереси, впевнена обраний голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. Таку заяву колишній міністр оборони Німеччини зробила напередодні в Берліні, виступаючи на заході, організованому фондом імені Конрада Аденауера.
«Європейцям не зайняти впевнених позицій у світі однією лише «м’якою силою». Європа повинна вчитися також мові сили», — підкреслила фон дер Ляйєн.
«Це означає, з одного боку, нарощувати власні м’язи там, де ми довгий час могли покластися на інших, наприклад в політиці безпеки. З іншого боку, більш цілеспрямовано застосовувати наявну силу там, де мова йде про європейських інтересах», — зазначила глава Єврокомісії.
За словами фон дер Ляйєн, ЄС має намір рішуче захищати свої інтереси в міжнародній торгівлі, насамперед у тому, що стосується відносин з Китаєм. На думку політика, що ведуть бізнес на Заході китайські компанії повинні дотримуватися європейських стандартів.
У своєму Twitter фон дер Ляйєн пояснила, що вважає за необхідне зміцнювати європейські цінності, використовуючи в тому числі економічні механізми.
Collectively we are 500 million and we produce 40% of global GDP. Together we are the world’s largest trading power. Together we can negotiate trade agreements that not only benefit our economy, but also allow us to assert our values.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) November 8, 2019
«Наша загальна чисельність — 500 млн, наш питома вага у світовому ВВП — 40%. Разом ми утворимо найбільший торговий суб’єкт світу. Разом ми зможемо укладати торговельні угоди, які не тільки принесуть користь нашій економіці, але і дозволять нам зміцнити позиції своїх цінностей», — підкреслила майбутня глава ЄК.
Також вона зазначила, що брексит лише сприяє згуртуванню держав континентальної Європи, і пообіцяла, що ЄС буде відігравати провідну роль у світі в сфері боротьби зі зміною клімату.
«Опора на власні сили»
Як зазначив у бесіді з RT політолог Юрій Світел, заява Урсули фон дер Ляйєн знаходиться в руслі інших недавніх висловлювань європейських політиків, які також відзначили необхідність більшої геополітичної самостійності Європи.
«Її слова — це вираження тієї дискусії, яка почалася в НАТО. Ключове питання все-таки полягає в тому, чи повинні вони (Євросоюз. — RT) продовжувати сподіватися на США беззастережно, або все-таки Європі нарешті треба переходити на опору на власні сили», — заявив Світел.
В день виступу фон дер Ляйєн французький журнал Le Monde опублікував інтерв’ю глави європейської дипломатії Жозепа Борреля. У ньому екс-глава МЗС Іспанії зазначив, що відсутність єдності веде до паралічу організації.
Варто відзначити, що в жовтні саме він, говорячи про майбутньої зовнішньої політики ЄС, першим використав словосполучення «мову сили».
8 листопада Боррель знову повторив цю заяву, наголосивши, що багато хто б хотіли бачити ЄС розділеним, але, якщо Євросоюз хоче бути глобальним гравцем, організація повинна спиратися на «силу».
«Все, навмисно чи ні, хочуть нас роз’єднати! — заявив в інтерв’ю Le Monde Боррель. — Ми самі роз’єднані в тому, що стосується відповіді на протистояння США або Китаю, в залежності від того, що ми пережили в минулому. Трамп захищає свої інтереси. Єдина відповідь, яку ми можемо дати на (політичний курс. — RT) «Америка насамперед», — це «Об’єднана Європа».
Екс-міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн, обрана головою Єврокомісії, вважає, що ЄС повинен розмовляти з Росією «з позиції…
На цьому тлі днями президент Франції Еммануель Макрон заявив про «смерть мозку» НАТО. В інтерв’ю журналу The Economist французький лідер зазначив, що із-за непостійності американського партнера» Європа повинна стати автономної безпеки і переглянути свої відносини з Росією.
У свою чергу, в Німеччині спадкоємиця Урсули фон дер Ляйєн на посаді міністра оборони і голова правлячої фракції Християнсько-демократичний союз Аннегрет Крамп-Карренбауэр 7 листопада заявила, що бундесвер має відігравати більш активну роль у глобальній безпеці і розширити свої місії за кордоном. Раніше Крамп-Карренбауэр закликала створити міжнародну зону безпеки в Сирії, куди, за її словами, могли увійти і німецькі війська. На думку політика, Німеччина, враховуючи її «глобальні інтереси», не може сидіти осторонь, коли вирішуються проблеми світового масштабу. Також Крамп-Карренбауэр пообіцяла, що до 2031 року Німеччина нарешті виконає вимогу НАТО і доведе оборонні витрати до рівня 2% від ВВП.
Урсула фон дер Ляйєн, однак, не приєдналася до висловленої Еммануелем Макроном критиці НАТО. Вона зазначила, що, незважаючи на деяку «турбулентність», військовий альянс відмінно зарекомендував себе.
Велика частина країн ЄС входить і до складу Північноатлантичного блоку. Тим не менше, існують і формати оборонної інтеграції поза рамками НАТО, наприклад «Європейський корпус» (Eurocorps), створений на початку 1990-х.
До того ж в останні пару років заробили кілька нових оборонних ініціатив в рамках ЄС. У червні 2017 року було оголошено про створення Європейського оборонного фонду. У тому ж місяці міністри оборони Франції, Німеччині, Бельгії, Великобританії, Данії, Нідерландів, Естонії, Іспанії та Португалії підписали договір про створення Сил швидкого реагування ЄС. А в грудні 2017 року ЄС офіційно запустив програму Постійного структурованого співробітництва у сфері безпеки і оборони (PESCO).
Антиросійський підхід
Частина виступу Урсули фон дер Ляйєн, яка повинна зайняти крісло глави Єврокомісії 1 грудня, була присвячена критиці Росії. Зокрема, вона заявила, що в ЄС є демократія і верховенство закону, чого нібито не можна зустріти в РФ та КНР.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Європа більше не може покладатися на підтримку США у сфері воєнної безпеки, і…
За словами фон дер Ляйєн, надії європейців на те, що історія людства закінчується тріумфом ліберальної демократії (концепція «кінця історії» американського політолога Френсіса Фукуями), не збулися.
«Ви всі знаєте поняття «кінець історії». Сьогодні потрібно визнати, що наше самовдоволення було наївно. Я думаю при цьому про Росії. Кремль відсуває встановлені кордони в Європі насильством, намагається використовувати будь вакуум, який залишають США», — заявила фон дер Ляйєн.
Кажучи про країни Західних Балкан, вона виступила за їх інтеграцію в ЄС, відзначаючи, що в іншому випадку в регіоні посилиться вплив інших геополітичних гравців, включаючи Москву.
«Якщо ми, європейці, не дамо Західним Балканам ніякої перспективи на нашій стороні, то в цю прогалину проникнуть інші, чи то Китай, чи Росія, Туреччина, або Саудівська Аравія», — цитує фон дер Ляйєн журнал Der Spiegel.
Як зазначив у розмові з RT провідний науковий співробітник Центру німецьких досліджень Інституту Європи РАН Олександр Камкін, прагнення європейських політиків до більшої самостійності багато в чому викликано негативними тенденціями у відносинах зі Сполученими Штатами. Однак це не означає, що Брюссель займе більш проросійську позицію.
«Американський жорсткий протекціонізм і безпардонне просування Трампом інтересів США витвережували подіяли на Європу. Тому можна розцінювати дані заяви і в контексті політики безпеки, і в контексті економічних відносин Європи та США», — зазначив Камкін.
«Можна трактувати ці заяви і як адресовані нашій країні: від Росії нібито треба відгородитися потужним бронетанковим завісою. В цілому це сигнал того, що Брюссель має намір отримати більше повноважень і в економіці, і в політиці безпеки», — додав експерт.
«Війна концепцій»
На думку Юрія Свєтова, позиція фон дер Ляйєн свідчить про прагнення Євросоюзу до більшої самостійності в міжнародних справах.
«І вона (обрана голова ЄК.—RT), як би дивиться на НАТО з боку, виражає цю позицію — що Європейський союз повинен спиратися перш за все на себе», — розповів політолог.
У той же час, з точки зору Олександра Камкіна, підхід фон дер Ляйєн відрізняється від того, про який раніше говорив Еммануель Макрон. Президент П’ятої республіки критикував НАТО та закликав до зближення з Росією. Також саме Париж блокував плани по включенню в ЄС країн Західних Балкан, насамперед Північної Македонії та Албанії.
«Позиція фон дер Ляйєн продиктована більш васальним характером відносин ФРН і США, ніж Вашингтона і Франції, — вважає Камкін. — Плюс фон дер Ляйєн — яструб у стані ХДС».
На його думку, у багатьох аспектах колишній міністр оборони Німеччини змушена йти у фарватері канцлера Ангели Меркель, яка розкритикувала заяву Макрона про «смерть мозку» НАТО.
Таким чином, слова майбутнього голови Єврокомісії можна розцінювати і як своєрідна відповідь Макрону, прояв негласного франко-німецького суперництва в рамках ЄС, відзначають аналітики.
«Ми спостерігаємо війну концепцій, війну гучних заяв в деякому роді», — констатує Камкін.
Однак, з точки зору фахівця, втілити в життя ідеї про згуртованою і користується «мовою сили» Європі буде дуже непросто.
«Незважаючи на глибоку політичну та економічну інтеграцію, ЄС не дійшов до стану супердержави в плані політичного консенсусу. Інтереси і позиції членів різних держав часом сильно розрізняються. В цих умовах войовнича риторика фон дер Ляйєн буде лише деструктивно впливати на механізми прийняття рішень всередині ЄС і на ставлення до структур Євросоюзу з боку країн-учасниць», — сказав співрозмовник RT.
Thanks!
Our editors are notified.