Делегація Венеціанської комісії прибула на Україну, експерти мають намір з’ясувати, яким чином проходить впровадження положень чинного закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Україна в 2017 році вже потрапляла в поле зору комісії Ради Європи, яка закликала Київ переглянути частина положень закону «Про освіту». У комісії тоді прийшли до висновку, що закон може обмежувати права національних меншин, і рекомендувала внести в нього поправки, щоб уникнути можливої дискримінації російськомовного населення. Тим не менше влада України так і не скасували ці сумнівні норми. На думку експертів, ситуація не покращилася, і Венеціанська комісія зафіксує це в нових рекомендаціях. Однак Київ навряд чи стане їм слідувати, вважають політологи.
Делегація Європейської комісії за демократію через право Ради Європи (Венеціанської комісії) прибула в Україну для того, щоб вивчити порядок впровадження в країні закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Як повідомляється на сайті українського МЗС, прийняв делегацію заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.
Раніше анонс візиту був опублікований на сайті комісії.
«Делегація Венеціанської комісії відвідає Київ у рамках підготовки попереднього висновку щодо імплементації закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», — йдеться на сайті організації.
Експерти комісії мають намір поспілкуватися з представниками влади та парламентських партій, так і з представниками громадянського суспільства. Підготовлений за підсумками поїздки проект висновку буде включений до порядку денного пленарного засідання в грудні. Причому висновок щодо мовного закону було раніше запрошена головою моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Роджером Гейлом.
Нагадаємо, Європейська комісія за демократію через право була створена при Раді Європи у 1990 році, її друга назва — Венеціанська комісія, за місцем проведення сесій. Комісія є консультативним органом, її основні напрямки роботи — аналіз нормативних актів країн-учасниць, які зачіпають питання конституційного права, демократії, прав меншин. Висновки комісії широко використовуються ПАРЄ як відображення «європейських стандартів» у сфері демократії.
Дискримінація за мовним принципом
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», впровадження якого має намір тепер розглянути комісія, був прийнятий Радою 25 квітня 2019 року. В середині травня документ підписав Петро Порошенко — політик зробив це уже наприкінці свого презинтского строку на Україні.
Згідно з положеннями документу, який набрав чинності 16 липня 2019 року, державна мова має використовуватися у всіх сферах суспільного життя. Так, їм зобов’язані користуватися всі службовці держорганів, а будь-яку документацію необхідно перекладати на українську.
Нововведення зачіпають діяльність армії і правоохоронних органів, працівники яких повинні віднині спілкуватися з населенням по-українськи. Аналогічні правила встановлюються і для інших галузей — охорони здоров’я, культури і т. д. Крім того, державна мова стає обов’язковою для всіх дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладів.
Єдиною поступкою влади стало допущення паралельного навчання на мовах національних меншин в окремих групах дитячих садів і класах початкової школи. Змінилися також квоти для ЗМІ, відтепер не менше 90% телепередач повинні випускатися українською мовою.
Ця ініціатива Києва викликала насторожену реакцію в Європі. Ще у квітні 2019 року в Єврокомісії заявили, що перед вступом у силу новий мовний закон повинен пройти перевірку Венеціанської комісії. Про це заявила журналістам представник дипслужби ЄС Майя Косьянчич.
Угорці масово покидають Закарпатську область, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Тим часом Будапешт виражає…
«Ми неодноразово підкреслювали, що влада України повинні внести цей документ для розгляду Венеціанської комісії Ради Європи перед його вступом в силу», — наголосила Косьянчич, виступаючи на брифінгу в Брюсселі 26 квітня.
Про необхідність перевірити закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» на предмет відповідності конституції України раніше заявляв і Володимир Зеленський. За його словами, той факт, що документ розглядався під час передвиборної кампанії, перетворив акт у «заручника політичної риторики». Крім того, Зеленський відзначав, що ініціатива була прийнята без достатньої дискусії з суспільством.
«Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримані всі конституційні права і інтереси всіх громадян України», — казав Зеленський перед інавгурацією.
Втім, після вступу на посаду політик не згадав про свою обіцянку, хоча і визнав, що мовне питання розколює українське суспільство.
Виступаючи на прес-конференції на початку жовтня, Зеленський заявив, що мовне питання не слід піднімати, оскільки саме з нього почався Донбас».
Проблеми по лінії НАТО
Як зазначають українські експерти, мовні норми, що набули чинності на Україні, суперечать Європейській хартії регіональних мов, яку Київ ратифікував ще на початку 2000-х років. Країни — учасниці хартії зобов’язалися гарантувати національним меншинам право навчатися на рідних мовах.
У жовтні 2017 року ПАРЄ прийняла проект резолюції, що засуджує український закон «Про освіту». У парламентській асамблеї рекомендували тоді українській владі переглянути це питання, взявши в якості зразка гнучку модель двомовного освіти і виключивши дискримінацію нацменшин за мовним принципом.
Через два місяці, у грудні 2017 року, свій висновок з приводу української мовної реформи представила і Венеціанська комісія. Автори документа закликали Київ внести зміни в закон «Про освіту», щоб уникнути можливої дискримінації російськомовного населення. Проте Київ відмовився слідувати цим рекомендаціям.
Атаки на російську мову зі сторони українських націоналістів, які прийшли до влади в 2014 році після держперевороту, стали однією з причин конфлікту між новим керівництвом і російськомовними регіонами. Саме скасування закону про основи державної мовної політики стала одним із перших рішень нової Ради. Раніше документ наділяв мови національних меншин статус регіональних мов, скасування цієї норми викликала протести.
Правда, ні виконував обов’язки глави держави Олександр Турчинов, ні президент України Порошенко так і не підписали рішення про скасування, проте в 2018 році нормативний акт був визнаний Конституційним судом таким, що суперечить основному закону і втратив чинність. Крім того, всі ці роки українська влада планомірно урізали права російської мови, а також інших мов нацменшин.
Північноатлантичного альянсу необхідно переглянути політику щодо України, вважають в уряді Угорщини. Будапешт…
До 2017 року в Україні набрав чинності закон «Про освіту», згідно з яким всі навчальні заклади мають перейти до 2020 року до викладання українською мовою. Нововведення торкнулися не тільки російськомовне населення, але і, наприклад, етнічних угорців, які живуть на Україні. Це обурило Будапешт, який розкритикував мовну політику Києва.
При цьому угорське керівництво не стало обмежуватися словесними заявами — протягом двох років після набрання законом чинності Будапешт блокує засідання комісії Україна — НАТО на рівні міністрів і глав держав. Як заявив влітку 2019 року голова угорського МЗС Петер Сійярто, Угорщина піде на поступки Києву тільки у випадку перегляду закону «Про освіту».
Обмеження прав національних меншин владою України викликало обурення не лише Угорщини, а й Румунії, яка також входить в НАТО і ЄС. У 2017 році румунський президент Клаус Йоханнис навіть скасував запланований візит на Україну з-за прийняття Києвом скандального мовного закону.
Репутація на нулі
На думку експертів, Київ не піде на необхідні Будапештом поступки, незважаючи на те, що Угорщина і Румунія (таким правом володіють всі члени альянсу) можуть заблокувати в майбутньому теоретичне вступ України в НАТО, про бажання досягти якого не раз заявляли українські політики. Однак сьогодні внутрішні фактори відіграють для українського керівництва більшу роль, ніж труднощі на зовнішньополітичному контурі, впевнені аналітики.
Як зазначив у бесіді з RT експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько, Зеленський досі не направив закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» на перевірку на відповідність конституційним нормам з-за нестійкості своїх політичних позицій.
«Зеленський роздавав масу обіцянок, які не збирався виконувати. Зараз можна сказати, що він досить слабкий президент, який не може зважитися на конфлікт з радикальними націоналістичними колами», — пояснив Безпалько.
Заступник директора Інституту історії і політики МПГУ Володимир Шаповалов зазначив у бесіді з RT, що, швидше за все, делегація Венеціанської комісії зробить невтішні висновки про становище національних меншин в Україні.
«Потрібно відзначити, що сьогодні для багатьох в Європі стає зрозуміло, що відбувається на Україні — зовсім не демократичний процес, навпроти», — пояснив експерт в бесіді з RT.
Венеціанська комісія Ради Європи склала висновок з приводу українського закону «Про освіту». Робоча група комісії…
Однак нові рекомендації Венеціанської комісії навряд чи зможуть похитнути курс України, вважає заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін.
«Київ публічно бере до уваги висновки комісії, але на практиці гне свою лінію, — сказав він у розмові з RT. — На жаль, цього разу відбудеться те ж саме. Нічого дивного в цьому немає, оскільки Євросоюз протягом останніх років сам закривав очі і на ситуацію з правами меншин в Україні, і на позицію з цього питання Венеціанської комісії. Думаю, що так станеться і зараз, хоча комісія і є європейським органом».
Втім, українській еліті байдуже, якої думки про неї дотримуються європейські партнери, вважає Богдан Безпалько.
«Висновки і поради Венеціанської комісії могли б спрацювати в тому випадку, якщо б її діяльність була безпосередньо пов’язана з наданням економічної допомоги Україні. Але поки про конкретні кроки на адресу Києва на загальноєвропейському рівні не йде. Так, імідж України критика з боку комісії не покращить, але Київ уже не турбується з таких питань. Сьогодні Україна і так має вкрай негативну репутацію, а престиж країни впав «нижче плінтуса», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.