Зазвучали в Естонії заклики до налагодження відносин з Росією пов’язані з бажанням поліпшити своє економічне становище за рахунок активізації партнерства з Москвою, впевнені опитані RT експерти. В той же час вони відзначають, що в місцевій еліті поки немає єдиної думки щодо політики на російському напрямку і країна в своїх діях продовжує в першу чергу орієнтуватися на США. Нагадаємо про те, що Естонії необхідно бути в числі країн, які самостійно ведуть переговори з РФ, заявляла президент балтійської республіки Керсті Кальюлайд. Вона також зазначила, що її недавня зустріч з главою російської держави Володимиром Путіним дозволила їй краще зрозуміти, що відбувається в Росії і що там думають».
Президент Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що країні слід самостійно вести переговори з Росією.
«Нам слід залишатися в числі країн, які самі говорять з Росією і з якими інші союзники і партнери обговорюють питання взаємодії з росіянами або Росією», — наводить слова естонської лідера портал ERR.
Таким чином Кальюлайд прокоментувала той факт, що все більше європейських політиків виступають з ініціативами щодо поліпшення відносин з Москвою.
Литва висловила невдоволення поїздкою президента Естонії Керсті Кальюлайд в Росію. В МЗС республіки вважають, що Таллінну слід було…
За словами лідера Естонії, її нещодавній візит до Москви і зустріч з Володимиром Путіним дозволили їй краще зрозуміти, що відбувається в Росії і що там думають». Цією інформацією, зазначила Кальюлайд, вона тепер може ділитися зі своїми європейськими колегами.
Раніше, 14 травня, естонський лідер назвала помилковою критику на свою адресу з боку латвійських і литовських колег після її візиту в Москву навесні поточного року.
«Спілкуватися з усіма сусідами — це цілком природно, а от неприродно те, що мені доводиться це пояснювати», — заявила Кальюлайд в інтерв’ю британській газеті The Guardian.
На думку президента Естонії Таллінн і Москва мають безліч спільних тем для обговорення і зацікавлені розвивати двостороннє співробітництво.
При цьому Кальюлайд заявила, що не сприймає «політику бойкоту» щодо Росії, що проводиться Литвою і Латвією.
Перша за десять років зустріч президента Росії і лідера Естонії пройшла 18 квітня. Володимир Путін в ході переговорів з естонським колегою заявив, що сторони мають спільні інтереси, які пов’язані з Балтійським регіоном. За його словами, це, зокрема, транспортна сфера й питання транзиту. Кальюлайд у свою чергу зазначила, що балтійська республіка готова до діалогу з Москвою.
Економічний інтерес
Як відзначають аналітики, основна причина, по якій Таллінн хоче налагодити відносини з Москвою на вищому рівні, — це бажання нівелювати свої збитки від антиросійських санкцій ЄС і США.
Нагадаємо, в кінці квітня посол Росії в Талліні Олександр Петров заявив, що естонська сторона втратила «сотень мільйонів євро» через дії рестрикцій, спрямованих проти Росії. Він також висловив надію, що в Таллінні «прислухаються до голосу національного бізнесу, все голосніше закликає повернутися до нормальних, добросусідським відносинам з Росією».
Крім того, на початку квітня колишній мер Талліна Едгар Савісаар заявив про необхідність скасувати антиросійські санкційні обмеження.
Введені в 2014 році Талліном санкції і заходи, які змушена була прийняти Москва, призвели до зниження товарообігу між країнами. Якщо за 2013-2014 роки обсяг торгівлі між Росією і Естонією склав більше $10 млрд, то в 2017-2018 роках цей показник виявився удвічі нижчою — $5 млрд.
Головна причина, що змушує естонське керівництво налагоджувати прямий діалог з Москвою, — «можливість отримати вигоду в економічній сфері», – вважає старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ІСЕМВ РАН Володимир Оленченко.
«В Естонії зараз багато проблем — і внутрішньоекономічних, і внутрішньополітичних. З цієї причини республіка шукає можливості поліпшити своє становище, в тому числі і за рахунок активізації економічного партнерства з Росією», — заявив експерт в бесіді з RT.
За його словами, значний дохід Естонії приносить «транзит товарів через територію республіки з Росії до Балтійського моря і назад». Можливість зростання є і у взаємній торгівлі, зазначив він.
«У виграші від поліпшення зв’язків з Москвою залишилося б естонське населення, оскільки налагодилися б торговельні відносини на кордоні», — зазначив аналітик.
При цьому Оленченко підкреслив, що антиросійські санкції негативно впливають як на естонських споживачів, так і виробників. Під ударом виявляється і сільське господарство. Все це вкупі з майбутнім скороченням фінансової допомоги Євросоюзу робить Естонію біднішими.
Введені проти Росії санкції ЄС не надали політичного впливу, тоді як відповідні заходи Москви завдали «реальна шкода…
«У республіці функціонує дрібнотоварне виробництво, тому місцеві компанії, втрачаючи ринок, не мають можливості швидко відновитися, на відміну від великих підприємств в інших країнах, — констатував експерт. — Всі ці негативні наслідки від антиросійських санкцій в сукупності з майбутнім скороченням дотацій від Євросоюзу зроблять країну ще біднішими».
У свою чергу, президент Російської асоціації прибалтійських досліджень, доктор економічних наук, професор Спбду Микола Межевич вважає, що ще однією сферою, яка виграє від налагодження зв’язків з Москвою, є туризм.
«Налагодження зв’язків з Москвою було б позитивною зміною, яка благотворно позначилося б на жителів Естонії. Поліпшити відносини з Росією — значить сприяти розвитку в таких сферах, як торгівля і туризм», — сказав експерт в інтерв’ю RT.
Межевич також зазначив, що нормалізація відносин між двома країнами призведе до збільшення товарообігу на «кілька мільярдів доларів».
Між двох вогнів
Заява лідера Естонії про необхідність проводити незалежну політику щодо Росії не скасовує того факту, що Таллін у своїх діях продовжує орієнтуватися на Вашингтон, вважають експерти.
На сторінки галереї
«Таллін останнім часом слід у фарватері Вашингтона вкрай активно, що робить ще більш хиткою перспективу поліпшення відносин з Росією», — зазначив Межевич.
За його словами, зближення з Москвою було б невигідно для більшої частини естонської політичної еліти, оскільки в такому випадку їй довелося б виправдовуватися перед американськими колегами.
Аналітики також вказали на те, що в естонському керівництві немає єдиної думки з питання про налагодження відносин з Росією, про що говорять і що виходять від влади республіки суперечливі заяви.
Так, в середині липня глава МВС Естонії, віце-прем’єр Березень Хельма заявив, що в Прибалтиці не існує так званої російської загрози.
«Жодна зі сторін — ні США, ні ЄС, ні Росія не хоче тут конфлікту, тому що всі розуміють, що гарячі точки сьогодні на півдні», — сказав в інтерв’ю Хельма baltnews.ee, зазначивши при цьому, що він не вірить в можливість нападу Росії на Естонію.
Однак не всі в естонській правлячої еліти поділяють цю думку. Так, міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу і сенатор США Рон Уайден 14 серпня обговорили в ході переговорів «загрози для регіону з боку Росії». Рейнсалу заявив тоді про бажання зміцнити військове співробітництво з США і Вашингтон назвав «ключовим союзником».
Як зазначає Володимир Оленченко, суперечливі заяви естонських чиновників на адресу Росії говорять про те, що влада республіки поки не визначилися зі своїм курсом на російському напрямку.
«Постійні претензії на адресу Росії, розміщення підрозділів НАТО, які несуть загрозу російській стороні, — тут багато протиріч. Керівництво Естонії розуміє, що покращувати відносини з Росією вигідно, однак при цьому хоче відповідати євро-атлантичним вимогам», — пояснив аналітик.
У свою чергу, Межевич зазначив, що сама наявність подібних розбіжностей у політичній еліті Естонії вже є позитивною тенденцією, оскільки раніше антиросійський підхід у вищих ешелонах влади можна було назвати «залізобетонним».
«Зараз у політикумі Естонії є кілька підходів до відносин з Росією. Президент, глава МВС і міністр закордонних справ мають різні точки зору з питання, як республіка повинна себе вести по відношенню до Москви, — заявив аналітик. — Однак все ж рано говорити про різку зміну загального антиросійського курсу, якого дотримується естонське керівництво».
На думку Оленченко, виходом для Естонії могла б стати багатовекторна політика, при якій союз з Вашингтоном не означав би розриву зв’язків з Росією.
«Для цього необов’язково повністю відмовлятися від зв’язків з Вашингтоном чи Москвою, достатньо буде просто прийти до консенсусу. Зараз президент Естонії намагається знайти цей баланс», — заявив експерт.
Thanks!
Our editors are notified.