Україна провела вступний раунд переговорів з Євросоюзом про можливу коригування умов Угоди про асоціацію. Про це повідомив торговельний представник України Тарас Качка. За словами чиновника, оновити документ необхідно для того, щоб привести його у відповідність з актуальними нормами і «інтегрувати» Україну в митну систему ЄС. Експерти зазначають, що текст угоди навряд чи буде сильно змінений, незважаючи на його очевидний дисбаланс на користь Євросоюзу.
Київ провів перший, вступний раунд переговорів, присвячених оновлення тексту Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Про це розповів журналістам заступник міністра розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.
«Це була перша, вступна бесіда про тексті самої угоди. Вперше ми формально говорили про те, як і що ми можемо зробити. Ми вважаємо, що будь-яке оновлення або перегляд — це розвиток угоди в тих рамках і за принципами, які є зараз», — цитує чиновника «Укрінформ».
За словами Качки, мова йде не про докорінну зміну умов угоди, а про еволюції документа. Торгпред України назвав три головні теми переговорів. По-перше, мова йде про перегляд митних тарифів, оскільки діючі мита були узгоджені за підсумками переговорів 2006-2007 років.
Другий блок питань стосується нетарифних бар’єрів, таких як взаємне визнання відповідності та прийнятності промислової продукції.
Крім того, сторони розраховують адаптувати угода з урахуванням змін до нормативної бази ЄС, що накопичилися за останні роки.
«Ми чітко зафіксували нашу головну задачу на 2020 рік — пройти всю підготовчу роботу, щоб вийти на етап формальних переговорів», — зазначив Тарас Качка.
За словами чиновника, реалізація задуманого плану може призвести до того, що Україна буде інтегрована в митну систему Євросоюзу.
«На практиці все це може запрацювати в 2021 році. В цьому ми маємо велику підтримку з боку Євросоюзу, тому що тут всі розуміють: це буде означати зняття обмежень на товарообіг і дуже істотне зниження всіх корупційних ризиків», — заявив він.
Закріплення в Конституції України курсу на вступ до НАТО і ЄС може посилити розкол у суспільстві, вважають експерти. За їх словами,…
Як зазначив у бесіді з RT експерт Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько, швидше за все, переговори проводяться з ініціативи Києва.
«Справа в тому, що чинна угода про асоціацію економічно невигідно Україні. Втім, навряд чи документ буде істотно змінений. Швидше за все, сторони змінять якісь дрібниці і видадуть їх за великий успіх», — вважає експерт.
Схожої точки зору дотримується і провідний науковий співробітник ІСЕМВ РАН Михайло Кривогуз. Як нагадав експерт у розмові з RT, Угода про асоціацію з ЄС підписувалася Києвом у великій поспіху, тому, як і при вступі в СОТ, Україна не дуже активно відстоювала свої інтереси.
«Мабуть, Петрові Порошенку здавалося, що таким чином він відкриває Україні шлях до ЄС і відмежовується від Росії. Тому в угоді закладено багато односторонніх поступок Євросоюзу з боку України і воно потребує редагування. Ці переговори потрібно вести ще під час підготовки документа, але, звичайно, краще пізно, ніж ніколи», — пояснив експерт.
Революційне угода
Нагадаємо, Угода про асоціацію полягає Брюсселем з державами, що не входять до складу Євросоюзу, і часто є прологом до можливого прийняття країни до ЄС. Як правило, Євросоюз укладає подібну угоду на умовах проведення повномасштабних реформ, що зачіпають політичну, судову та економічну сфери. Угода про асоціації з тим чи іншим зовнішнім партнером має бути ратифікована всіма країнами — учасницями Євросоюзу.
Переговори про підписання угоди України з ЄС почалися в 2007 році і тривали до 2011 року. Передбачалося, що договір буде включати створення зони вільної торгівлі. У 2012 році сторони парафували документ, а в листопаді 2013 року Угоду про асоціацію з ЄС має бути підписана сторонами. Однак український уряд відклав підписання документа.
Російські парламентарії назвали сумнівним заяву президента України Петра Порошенка про те, що Київ переграв Москви завдяки…
Як пояснив згодом екс-президент України Віктор Янукович, це рішення було продиктовано прагненням захистити українських товаровиробників. Так, керівництво країни побоювалося, що європейська сільгосппродукція витіснить з українського ринку власних фермерів, які не отримують таких щедрих дотацій, як їх колеги з ЄС. Ситуацію посилило б підвищення мит з боку Росії з-за побоювань реекспорту — про таку можливість Москва заздалегідь попередила Київ.
Відмова Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію, що включало політичний та економічний блоки, викликав масові протести на Україні. Вуличні виступи взимку 2014 року переросли у криваві сутички протестувальників з правоохоронцями і завершилися госпереворотом.
Нові влади України оголосили про продовження курсу на євроінтеграцію, навесні 2014 року ЄС і Київ підписали політичну частину угоди, а в червні — економічну. Однак остаточно документ вступив в силу тільки в 2017 році, коли угода була ратифікована всіма країнами — учасницями ЄС.
Торговий дисбаланс
Слід відзначити, що європейські сільгоспвиробники, постраждалі в результаті санкційного протистояння між ЄС і Росією, були не в захваті від необхідності конкурувати з українськими постачальниками на власному ринку. Так, у листопаді 2019 року влада Польщі виступили з пропозицією не надавати Україні нові преференції для поставок кукурудзи.
«Надмірний імпорт кукурудзи з України чинить негативний вплив на польський ринок зернових культур», — говорилося в листі польської делегації до Ради ЄС.
Втім, на ділі Євросоюз давно вжив заходів, щоб захистити європейський ринок сільгосппродукції від українського експорту. В рамках створеної між Україною та ЄС зони вільної торгівлі діє цілий ряд обмежень і квот, і Україна може безмитно постачати продукцію лише в межах заданих обмежень.
Ліміти, встановлені для Києва, відносно невеликі: приміром, з 17 млн тонн пшениці, поставленої на експорт в 2017 році Україною, на частку безмитних поставок в ЄС довелося лише близько 800 тис. тонн.
Після підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС обсяги українського експорту на європейський ринок зросли, але досить помірно. Якщо за підсумками 2013 року цей показник становив $16,76 млрд, то за 2018 рік обсяг українського експорту в ЄС зріс лише на $3,39 млрд — до $20,15 млрд. Як відзначають експерти, це зростання не компенсував українській економіці втрату торговельних зв’язків з Росією. Як розповів раніше ЗМІ директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України Сергій Саливон, з 2014 року по 2019 рік обсяг торгівлі між Україною і Росією знизився більш ніж у три рази.
«Якщо вважати, що газ ми купуємо в Росії, і наш експорт в Росію, і наш імпорт з Росії впали приблизно на $11,5 млрд. $11,5 млрд для Росії — це менше 0,8% ВВП, а для України — це 10% ВВП. Тобто різниця втрат — у 13 разів», — визнав Саливон.
«Товарообіг між Україною та ЄС зростає, але баланс у товарообігу залишається на користь європейської сторони, яка поставляє на український ринок товарів на більшу суму, ніж купує», — зазначив Михайло Кривогуз.
1 вересня 2017 року вступає в повну силу угода про асоціацію України з Європейським союзом. Через три роки після подій на…
За словами експерта, справа в тому, що Україна переважно займається поставками сировини, річні квоти на безмитні цю продукцію невеликі і вичерпуються протягом кількох місяців.
«В Росію ж Україна експортувала продукцію машинобудування, тобто товари з високою доданою вартістю. Природно, в ЄС постачати таку продукцію Україна не може — вона не відповідає європейським стандартам. Тому перекіс у торгівельному балансі України з ЄС буде зберігатися», — упевнений експерт.
Кажучи про мотиви Євросоюзу, підштовхнув свого часу Києва до підписання Угоди про асоціацію, експерти виділяють як економічні, так і політичні складові.
За словами Михайла Кривогуза, ЄС розраховує отримати в лиці України «сировинний придаток» для своєї економіки, частково це стосується сільськогосподарських ресурсів, родючих земель. Експерт, зокрема, звернув увагу на те, що з боку європейських структур зараз звучать заяви, що зняття мораторію на продаж землі в Україні не повинно супроводжуватися забороною на продаж ділянок іноземцям.
«Крім того, в майбутньому Україна може стати майданчиком для розміщення підприємств, які не відповідають європейським екологічним і трудовим стандартам. Та й в цілому не варто забувати, що останні події в Україні — це геополітичний проект Заходу», — пояснив експерт.
На кабальних умовах
Сформоване положення справ цілком влаштовує Євросоюз, який слабко зацікавлений у тому, щоб наділяти Україну правами повноцінного учасника об’єднання. Хоча курс на вступ до ЄС і НАТО був закріплений на початку 2019 року в конституції України, експерти не впевнені в тому, що цей план буде здійснено, — в Європі зростає втома від Києва. Про це, зокрема, відкрито заявила президент Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв’ю українським ЗМІ.
У свою чергу, президент Франції Еммануель Макрон вважає, що Євросоюзу і зовсім слід почекати з прийняттям у свій склад нових учасників. Про це політик заявив в липні 2019 року, коментуючи підсумки саміту ЄС. За словами глави П’ятої республіки, він буде виступати проти будь-яких форм розширення Євросоюзу до тих пір, поки сам ЄС не буде реформовано.
П’ять років тому, через майже місяць після державного перевороту в Києві, Арсеній Яценюк підписав політичний блок угоди про…
Не всі держави Євросоюзу хотіли б бачити Україну у своїх рядах. Приміром, у 2016 році більшість жителів Нідерландів висловилися на референдумі проти асоціацію ЄС і України. Парламент Нідерландів ратифікував угоду з Києвом тільки після переговорів з Брюсселем, за підсумками якого було заявлено, що документ не стане для Києва автоматичним пропуском в Євросоюз.
Як вважає Богдан Безпалько, всі європейські лідери чудово розуміють, що вступ України в ЄС неможливо в найближчі десятиліття. Максимум, чого могла б спробувати домогтися українська сторона, — поліпшення умов Угоди про асоціацію.
«Зараз умови Угоди просто кабальні, квоти, що надаються українським постачальникам, виробляються дуже швидко. Але сумніваюся, що ЄС піде на зміну умов асоціації, про що говорять у Києві. Українська сторона хоче домогтися свободи пересування капіталів і людей з Євросоюзом, але на це ЄС йде виключно щодо власних членів, до яких Україна не відноситься і навряд чи взагалі буде ставитися», — підсумував експерт.
Thanks!
Our editors are notified.