На початку 2020 року владі Великобританії, найімовірніше, вдасться завершити процедуру виходу з ЄС. Після декількох невдалих спроб, зміни прем’єр-міністра та дострокових парламентських виборів в грудні 2019-го уряду вдалося провести проект угоди по брекситу через палату громад, і британському лідеру Борису Джонсону навряд чи щось може перешкодити вивести країну з Євросоюзу. Втім, на цьому історія з брекситом не закінчиться. Брюсселю і Лондону належить укласти торговельні угоди. Крім того, Шотландія наполягає на проведенні нового референдуму про незалежність, оскільки більшість жителів цього регіону виступають за збереження членства в ЄС. Експерти вважають, що Джонсону, незважаючи на більшість Консервативної партії в парламенті, буде непросто вирішити ці питання.
У 2020 році Великобританія повинна остаточно покинути Євросоюз. Напередодні різдвяних канікул парламент країни зробив вирішальний крок на шляху виходу з цієї організації. 20 грудня депутати більшістю голосів (358 проти 234) схвалила в другому читанні законопроект про умови виходу Великобританії з ЄС. Це означає, що прем’єр-міністр країни Борис Джонсон, найімовірніше, зможе виконати свою передвиборчу обіцянку і здійснити брексит в обумовлений з Брюсселем термін — до 31 січня 2020 року.
Це коштувало йому чималих зусиль. Весь рік у Великобританії тривали складні переговори щодо брекситу. У січні уряд Терези Мей зазнало перше істотне поразки, коли палата громад відхилила її варіант угоди про умови виходу з Євросоюзу у відведений Брюсселем термін — до 29 березня 2019 року. Спроби знайти компроміс з провідними парламентськими фракціями ні до чого не привели.
Ще двічі — 12 і 29 березня — палата громад проголосувала проти урядового законопроекту про брексите. В результаті Тереза Мей була змушена скласти з себе повноваження глави уряду і лідера консерваторів. Новим керівником правлячої партії, який, за британською традицією, одночасно ставав і главою кабінету міністрів, в липні був обраний колишній глава МЗС і екс-мер Лондона Борис Джонсон. На відміну від Мей, він вважав цілком допустимим варіантом вихід країни з ЄС взагалі без угоди, якщо не вдасться досягти компромісу з депутатами. Втім, такий підхід не підтримували ні частина політичних сил всередині країни, ні Брюссель.
Консервативна партія Великобританії здобула перемогу на виборах у палату громад з великою перевагою — за попередніми даними, у торі…
Весь час, поки британські політики вели переговори, керівництво ЄС займав обережну, зважену позицію. Воно не підганяло Великобританію і продовжувало крайній термін виходу з союзу, коли це було потрібно.
Згідно з Лісабонським договором, країна, що бажає покинути Євросоюз, повинна це зробити через два роки після офіційного повідомлення про свій намір. Таким чином, Великобританія повинна була здійснити брексит до 29 березня 2019 року. Однак, коли стало ясно, що британці не вкладаються у відведений термін, ЄС на своєму саміті дав їм відстрочку спочатку до 22 травня, а потім і до 31 жовтня 2019 року. Джонсон пообіцяв, що країна покине Євросоюз до цієї дати.
Свою обіцянку він стримати не зміг. До 17 жовтня йому вдалося лише узгодити з ЄС новий варіант угоди, в якому змінювався підхід до розв’язання північноірландського питання.
Нагадаємо, процедура брексита ускладнювалася непростою ситуацією навколо кордону ірландії та Північної Ірландії. Відсутність прикордонного контролю є ключовим елементом врегулювання конфлікту («Угода Страсної п’ятниці» 1998 року) між католиками і протестантами. Крім того, створення митних бар’єрів з сусідньою країною може призвести до значного падіння рівня життя в Північній Ірландії.
Тому в початковий варіант угоди був включений так званий бэкстоп — механізм, який дозволяв частково зберегти переваги перебування в ЄС для Північної Ірландії. Це не влаштовувало владу королівства, оскільки, за їх словами, таким чином відбувалося поділ країни.
Подальші дії британської влади
В результаті Борис Джонсон погодив з ЄС план, який отримав в британських ЗМІ назву «Дві кордону на чотири роки». Він передбачав створення після брексита особливої зони регулювання, що охоплює Ірландію і Північну Ірландію, в рамках якої не проводиться контроль санітарних та інших норм при переміщенні товарів. Митні перевірки мають здійснюватися на різних етапах поставок без постійних митних пунктів.
Однак і цей варіант палата громад не схвалила. Тоді Джонсон ініціював дострокові парламентські вибори. Їх Консервативна партія тріумфально виграла, отримавши абсолютну більшість голосів.
Тепер у 2020 році уряду Джонсона належить вирішити кілька найважливіших проблем. Воно повинно остаточно домогтися узгодження угоди з ЄС в парламенті і до 31 січня здійснити брексит.
Зараз це цілком можливо, вважають експерти. Угода з ЄС передбачає наявність перехідного періоду, який триватиме близько року. За цей час Джонсону потрібно укласти постійне торгову угоду з Євросоюзом, де були б прописані всі умови взаємовідносин Великобританії і Об’єднаної Європи.
Шотландія офіційно попросила уряд Великобританії погодитися на референдум про незалежність автономії. Про це повідомила…
Крім того, главі уряду належить вирішити проблему шотландського сепаратизму. 19 грудня 2019 року перший міністр Шотландії Нікола Стерджен звернулася до британського уряду з офіційним проханням санкціонувати проведення нового референдуму про незалежність цієї автономії. Джонсон відповів відмовою. Він нагадав, що в 2014 році вже був один референдум про відокремлення Шотландії, і тоді більшість його учасників висловилося за те, щоб залишитися в складі Великобританії.
Однак Стерджен вже заявила, що така позиція британського уряду її не зупинить. На відміну від решти великої Британії, Шотландія виступає проти брексита. Правляча в регіоні Шотландська національна партія вважає, що на новому референдумі прихильники незалежності доб’ються перемоги, так як відділення від Великобританії дозволить залишитися в ЄС.
Доцент кафедри інтеграційних процесів МДІМВ Олександр Тэвдой-Бурмули підкреслив у бесіді з RT, що Джонсону буде непросто вирішити ці питання, оскільки його підтримка з боку населення не так вже сильна.
«Перемога Джонсона на парламентських виборах — це скоріше програш лідера лейбористів Джеремі Корбіна. Британцям запропонували вибір між дивакуватими персонажами. Різниця між ними в тому, що Джонсон харизматичний і зміг домогтися підтримки своєї партії. А ось Корбін серед однопартійців не дуже популярний. В ході виборчої кампанії він допускав помилки, дозволяв собі антимусульманські і антисемітські висловлювання, що британці дуже не люблять», — сказав експерт.
Тэвдой-Бурмули звернув увагу на те, що з-за Корбіна багато районів, де традиційно переважали лейбористи, проголосували за консерваторів.
«У британців був вибір між поганим і дуже поганим. Вони вибрали погане. Джонсона не можна вважати політиком, здатним гармонізувати країну. Швидше він може привести її в тонус, дати прочухана. А це іноді буває корисно», — вважає експерт.
Довгострокові наслідки брексита
Експерти відзначають, що наслідки виходу Великобританії з Євросоюзу для самого ЄС будуть неоднозначними.
«Довга історія брексита, звичайно, відіграє роль своєрідної щеплення. В інших державах, де йдуть розмови про вихід з ЄС, тепер тридцять разів подумають, перш ніж дійсно йти», — вважає Тэвдой-Бурмули.
Разом з тим брексит завдав удар по іміджу Євросоюзу як організації, здатної ефективно вирішувати проблеми, що входять до неї держав.
«Брексит — це серйозний збиток для ЄС. Він може бути більш значимо для окремих держав Євросоюзу, ніж для організації в цілому. Економіка дуже багатьох держав ЄС зав’язана на торговому та фінансовому взаємодії з британцями. Що тепер буде з цими зв’язками, не дуже зрозуміло», — сказала в бесіді з RT професор Спбду Наталія Єрьоміна.
На її думку, з-за відходу британців, серйозно поповнювали загальну скарбницю Євросоюзу, слід очікувати скорочення дотацій для ряду членів ЄС: Польщі, прибалтійських держав та інших.
Консервативна партія Британії здобула впевнену перемогу на дострокових парламентських виборах, отримавши абсолютну більшість — 365…
«Брексит, звісно, вплине на долі сотень тисяч людей — тих же поляків, які зараз працюють у Великобританії. Їх правовий статус одразу ж стане невизначеним», — додала Єрьоміна.
У свою чергу, старший науковий співробітник Центру британських досліджень Інституту Європи РАН Кіра Годованюк у коментарі RT припустила, що, провівши брексит, Великобританія та ЄС вступлять в смугу невизначеності.
«Ніхто однозначно не може сказати, наскільки прораховані всі ризики і переваги. Прихильники брексита, звичайно, готують Великобританії велике майбутнє, швидкі торговельні угоди з ЄС і США. Але на даний момент фіксується істотне зниження економічного зростання у Великобританії. Бізнес не любить невизначеність, тому виробнича активність знижується. Виробничі ланцюжки теж схильні до серйозних ризиків. Поки економічні переваги брексита для Великобританії під питанням, а економічні втрати на даний момент вже мають місце», — сказала Годованюк.
Експерти очікують, що брексит позначиться і на відносинах Росії з Великобританією.
«Вихід країни з ЄС збігся зі справою Скрипалів, яке викликало один з найсерйозніших криз в російсько-британських відносинах. Може бути, щось зміниться після брексита. Хотілося б припускати, що нова сторінка у відносинах двох країн все ж відкриється. Розширення економічних зв’язків з Росією було б вигідно британському бізнесу, особливо в умовах зниження торгової та інвестиційної активності на європейському напрямку», — вважає Годованюк.
У свою чергу, Наталія Єрьоміна зазначила, що російська тематика часто використовується британськими політиками для того, щоб переключити увагу суспільства до внутрішніх проблем держави.
«Якщо брексит і перехідний період пройдуть більш-менш успішно, то напруження антиросійської риторики, можливо, буде знижений. Якщо коливання і політична боротьба продовжаться, то потреба в «громовідхильник» в особі Росії залишиться. Тоді слід очікувати подальшого погіршення двосторонніх відносин», — підсумувала експерт.
Thanks!
Our editors are notified.