У Прибалтиці запущені модернізовані центри управління повітряними операціями, що входять в систему моніторингу повітряного простору BALTNET, яка інтегрована в ППО НАТО. Раніше необхідність оновлення регіональної ППО обґрунтовувалася в тому числі «російської загрози». При цьому в Росії неодноразово підкреслювали, що ніякої небезпеки з боку Москви Прибалтиці не загрожує. На думку експертів, політика влади Литви, Латвії та Естонії провокує напруженість у регіоні.
В Естонії, Литві і Латвії запрацювали оновлені центри управління повітряними операціями. Про це повідомляє Естонська громадська телерадіомовна корпорація (ЕЕR). Модернізація проходить в рамках системи моніторингу повітряного простору країн Балтії BALTNET, яка інтегрована в натовську систему ППО.
На церемонії відкриття центру на авіабазі Эмари під Таллінном міністр оборони Естонії Юрі Луйк заявив, що країна отримала можливість продовжити вдосконалювати свою обороноздатність.
«Станом на сьогодні у всіх трьох держав Балтії є можливість контролювати як свій повітряний простір, так і регіонів. Важливо підкреслити, що новий центр допомагає нам інтегруватися у відповідні і протиповітряні протиракетні системи НАТО», — наводить слова Луйка Інтерфакс.
Створення BALTNET почалося в середині 1990-х років з метою інтеграції прибалтійських республік у структури НАТО. Система моніторингу складається з мережі радіолокаційних станцій (РЛС), комплексів зв’язку та управління. Фінансову підтримку проекту надають Сполучені Штати.
Вся інформація, отримана в Прибалтиці, стікається в Об’єднаний центр повітряних операцій НАТО на німецькій авіабазі в Рамштайні, де дислоковані американські ВПС.
США виділили Латвії, Литві та Естонії $175 млн з військового бюджету 2020 року. Про це повідомив глава Міністерства оборони Естонії Юрі…
В кінці жовтня 2019 року на зустрічі в Брюсселі глави міністерств оборони Естонії, Латвії і Литви на вимогу керівництва альянсу підписали угоду про зміну BALTNET. З січня 2020-го завдання контролю за повітряним простором регіону будуть в режимі ротації виконувати відповідні центри в кожній з трьох республік. Раніше цю функцію виконувало підрозділ у литовському місті Кармелава.
Влади прибалтійських республік обґрунтовували необхідність модернізувати регіональну систему ППО в тому числі «російської загрози». Так, у грудні 2019 року в Балтійському раді міністрів та Балтійської асамблеї (дорадчих органах співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви) заявили про необхідність покращувати власну протиповітряну оборону з-за того, що Росія нібито «нарощує свою військову присутність» і «розміщує додаткові кошти» біля кордонів балтійських країн.
На поточний момент армії трьох держав позбавлені сучасних ЗРК. Основна причина такого стану справ, як зізнався Юрі Луйк, полягає у відсутності грошей.
Наприклад, ВС Естонії досі не відмовилися від використання радянських зенітних установок ЗУ-23-2, незважаючи на імпорт західних комплексів. З 2007 року Таллінн закуповує переносні ЗРК сімейства «Містраль». У 2018 році Міноборони Естонії підписало з європейською компанією MBDA черговий контракт на поставку цієї зброї. Однак дані засоби ППО здатні вражати цілі тільки на дальності до 6 км.
Єдиним у регіоні володарем ЗРК середньої дальності в найближчі роки може стати Литва. У 2017 році Вільнюс уклав з Норвегією контракт на постачання мобільних комплексів NASAMS (National Advanced Surface-to-Air Missile System) за $122,4 млн. Радіус дії системи становить 40 км, висота поразки — 14 км. Однак NASAMS, розроблений в першій половині 1990-х років, вважається далеко не самим сучасним засобом ППО.
Фінансову допомогу прибалтійським республікам посилення протиповітряної оборони надає Вашингтон. Правда, сума коштів, що виділяються на потреби ППО, невелика: як раніше повідомляв Луйк, в 2020 році Естонія, Литва і Латвія отримають в сукупності $50 млн з бюджету Пентагону.
У бесіді з RT професор Академії військових наук, старший науковий співробітник Центру політичних досліджень Росії Вадим Козюлин зазначив, що Сполучені Штати в цілому зацікавлені в розвитку системи ППО прибалтійського регіону, але не готові вкладати в неї значні фінансові ресурси. З цієї причини BALTNET «не являє собою серйозної сили або загрози для РФ.
«Протиповітряна оборона, тим більше ешелонована, — це дуже дороге задоволення. Незважаючи на істотне зростання військових бюджетів балтійських країн, вони не можуть дозволити собі купувати сучасні зенітні комплекси, а західні партнери не виявляють бажання переозброювати республіки за власні гроші», — пояснив Козюлин.
«Балтійське патрулювання»
У розмові з RT полковник у відставці Михайло Ходаренок заявив про вкрай низьку боєздатності збройних сил Естонії, Литви і Латвії. За його словами, в прибалтійських республіках фактично відсутні бойові підрозділи та органи військового управління.
«Тим не менше це не заважає місцевим офіційним особам регулярно робити гучні заяви про готовність дати відсіч східного сусіда», — розповів Ходаренок.
Масштабні киберучения НАТО Cyber Coalition стартували 2 грудня в естонському місті Тарту. У маневрах візьмуть участь 27 країн —…
За даними порталу Global Firepower, який займається оцінкою військової могутності, Естонія, Литва і Латвія практично позбавлені важкої військової техніки, а також винищувальної авіації, яка є найважливішим елементом системи ППО поряд з РЛС і ЗРК. У рейтингу найсильніших армій світу ВС Естонії, Литви і Латвії знаходяться нижче 100-й рядки.
Прибалтійські республіки покладаються в основному на збройні сили союзників по НАТО. З 2004 року повітряний простір Естонії, Литви і Латвії на ротаційній основі патрулюють літаки альянсу. У 2012 році місія військового блоку під назвою Baltic Air Policing («Балтійське повітряне патрулювання») було продовжено на невизначений термін.
У 2014 році натовські ВВС збільшили кількість пунктів базування за рахунок естонської аеродрому в Эмари. В охороні неба над прибалтійськими країнами беруть участь винищувачі Великобританії, Польщі, Данії, Німеччини, Іспанії та інших держав.
Крім того, Північноатлантичний альянс регулярно проводить навчання ВПС в районах, які в тому числі межують з Росією. В кінці жовтня стратегічні літаки США-52 провели навчальний бомбометання на литовському полігоні під містом Казлу Руда в 60 км від кордону з Калінінградською областю.
«Метою навчань, ще раз продемонстрували, що Литва і регіон в цілому є об’єктом уваги НАТО і США, було ознайомлення з новою для союзників географічною територією, з якою у разі кризи буде необхідно забезпечити прикриття з повітря», — прокоментував маневри міністр оборони Литви Раймундас Кароблис в ефірі радіостанції Ziniu radijas.
Керівництво прибалтійських держав виступає за збільшення військової присутності західних союзників. Зокрема, у вересні президент Литви Гітанас Науседа поскаржився на недостатню кількість натовських військ в регіоні для відображення російського нападу.
Москва вважає військові сценарії прибалтійських влади абсурдними. Раніше в інтерв’ю агентству Bloomberg президент РФ Володимир Путін заявив, що «посилання на погрози з боку Росії щодо, скажімо, Прибалтики — це повна маячня».
З точки зору Москви, роздування міфу про «російської агресії» необхідно Захід для виправдання нарощування військового присутності альянсу в Естонії, Литві і Латвії. При цьому в Міноборони РФ вважають, що військова активність НАТО в регіоні та інших локаціях лише провокує зростання напруженості у відносинах з РФ.
«У країнах Балтії та Польщі, акваторіях Чорного та Балтійського морів посилюється військова активність, збільшується інтенсивність військових навчань блоку. Їх сценарії вказують на цілеспрямовану підготовку до НАТО залученню своїх військ у великому військовому конфлікті», — сказав в грудні в інтерв’ю газеті «Червона зірка» начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов.
Вадим Козюлин впевнений, що керівництво прибалтійських держав робить велику помилку, фактично відмовляючись від суверенітету. На його думку, «старші партнери» Естонії, Литви та Латвії не збираються нести відповідальність за безпеку республік.
«Я дуже сподіваюся, що Прибалтика не перетвориться на театр військових дій, але політика влади регіону провокує очевидне зростання військово-політичної напруженості», — резюмував Козюлин.
Thanks!
Our editors are notified.