«Випад авангарду»: чотири країни зажадали від Росії надати Україні доступ до Азовського моря

Росія повинна поважати територіальну цілісність України і забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі. Про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ Литви, Естонії, Швеції і України, зробленому в контексті передачі Києву військових кораблів, які влаштували в листопаді 2018 року провокацію в Керченській протоці. Глави зовнішньополітичних відомств також поклали відповідальність на Москву через відсутність результатів у врегулюванні ситуації в Донбасі. Як зазначили в раді федерації, з негативним заявою виступив «авангард» європейських країн, в той час як більша частина держав континенту налаштована на налагодження відносин з Росією.

Заява глав МЗС чотирьох країн (України, Литви, Естонії і Швеції) щодо Азовського моря безпідставно, RT заявив перший заступник голови комітету ради федерації з міжнародних справ Володимир Джабар. Він, зокрема, нагадав про наявність правил проходу суден через Керченську протоку.

«Цей альянс між країнами, зокрема, між Швецією і Україною, ми спостерігаємо і на парламентській асамблеї ОБСЄ. Представники Швеції у всьому і завжди підтримують українську делегацію, в тому числі в її русофобських нападках. Так що це все ланки одного ланцюга і самої політики. Подібні вислови не роблять честі політикам даних країн. Як ми знаємо, зараз Європа налаштована на зменшення конфронтації, на налагодження контактів з Росією. Але ці країни продовжують каламутити воду», — сказав Джабар.

Постійний моніторинг в районі Кримського мосту відповідає вимогам національної безпеки Росії і дозволяє зберегти мирне небо над півостровом. Таку думку висловив депутат Держдуми від Криму Руслан Бальбек. За його словами, навіть коли відносини між Москвою і Заходом стануть більш райдужними і дружніми, патрулювання та контроль за ситуацією в Керченській протоці не припиниться.

«Прохідного двору для всіх бажаючих в Керченській протоці не буде. Ми зробили жест доброї волі — передали Україні кораблі-порушники, повернули на батьківщину моряків. Якщо в Києві думають, що зараз ці позитивні кроки з боку Москви перетворяться в звичку і почнуть рости в геометричній прогресії, то це політична помилка. І скільки б країн зверталися до нас з проханням або вимогою залишити Керченську протоку, цього не станеться. До того ж Заходу варто було б повчитися у Росії, як потрібно вести діалог — не брязкати зброєю біля кордонів, а розмовляти, робити кроки назустріч один одному», — пояснив парламентарій в бесіді з RT.

У свою чергу, голова комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков назвав заяву керівників зовнішньополітичних відомств чотирьох держав «випадом авангарду».

«Глави МЗС Швеції, Литви, Естонії та України закликали до продовження санкцій проти Росії. З них лише три країни мають відношення до санкцій ЄС — Україна ні при чому. Немає в групі ні Латвії, ні Польщі, ні Британії, ні ще 21 країни ЄС. Це випад авангарду. Решта чекають 9 грудня в Парижі», — написав сенатор в Twitter.

Напередодні міністри закордонних справ України, Швеції, Естонії і Литви закликали Росію до дотримання міжнародного права і його основних принципів. Крім того, Вадим Пристайко, Анн Лінде, Урмас Рейнсалу і Лінас Линкявичус засудили «порушення суверенітету і територіальної цілісності України» з боку РФ. Вони також поклали на Росію відповідальність за конфлікт в Донбасі, до вирішення якого мирним шляхом активно докладає зусиль Київ.

«Ми послідовно здійснюємо політику невизнання (возз’єднання Криму з Росією. — RT), в тому числі за допомогою обмежувальних заходів», — йдеться в спільній заяві глав зовнішньополітичних відомств.

Крім того, в контексті передачі Києву військових кораблів, що брали участь у провокації в Керченській протоці в листопаді 2018 року, Москви закликали виконувати міжнародні зобов’язання, забезпечивши безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і свободу навігації» Україні.

Як випливає з фотографій, представлених МЗС Естонії, на зустрічі в Таллінні була відсутня шведський міністр Анн Лінде. На момент публікації статті на сайті зовнішньополітичного відомства скандинавської республіки також відсутня інформація про спільній заяві країн.

Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року кораблі Військово-морських сил України незаконно перетнули державний кордон Росії і увійшли в територіальні води країни, після чого для їх зупинки були задіяні співробітники прикордонної служби ФСБ. На борту буксира «Яни Капу» і малих броньованих артилерійських катерів «Нікополь» і «Бердянськ» перебували 22 моряка і два співробітника СБУ, їх затримали. Затриманим висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 КК РФ (незаконне перетинання державної кордону Російської Федерації, вчинене організованою групою). Проте в результаті домовленості між президентами двох держав — Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським — всі українські військові повернулися на батьківщину в ході обміну утримуваними особами між Росією і Україною у форматі «35 до 35». 18 листопада Москва передала Києву військові кораблі, проте українська сторона виступила з обвинуваченнями щодо стану суден та заявила про крадіжку з них різної техніки.

Крім цього, в Києві після інциденту в Керченській протоці почали висловлювати претензії до Росії по питанню доступу до акваторії Азовського моря. Так, у лютому Павло Клімкін, який займав на той момент пост міністра закордонних справ України, навіть анонсував швидкий розрив договору про правовий статус акваторій, підписаний 24 грудня 2003 року. Угода, як і раніше в силі, в листопаді країни прийшли до консенсусу щодо більшості пунктів протоколу щодо використання природних ресурсів Азовського моря.